Проведення санітарного нагляду передбачає контроль за всіма такими об'єктами продовольчої служби, як спеціальний транспорт для підвозу продовольчих продуктів, склади, пункти квашення та сховища для овочів, кухні та їдальні, прикухонне господарство. Та-кож контролюється виконання обслуговуючим персоналом встанов-лених гігієнічних вимог. На кожен вид спеціального транспортного засобу для підвозу продуктів необхідно мати оформлений санітарний паспорт, в якому вказано про дозвіл на його використання продовольчою службою. Водію спеціального автомобіля видають комплект спеціального одягу, рушник та мило, а також інвентар для проведення прибирання у кузові. Сам водій повинен мати осо-бову медичну книжку і проходити медичне обстеження як праців-ник продовольчої служби.

Для підвозу продуктів, які швидко псуються, використовують авторефрижератори або ізотермічні фургони. Хліб підвозять у хлібних автофургонах, що обладнані лотками.

За необхідності доставки продовольства у невеликі підрозділи, які розташовані на незначних відстанях, можна користуватися спе-ціально обладнаними ящиками: для хліба - з щільно підігнаною кришкою, для м'яса - обшиті всередині оцинкованим залізом та із запаяними швами. На них також потрібні санітарні паспорти. Усі спеціальні засоби після кожної поїздки очищають від залишків продо-вольства, а вистелені оцинкованим залізом промивають окропом.

Не рідше одного разу на тиждень їх треба дезінфікувати 0,5 % розчином хлорного вапна або розчинами "Неохлору" чи "Септодору" з наступним ошпарюванням.

Забороняється перевозити продовольство у засобах, що не мають санітарного паспорта або утримуються у незадовільному санітарно-му стані, а також хліб у плащ-наметах, мішках, простирадлах тощо.

Продукти зберігають на продовольчому складі, в холодильних камерах і на стелажах. Піддони, вага, колода, сокира для рубання м'яса тощо повинні утримуватись в чистоті. З метою запобігання псуванню продуктів, ураженню їх шкідниками, прониканню до них гризунів потрібно продовольство групувати і мати чіткий план його розміщення. При проведенні контролю медичний працівник звер-тає увагу на якість продуктів, можливі зміни їх внаслідок непра-вильного або перевищеного терміну зберігання, а також на наявність маркування на тарі, цілісність упаковки тощо. Органолептичне виз-начається колір, форма, наявність сторонніх домішок, запах, смак, консистенція. При підозрі на псування треба відібрати проби про-довольства для лабораторного дослідження його якості.

Кожен день відповідно до розкладки продукти після зважуван-ня отримуються зі складу кухарем-інструктором у присутності чер-гового кухні. Вони перевіряють якість продуктів і при виникненні підозри щодо їх недоброякісності доповідають начальнику продо-вольчої служби та викликають чергового медичного працівника медичного пункту частини.

М'ясо, рибу та овочі заносять у відповідні цехи кухні, а інші продукти зберігають у коморі кухні під замком.

Якість готової їжі залежить не тільки від продуктів, а і від ступеня кваліфікації кухарів та умов її приготування: наявності не-обхідних приміщень на кухні та їх розміщення, внутрішнього осна-щення й облаштування, забезпечення інвентарем та механічними засобами обробки продуктів, миття посуду тощо.

Солдатська кухня-їдальня складається з таких при-міщень: вестибюлю, зали для приймання їжі, варильно-роздаваль-ної, для розробки м'яса та риби, для очистки овочів, для приготу-вання холодних закусок, комори для сухих продуктів, холодильни-ка (холодильної камери), хліборізки, окремих приміщень для миття інвентарю, кухонного та столового посуду, для кухонного наряду, кімнати відпочинку кухарів, начальника їдальні, а також убиральні, умивальника та душової. Можуть бути також приміщення: для ре-монту посуду, тимчасового зберігання харчових відходів тощо.

Послідовність розташування приміщень кухні-їдальні повинна сприяти максимальному скороченню шляху у процесі від розробки продуктів до приготуванні їжі, виключати зустрічний рух сирих продуктів, напівфабрикатів, харчових відходів з готовою їжею, чис-того та брудного посуду. З цією метою, наприклад, у стіні при-міщення для миття посуду, яка розмежовує її Із залою для прий-мання їжі, роблять два окремі вікна-отвори для видачі чистого посу-ду та для приймання використаного.

В усіх приміщеннях роблять водонепроникну підлогу, а стіни покривають плиткою, крім зали для приймання їжі та кімнат для кухонного наряду, кухарів і начальника. Важливо, щоб вентиляція забезпечувала достатній обмін повітря переважно за рахунок ви-тяжки, особливо в цеху для приготування їжі та у приміщеннях для миття посуду. В усіх приміщеннях повинна бути добра природна і штучна освітленість.

На дверях кожного приміщення вивішують таблички, на яких вказують їх призначення. Інвентар та посуд необхідно зберігати на підставках або стелажах. Весь кухонний посуд підписують і вико-ристовують тільки за призначенням, що попереджує виникнення цілого ряду захворювань, які передаються аліментарним шляхом. На грані дощок та ручках ножів для розробки наносять маркуван-ня: МС - м'ясо сире, МВ - м'ясо варене, РС - риба сира, РВ - риба варена, ОС - овочі сирі, 0В - овочі варені," X - хліб, ХЗ - холодні закуски. Сирі овочі, з яких готують холодні закуски, наприклад, цибуля, морква, капуста, обов'язково нарізають на дошці ножем з маркуванням ХЗ, тому що вони не підлягають термічній обробці.

У вестибюлі обладнують достатню кількість рукомийників і електричних рушників.

Зала для приймання їжі має площу з розрахунку 0,8-0,9 м2 на одне сидяче місце. Столи сервірують не пізніше ніж за 40 хвилин до початку приймання їжі. Для їх прибирання виділяють окремий інвентар.

У варильно-роздавальній повинні бути котли для приготування трьох гарячих страв, плити з духовками, кип'ятильники для води, а також столи для порціонування вареного м'яса та риби з комплек-тами дощок і ножів. У кришці стола для перебирання круп вставляють скло, під яким розміщують магніт для вилучення металевих домішок і електролампочку, що дає додаткове освітлення для кращого вибору сторонніх решток з круп. Над столом кріплять бункер - ємність для засипання круп. Паровий котел. У варильному