Вогневі позиції танка, протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватися вогневі засади.

У горах. Взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти. Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів.

Під час організації оборони в горах командир взводу крім вирішення звичайних питань зобов'язаний:—

ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу;—

організувати їх прикриття перехресним вогнем і спостереження за ними;—

врахувати мертві простори поблизу опорного пункту і підготувати по них вогонь;—

створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат;—

передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його

просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках

з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних грунтах використовуються каміння та мішки з піском та землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішів та води, У скельних грунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями, крім звичайних загороджень, готуються обвали та осипи, дороги (стежки) готуються до руйнування.

Атаку противника взвод відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів у місцях, що обмежують Їх маневр (на підйомах, серпантинах),

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил з близьких відстаней.

У місті (населеному пункті). Механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення — будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організується так, щоб підступи до них прострілювались фланговим та перехресним вогнем. Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить його тривале утримання навіть при оточенні противником. Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходились у вогневому зв'язку між собою. Вогонь готується в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщується на нижніх поверхах та у напівпідвалах. На верхніх поверхах встановлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси та вогнемети розташовуються переважно на нижніх поверхах із таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.

Готуючи будинок для оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових покриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями.

На вулицях будуються барикади. У барикадах влаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будівлі, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди всередині кварталів та обладнуються підземні комунікації. У невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються.

Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки руйнуються.

Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь вздовж декількох вулиць на більшу дальність. Вона може обладнуватися стіною (парканом), в якому влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, і за іншими міцними спорудженнями.

При виділенні танка (бойової машини піхоти) у вогневу засаду і для дій. як кочуючий вогневий засіб, завчасно вибираються приховані шляхи маневру та вогневі позиції, які дозволяють раптово і ефективно використовувати вогневу міць танку (бойової машини піхоти). Вогневі позиції танків повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів.

Для управління боєм командир механізованого взводу розташовується в будинку, який обороняють, та вибирає собі командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку.

Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будником; який обороняють, але й ведуть вогонь по цілях, розташованих у глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, що підійшов до будинку. закидається гранатами і знищується вогнем впритул, а той, що увірвався в будинок крім того. — у рукопашній сутичці. Він може також знищуватися коротким ударом і вогнем впритул відділення (групи солдатів), яке висипається в тил противнику по підземних комунікаційних спорудженнях.

Взвод, що веде бій всередині будинку, повинен проявляти особливу рішучість та завзятість, вміло використовувати в ближньому бою свою