Однак з огляду на розкриті мету і задум дій противника, начальник розвідки знову повертається до своїх попередніх висновків, погоджуючи їх із ймовірним задумом противника. Не виключено, що в ході досягнення поставленої мети противник змінить бойовий порядок у майбутньому бої. Оцінюючи ймовірний бойовий порядок противника, начальник розвідки спирається на висновки про мету і задум противника, на положення його тактики, а також враховує реальне угруповання його сил і оцінку умов місцевості.

У цілому при оцінці ймовірного характеру дій противника начальник розвідки уточнює можливі тактичні щільності противника в майбутньому бої й оцінює його сильні і слабкі сторони.

Для розкриття сильних і слабких сторін противника випливає насамперед детально розібратися в угрупованні загальновійськових частин і з'єднань і в засобах ядерного нападу. Тому оцінка сильних і слабких сторін починається і продовжується паралельно з оцінкою противника по всім перерахованим вище питаннях (підрозділам). Остаточні висновки про сильні і слабкі сторони робляться тільки після розкриття мети і загального задуму противника на майбутній бій. Визначивши, наскільки створена угруповання відповідає умовам обстановки, характеру місцевості і задуму противника, начальник розвідки робить остаточні висновки про його сильні і слабкі сторони.

У сучасному бої від начальника розвідки () вимагаються висока мобільність і чітка робота зі збору й обробки розвідувальних даних, доведенню даних про противника до командира, начальника штабу і військ. Досвід усіх воєн показує, що успіх розвідувальної діяльності залежить не тільки від кількості і змісту добутих розвідувальних даних, але і від того, як вони оцінені і використані.

Дуже трудомісткий і складний процес дійсно об'єктивної і якісної оцінки противника жадає від начальника розвідки полку і дивізії великої напруги, уміння і майстерності. Крім того, від начальника розвідки дивізії потрібно уміння чітке організувати роботу підлеглих йому офіцерів і штабу розвідувального батальйону по аналізу й узагальненню великої кількості розвідувальних даних.

Планування розвідки включає:

деталізацію задач і об’єктів розвідки;

визначення районів особливої уваги (РОУ);

розрахунок доцільної періодичності огляду елементів угрупування і найбільш важливих об’єктів противника;

розподіл сил і засобів розвідки по задачам, об’єктам, РОУ у відповідності з їх можливостями і прогнозування результатів їх дій;

визначення часу, потрібного на виконання, задач і підготовку С і З розвідки до майбутніх дій;

вибір основних і запасних позицій (районів, напрямків) для розгортання (дій) С і З розвідки при підготовці і під час бою, визначення порядку їх розгортання, переміщення;

виділення резерву С і З розвідки.

На підставі існуючих даних і розроблених документів з розвідки начальник розвідки здійснює доповідь командиру дивізії (полку) за приблизною схемою:

1. Загальний склад і характер дій противника в смузі наступу дивізії (полку) та перед сусідами.

2. Бойовий склад, угруповання, боєздатність і характер дій противника безпосередньо в смузі свого з'єднання (частини):

- Загальновійськові частини і підрозділи;

- Засоби ядерного нападу;

- Артилерія, що застосовує звичайні боєприпаси;

- Противотанкові засоби і система противотанкової оборони;

- Авіація;

- Система управління й наведення;

- Тактичні щільності противника;

- Характер оборони противника;

- Характер місцевості.

В залежності від засобів і умов ведення бою можуть вказуватися й інші відомості.

3. Імовірний (можливий) характер дій противника.

4. Основні задачі розвідки і заходи щодо їх виконання.

Основним документом, що відбиває організацію розвідки у з'єднанні, є план розвідки. План підписується начальником штабу й начальником розвідки та затверджується командиром з'єднання.

Найважливішою складовою частиною організації і ведення розвідки є інформаційна робота, що включає всю діяльність штабу з'єднання (частини), зв'язану зі збором і обробкою добутих розвідувальних даних, оцінкою дій і намірів противника, доповіддю виводів командиру і доведенням розвідувальної інформації до зацікавлених командирів і штабів.

Розвідувальні дані - це дані, що добуваються розвідкою і характеризующие, положення , що у якийсь мірі стан , і дії противника, організацію його військ і озброєння, а також місцевість і погоду в районі майбутніх дій.

Нерідко розвідувальні дані бувають суперечливими, найчастіше вони недостатньо достовірні, іноді сумнівні і помилкові, а тому не завжди дають прямой відповідь про противника, що намагається маскувати свої дійсни наміри з метою ввести нашу розвідку в помилку. У зв'язку з цим усі що добуваються розвідувальні дані збираються й обов'язково ретельно обробються в штабі з'єднання (частини). Обробка розвідувальних даних включає: їхнє первинне вивчення, облік, аналіз і узагальнення. Оброблені достовірні розвідувальні дані прийнято називати розвідувальними даними.

Розвідувальні дані надходять у штаб із різних джерел (схема ):

від діючих розвідувальних органів з'єднання (частини),

від командирів і штабів підпорядкованих військ, начальників политорганов, родів військ і служб;

пленных, перебіжчиків і місцевих жителів;

із документів і в результаті вивчення зразків озброєння і бойової техніки, захоплених у противника, топографічних карт, аэрофотоснимков;

вищестоящих штабів, штабів взаємодіючих військ і сусід,

із прийому даних із борта розвідувальних літаків і вертольотів,

а також бойових літаків, що ведуть тактичну розвідку.

Форми (способи) передача розвідувальних даних і даних у штаб з'єднання (частини) можуть бути самими різними. Так, вони можуть бути у виді усних доповідей, розвідувальних повідомлень, повідомлень від политорганов, карт, схем, фотодокументів, радіограм, кодо- і шифрограмм, різних описів, а також у формі протоколів допиту пленных і перебіжчиків, листів опиту місцевих жителів, особистих і службових документів (або копій із них) пленных і перебіжчиків.

Збір розвідувальних даних - це дуже трудомістка частина інформаційної роботи офіцерів-розвідників, вона займає і важливе місце в діяльності начальника розвідки з'єднання (частини), тому що всю роботу потрібно будувати так, щоб необхідні дані про противника надходили в штаб безупинно і вчасно.

Опрацювання робиться приблизно в наступній послідовності (схема 4): ознайомлення з