роти – 10 км, для взводу – 5 км.
Батальйон (рота), що назначені до сторожового загону, займає та готує для оборони вказаний йому рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки. Рубіж, що займає сторожовий загін (застава) повинен бути зручним для оборони, забезпечувати гарний огляд в бік противника та обладнуватись в інженерному відношенні.
В смузі охорони сторожовий загін (застава) готує основні, а за наявності часу запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами та танконебезпечні напрямки повинні знаходитись під постійним наглядом та прикриватись вогнем артилерії та іншими вогневими засобами. За вказівкою командира сторожового загону між сторожовими заставами організовується патрулювання; вперед та в бік від сторожових застав можуть виставлятись строжові пости, а на прихованих підступах секрети.
Резерв командира батальйону (роти), що назначений до сторожового загону (застави) розташовуються в глибині оборони в готовності до маршу на загрожуючи напрямок.
Для ведення розвідки перед фронтом та на флангах, командир батальйону (роти), що назначений до сторожового загону (застави) організує нагляд та висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор або дозорне відділення.
З отриманням даних щодо появи противника або застосування високоточної зброї, систем дистанційного мінування, командир сторожового загону (застави) доповідає про це командиру, що вислав охорону та інформує сусідів.
Дрібні групи противника, що намагаються проникнути до підрозділів (частин), що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує.
При наступі переважаючих сил противника сторожовий загін (застава) упорно утримує рубіж, що займає та забезпечує розгортання та введення в бій військ, що охороняються.
У випадку висадки в смузі охорони повітряного десанту противника, командир сторожового загону (застави) доповідає командиру, що вислав, охорону та вживає заходи щодо знищення десанту.
Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення, що виставляються за необхідності на загрожуючи напрямки на віддаленні до 1,5 км; на прихованих підступах – секретами у складі 2-3 чоловіка, що виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а на межі розташування батальйону – безпосередньою охороною, що включає парні патрулі та постійне
чергування на командно-спостережному пункті батальйону спостерігачів. Крім того в батальйоні назначається черговий підрозділ у складі взводу (розташовується недалеко від командно-спостережного пункту), для знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших бойових завдань, що виникають.
В роті організується безпосередня охорона, що здійснюється патрульними, що несуть службу шляхом обходу розташування роти, постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти, взводів. Крім того, для охорони особового складу, озброєння та техніки призначається добовий наряд.
При висиланні патрульних вказується маршрут руху, завдання, порядок несення служби, порядок дій при виявленні противника, пропуск (назва стрілецької зброї), відгук (назва міст, що починаються з тієї ж букви, що й зброя), дається на одну добу. Патрульні обходять район розташування за вказаним маршрутом та пильно оглядають місцевість. Окремих солдат противника вони захвачують в полон, або знищують.
На шляхах можливого руху противника інженерно-саперні підрозділи, що придані сторожовій охороні, готують до вибуху мости та прикривають мінно-вибуховими загородженнями фланги сторожового загону (застави).
Відділення хімічної розвідки, що придане сторожовій охороні веде розвідку зараження повітря та місцевості.
Управління командир сторожового загону здійснює з командно-спостережного пункту, що розташований за сторожовими заставами на найбільш важливому напрямку. До початку бою зв’язок підтримується рухомими та сигнальними засобами, а також короткими радіосигналами та по телефону. В ході бою – по радіо. Якщо батальйону, що призначений у сторожовий загін придається артилерійський підрозділ, то командно-спостережний пункт командира артилерійського підрозділу вибирається поблизу командно-спостережного пункту батальйону.
Організацію охорони начальник штабу здійснює на основі вказівок командира батальйону та старшого командира (начальника). Він організує суворий контроль за виконанням вказаних заходів. При організації охорони як правило враховують:
напрямок, на якому треба зосередить особливу увагу;
де і яку мати охорону та її склад;
час висилання (виставлення) охорони та його завдання;
перепустка та відгук.
За необхідності також визначається склад та завдання безпосередньої охорони та порядок організації нагляду в штатних та приданих підрозділах. Порядок організації охорони командиром роти є ідентичним батальйонному.
Порядок роботи командира взводу, що назначений до сторожової застави, у кожному конкретному випадку залежить від бойового завдання,
умов обставини та наявності часу.
Командир механізованого взводу, що виділений до сторожової застави, отримавши завдання, в зазначений час виводить взвод на вказаний рубіж, організує нагляд, проводить рекогносцирування, в ході якого приймає рішення, віддає бойовий наказ, організовує систему вогню, взаємодію, управління на інженерне устаткування позиції.
Командир взводу повинен організувати дбайливе несення служби, встановити порядок відпочинку особового складу та забезпечити постійну готовність сторожової застави.
Війська завжди повинни бути готовими до переміщення на великі відстані в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ, РУК та систем дистанційного мінування, авіації, повітряних десантів, аеромобільних диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, руйнування доріг, мостів, переправ.
І.Способи та умови пересування військ
Пересування - це організоване переміщення військ будь-яким способом з метою виходу у становлений час до назначенного району або до вказаного рубіжу у повній бойовій готовності до виконання бойового завдання.
Способи пересування:
Марш.
Перевезення на важких автопоїздах.
Перевезення залізничним транспортом.
Перевезення водним транспортом (морським, річним).
Перевезення повітряним транспортом.
Комбіноване переміщення.
Той чи інший спосіб пересування застосовується в залежності від мети, відстані, часу, відведеного на пересування, стану комунікацій, наявності та можливості транспортних засобів, а також від характеру тактичних обставин.
Пересування військ проводиться як при підготовці, так і в ході бою.
Умови пересування військ
Оцінюючи умови пересування військ необхідно враховувати:
загальне військово-політичне становище на театрах військових дій, тобто пересування здійснюється в умовах ускладнення міжнародного положення або в ході бойових дій, що почалися.
можливий характер та ступінь