При нальоті авіації противника люки та жалюзі закриваються (крім люків, з яких буде вестись вогонь). Напад повітряного противника відбивається вогнем в русі або з коротких зупинок.

На привалах ГПЗ зупиняється на вигідному рубежі, організує нагляд та знаходиться в постійній готовності до відбиття противника.

В районі денного (нічного) відпочинку ГПЗ, занявши вигідний рубіж, виконує задачу сторожової охорони. Командир ГПЗ вказує позиції взводам (відділенням), полоси вогню та порядок дій при появі противника.

Дозорне відділення (ДВ) - просувається за маршрутом у вказанному напрямку скачками від укриття до укриття, веде нагляд за противником та прилягаючою місцвістю. Закриті ділянки місцевості, вузькі проходи, мости, тунелі та ущелини - уважно наглядаються парними дозорами. Про все негайно доповідають виславшому командиру. При зустрічі з дрібними групами противника ДВ вогнем із вигідної позиції винищує його або, ведучі вогонь, забезпечує розгортання та атаку ГД (ГПЗ). ГПЗ рішуче атакує та знищує противника, використовуючи маневр.

При зустрічі з противником, що переважає за силою - ДВ у складі ГПЗ займає вигідний рубіж, якщо атакою у поєднанні з маневром його знищити не вдалось, забезпечує розгортання та вступ в бій головних сил.

Бокова похідна застава (БПЗ) слідує на рівні голови головних сил із задачею не допустити раптового нападу противника з флангу.

Виставляється за необхідності на останньому добовому переході.

Тильна похідна застава (ТПЗ) слідує за колоною, що її охороняє, із задачею - не допустити раптового нападу противника з тилу. Віддалення в залежності від складу може бути від 1,5 до 2 км.

Аналіз розрахунків показує, що при зустрічному бої підрозділам похідної охорони прийдеться вести бойові дії з рівним по силі противником. Успіх бою при цьому буде передусім залежати від упередження у відкритті вогню, захваті вигідного рубежу, проведенні маневра для атаки у фланг та тил, в результаті чого можна досягти переваги над противником та умов для більш ефективного використання озброєння та техніки.

Задачі розвідки в наступі

17.01.2007 г.

Задачі розвідки в наступі

Являючись одним з найважливіших видів бойового забезпечення, розвідка вимагає ретельної організації й чіткого планування. Тому укладання і ведення бойових документів з розвідки має вирішальне значення у плануванні, веденні і результаті військових бойових дій.

Як відомо з раніш розглянутих матеріалів з розвідки, для ведення розвідки () назначаються зони: оглядової і детальної розвідки.

Глибина зони оглядової розвідки складає:

Для -до 100км, у -до 25км, в батальйоні-до 10км. Глибина зони детальної розвідки складає:

В -до 25км, у -до 10км, в батальйоні-до 5км. Ширина зони оглядової розвідки за звичай ширше смуги (ділянки, району), призначеної з'єднанню (частині), на ширину смуги сусідньої нижчестоящої інстанції. Ширина зони детальної розвідки відповідає смузі (ділянці, району) ( батальйону).

Такі масштаби районів бойових дій і забезпечуються розвідкою і, відповідно, розглянемо деякі питання з розвідки в наступі (перехід до 1 учбового питання).

Задачі розвідки в наступі

Наступ є основним видом бою, якій ведеться з метою розгрому противника й оволодіння важливими районами (рубежами) місцевості. Він полягає в поразці противника всіма наявними засобами, рішучий атаці, стрімкому просуванні військ у глибину його розташування, знищенні і полоненні живої сили, захопленні зброї, військової техніки, різних об'єктів і намічених районів (рубежів) місцевості.

У залежності від обстановки і поставлених задач наступ може вестися на противника,що обороняється, наступаючого або отходящего противника.

Розвідка в наступі ведеться з метою виключити раптовість дій противника, що протистоїть, по зриву наступу, забезпечити вогневу поразку і розгром його угруповання ,.

Планування розвідки в залежності від обстановки і виконуваної задачі здійснюється на різні терміни. У наступ розвідка планується на період підготування і на час виконання задачі дня, при цьому більш докладно - на період підготування і виконання найближчої задачі. .

Розвідка при підготуванні наступу повинна:

1).установити склад і угруповання противника в смузі і на флангах () і можливий задум його дій;

2).накреслення переднього краю, опорні пункти, розташування в них вогневих засобів, особливо протитанкових, систему вогню і загороджень, інженерне влаштування місцевості;

3).місця (координати) засобів ядерного, хімічного нападу, высокоточної зброї і підготування їх до застосування;

4). місця установки фугасів, мін;

5).вогневі позиції артилерії і засобів протиповітряної оборони;

6).місця розташування пунктів управління і радіоелектронних засобів;

7).аеродроми і посадкові площадки армійської авіації;

8).прохідність місцевості і характер водяних перешкод на напрямку майбутнього наступу.

Основні зусилля розвідки при підготуванні наступу зосереджуються на напрямку головного удару і на розкритті об'єктів противника, що заплановани для поразки в вогневих ударах.

Вихідними даними для організації розвідки є:

бойова задача з'єднання (частини),

рішення командира,

бойове розпорядження по розвідці вищестоячого штабу,

наявні дані про противника, стан своїх сил і засобів розвідки і їхньої можливості.

Наступ на обороняющегося противника здійснюється з висуванням із глибини або з положення безпосереднього зіткнення з ним. Різні способи переходу () у наступ вимагає різного підходу до організації і ведення розвідки.

Наприклад: кількість об’єктів розвідки в смузі наступу.

При наступі Д. На підготовлену оборону в смузі шириною 10-15 км їй може протистояти від однієї третини до половини С і З МПД (ТД) умовного противника:

ВОП;

Бригадних резервів силою до батальйону;

2-3 б-на із складу дивізійного резерву;

3-4 тб, 1-2 мпб із складу корпусних резервів;

арт. барт 155 мм Г – до 10;

мін. рот 120 мм СМ – до 5;

ВПТР - до 3;

Батр 203, 2 мм СГ-1; - батр. РСЗВ-1;

Зен. батр. “ГЕПАРД” – 2;

Зен. батр. “РОЛЛАНД-2” – 2;

КП дивізії – 1; КП Бр- 5;