Велике значення в обороні має створення необхідних запасів води і правильне їхнє збереження.

ГІГІЄНІЧНЕ ВИХОВАННЯ

Значення гігієнічного виховання особливо зростає у воєнний час, коли строге дотримання правил гігієни дозволяє ефективно захистити організм військовослужбовця від дії багатьох несприятливих факторів чи істотно послабити цю дію.

Тут доречно згадати, як високо цінував "гігієнічні зведення", тобто гігієнічне виховання російський терапевт Г. А. Захарін (1829- 1897). В актовій мові в Московському університеті в 1873 р. він сказав: "Переможно сперечатися з недугами може лише гігієна. Зрозуміло тому, що гігієнічні зведення необхідніші для кожного, чим знання хвороб і їхнього лікування".

Гігієнічне виховання включає навчання правилам і навичкам здорового способу життя, важливими складовими частинами якого є особиста і суспільна гігієна: уміння правильно загартовувати організм і користатися різними засобами індивідуального і колективного захисту. Відповідно до цього начальник медичної служби проводить спеціальну підготовку медичного складу, керує медичною підготовкою особового складу полку й організує санітарно-просвітню роботу в частині.

Усі посадові особи повинні постійно вимагати, систематично контролювати і роз'яснювати необхідність виконання особовим складом тих положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно яким кожен військовослужбовець зобов'язаний дотримувати правила особистої і суспільної гігієни і повсякденно загартовувати свій організм.

Виконання правил особистої гігієни включає ранкове умивання з обтиранням тіла до пояса прохолодною водою, миття рук перед кожним прийомом їжі, умивання перед сном з чищенням зубів і миттям ніг, своєчасне миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни й онуч, зміст у чистоті обмундирування, взуття і постелі.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України вимагає від військовослужбовців виконання наступних правил суспільної гігієни: підтримка чистоти в спальнях, туалетних і інших кімнатах, у громадських місцях, а також на території розташування частини; регулярного провітрювання приміщень; користування носовичком при чханні і кашлі. Паління дозволяється в спеціально відведених місцях. Прати в казармі і лазні забороняється. Прання білизни й обмундирування повинні виконуватися тільки в пральні у відведених для цього місцях (приміщеннях). Військовослужбовець не повинний ховати свого захворювання і зобов'язаний негайно звертатися до безпосереднього начальника за дозволом відвідати полковий медичний пункт.

До правил суспільної гігієни відноситься і положення про те, що військовослужбовець повинний оберігати навколишнє природне середовище від забруднення і сприяти створенню і збереженню нормального психологічного клімату в колективі.

САНІТАРНИЙ НАГЛЯД У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ

Санітарний нагляд у Збройних Силах - це система контролю за ирокедением гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я особистого складу| шляхом здійснення безупинного спостереження і кількісної оцінки факторів трудової обстановки і побуту військ, а також стану навколишнього середовища.

Санітарний нагляд в Українській армії здійснюється військово-медичною службою у формі попереджувального і поточного нагляду.

Здійснюючи у воєнний час попереджувальний унітарний нагляд, начальник медичної служби контролює дотримання гігієнічних і протиепідемічних норм і рекомендацій при будівництві і розміщенні на місцевості оборонних і тилових споруджень і об'єктів, укриттів для особового складу.

Проводячи поточний санітарний нагляд, начальник медичної служби зобов'язаний:

- організувати медичний контроль за плануванням і проведенням занять по бойовій і спеціальній підготовці, виконанням усіх санітарних правил при роботі особового складу з технікою, агресивними і токсичними речовинами, а також при роботі в умовах спеціальних військових об'єктів;

- здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу і спортивних заходів, разом з начальником фізичної підготовки і спорту розробляти заходи щодо підвищення фізичної витривалості солдата й офіцерів;

- брати участь у розробці режиму харчування, здійснювати систематичний контроль за його організацією і якістю харчових продуктів і готової їжі;

- представляти командиру полку висновок на осіб, що потребують щадного (дієтичного) харчування;

- контролювати доброякісність води і разом із заступником по тилу, а у воєнний час і з начальником інженерної служби планувати недоспоживання і вирішувати питання про спосіб знезаражування води;

- контролювати санітарний стан району розташування частини, а також санітарний стан приміщень і господарських служб;

- проводити контроль за банно-прачечним обслуговуванням і виконанням правил особистої гігієни.

При організації санітарного нагляду лікар керується відповідними гігієнічними нормами, рекомендаціями і правилами.

У тих випадках, коли виконання гігієнічних рекомендацій вимагає матеріальних витрат, значного часу і зусиль, начальник медичної служби доповідає командиру частини свої пропозиції рапортом, підкріпивши їх посиланням на відповідні документи. На підставі такого рапорту командир віддає наказ по частині, що зобов'язує відповідних посадових осіб провести протягом визначеного часу необхідні профілактичні заходи. Контроль за виконанням наказу здійснюється штабом. Лікар до встановленого терміну доповідає командиру про виконання наказу.

Якщо вказівки лікаря невиконані повному обсязі чи відповідна посадова особа ухиляється від виконання цих указів, службовець медичної служби звертається по допомогу