указати рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів;
- визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї (зенітних кулеметних установок танків);
- узгодити дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону;
- указати заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування;
повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними. При організації бойового забезпечення командир взводу вказує:
з розвідки: порядок організації і ведення спостереження;
з захисту від ЗМУ: послідовність інженерного обладнання опорного пункту і
порядок використання захисних і маскувальних властивостей місцевості; сигнали
попередження про безпосередню загрозу і початок застосування ЗМУ, а також
сигнали про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження і порядок дій за ними;
терміни проведення медичних заходів, заходи безпеки при діях у зонах
зараження, районах руйнувань, пожеж і затоплень;
з маскування: які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати для
маскування, термін здійснення; порядок здійснення маскування в ході бою;
— з інженерного забезпечення: місця позицій відділень, основних та запасних
вогневих позицій БМП (БТР), черговість терміни їхнього фортифікаційного
обладнання; місце розташування КСП взводу, хто виділяється для його
обладнання і термін готовності; які табельні засоби і місцеві матеріали
використовувати при фортифікаційному обладнанні і маскуванні позицій
відділень; місце встановлення мінного поля порядок його вогневого прикриття;
обсяг роботи з дообладнання траншей і ходів сполучення після відривання їх
землерийною машиною; за допомогою яких матеріалів, де і як встановлювати
невибухові загородження;—
з хімічного забезпечення: задачі щодо радіаційної і хімічно розвідки; порядок використання засобів індивідуального захисту; порядок розподілу індивідуальних вимірників дози (дозиметрів); місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апаратури машин і засобів; місце і час одержання засобів захисту і перевірки протигазів;—
з охорони: порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами
командира роти; місце і сигнали спостерігачу, а також порядок дій особового
складу взводу при раптовому нападі противника; місце і задачу черговому
вогневого засобу.
При організації управління командир взводу уточнює радіо-дані і порядок користування радіо-засобами. Потім він організовує заняття опорного пункту, створює бойовий порядок і систему вогню, організовує спостереження і інженерне обладнання опорного пункту, складає схему опорного пункту і надає її командиру роти, керує підготовкою особового складу, озброєння і бойової техніки до бою і перевіряє їх готовність.
У встановлений час командир взводу доповідає командирові роти про готовність взводу до виконання бойової задачі.
Командир механізованого (танкового) взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту. Схема опорного пункту подається командиру роти.
На схемах, як правило, указуються:
-орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника;
- смуга вогню взводу та додаткові сектори обстрілу;
- позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;
- основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти(бронетранспортерів), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
- ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення;
- ділянку зосередженого вогню роти та місце в ньому, по якому веде вогонь взвод;
- рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів;
- позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, та їх сектори обстрілу;
- загородження і фортифікаційні спорудження;
- позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу;
- місце командно-спостережного пункту взводу.
Для ведення оборони вночі командир взводу до початку темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних щодо ведення вогню вночі, спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення та осліплення засобів освітлення противника; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; розпізнавальні знаки своїх військ; способи орієнтування та цілевказання.
Командир механізованого взводу, крім того, указує які вогневі засоби, коли і куди перемістити, де додатково виставити спостерігачів.
До початку темряви всі командири зобов'язані перевірити вихідні дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів з трасуючими кулями та засобів освітлення місцевості.
Командир механізованого взводу управляє взводом з командно-спостережного пункту, обладнаного, як правило, в ході сполучення (на позиції відділення, обладнаній в глибині опорного пункту), або з бойової машини піхоти (бронетранспортера). Він повинен по можливості бачити місцевість на підступах до опорного пункту, перед переднім краєм оборони і на флангах, весь, бойовий порядок взводу, позиції відділень (вогневі позиції танків) сусідніх опорних пунктів, а також командно-спостережний пункт роти.
В обороні взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття атаки противника.
Вдень для знищення окремих груп противника, який намагається вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, в механізованому взводі призначається черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти), особовий склад яких знаходиться в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасної або тимчасової