шо знаходиться в обороні, повинен постійно бути готовим до атаки противника. Для перевірки готовності взводу, командир періодично висувається на позиції відділень та перевіряє знання солдатами їхніх задач, порядок ведення вогню у випадку атаки піхоти або танків противника. Він також перевіряє — як Ідуть роботи щодо Інженерного обладнання позицій, їх готовності до бойового застосування зброї та приладів нічного бачення.
До початку наступу противника на позиціях відділень та на КСП командира взводу постійно ведуть розвідку спостерігачі.
Для знищення окремих груп противника, які намагаються вести розвідку, робити проходи в загородженнях чи проникати в глибину оборони, у взводі призначаються чергові вогневі засоби, особовий склад яких знаходиться у постійній бойовій готовності до відкриття вогню із запасної чи тимчасової вогневої позиції.
Решта особового складу взводу продовжує роботи по удосконаленню оборони і технічному обслугованою бойових машин піхоти (БМП).
Перед атакою противник, як правило, проводить вогневу підготовку. Тому дуже важливо своєчасно вкрити особовий склад взводу в бліндажах, траншеях, сховищах для зменшення втрат від вогню противника.
При нанесенні противником ядерного удару особовий склад механізованого взводу, помітивши спалах, швидко лягає на дно окопу чи траншеї, чи займає найближче укриття. Особовий склад, який знаходиться в БТР (БМП), закриває люки та жалюзі. Після проходження ударної хвилі взвод готується до бою, приймає заходи щодо захисту від радіоактивного забруднення. Якщо виявлено радіоактивне забруднення, особовий склад взводу за наказом командира проводить часткову спеціальну обробку, під час якої спостереження за противником не припиняється та боєздатність взводу не знижується.
Із початком вогневої підготовки противника командир взводу й спостерігачі ведуть спостереження з метою своєчасного визначення моменту переходу його в атаку. Особовий склад взводу за командою командира укривається, будучи в готовності негайно зайняти свої місця на позиції для відбиття атаки.
Взвод, який обороняється, повинен завжди намагатися відбити атаку наступаючого противника перед переднім краєм. Треба пам'ятати, що відбиття атаки перед переднім краєм — це основа успіху оборони, оскільки противнику, який поніс втрати у живій силі та техніці та витратив велику кількість боєприпасів, буде важко створити необхідну щільність в живої сили та вогню для повторної атаки.
При переході противника в атаку, за сигналом командира взводу, взвод займає свої позиції та готується до бою. Командир взводу, оцінивши ситуацію, вибирає найбільш важливі цілі для знищення і з підходом противника на дальність дійсного вогню віддає команди на відкриття вогню з метою знищення танків та інших броньованих машин противника. У міру того, як противник наближається до переднього краю, вогонь з усіх видів зброї доводиться до вищого напруження. Взвод вогнем з протитанкових засобів знищує танки та бронетранспортери противника, а вогнем з кулеметів та автоматів відсікає піхоту від танків та знищує ЇЇ, За необхідності взвод по команді командира зосереджує вогонь по найбільш важливих цілях. Найбільш інтенсивний вогонь взвод веде по противнику під час подолання ним мінних полів по проходах, оскільки у цей час його бойові порядки найбільш щільні. Із підходом піхоти противника до опорного пункту на відстань 30 — 40 м взвод закидає їх гранатами та знищує їх вогнем впритул. Танки противника, які прорвалися до позицій відділень, знищуються вогнем ручних протитанкових гранатометів та ручними протитанковими гранатами.
Боротьбу з авіацією та вертольотами вогневої підтримки в бою взвод веде шляхом зосередженого вогню Із кулеметів та автоматів у складі відділення чи всього взводу по команді командира взводу.
ОБОРОНА В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
Вночі. На ведення оборонного бою значно впливають умови ночі, оснащеність засобами, що забезпечують ведення нічного бою, ефективність застосування різних видів бойової техніки Й озброєння; вміння особового складу діяти вночі, його психологічна стійкість.
Ніч утруднює спостереження, ведення прицільного вогню, проведення маневру вогнем, силами і засобами, ускладнює взаємодію та управління. Разом із тим вночі легше сховати і замаскувати бойові порядки, систему вогню і зненацька для противника використовувати різні вогневі засоби.
Командир взводу повинен враховувати вплив негативних факторів на організацію і ведення оборонного бою вночі і домагатися послаблення цього впливу проведенням ряду заходів ще під час організації оборони.
Для оборони вночі командир взводу до наступу темряви повинен визначити І вказати підлеглим: добре видні вночі орієнтири; задачі з підготовки зброї і вихідних даних для ведення вогню вночі, де додатково виставити спостерігачів, і задачі по підслуховуванню; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати ведення вогню; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також задачі по знищенню й осліпленню засобів розвідки противника; заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; розпізнавальні ознаки своїх військ і способи цілевказання.
У лісі. Опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, одну-дві просіки. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка), крім загальних заходів щодо підготовки оборони, організовує розчищення лісу та чагарнику для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; готує кинджальний вогонь та вогонь з дерев: передбачає протипожежні заходи (створення захисних смуг та запасів води, підготовку сокир, пил, лопат та гаків, очищення опорного пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними. Там завчасно влаштовуються мінновибухові загородження і по ним готується вогонь.
Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для спостереження та ведення вогню із стрілецької зброї на деревах з густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості