Дотримування правил особистої гігієни включає:

- ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів;

- миття рук перед прийманням їжі;

- своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів;

- щотижневе миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни, онуч або шкарпеток;

- утримання в чистоті обмундирування, взуття і постелі, своє-часну заміну підкомірців.

Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, повинні відповідати гігієнічним вимогам і не заважати викорис-танню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Мати бороду дозволяється тільки офіцерам і прапорщикам (мічма-нам) при наявності медичних показань (деформування обличчя внас-лідок травми тощо).

Необхідно підтримувати чистоту в спальних приміщеннях, уби-ральнях та інших кімнатах загального користування, а також на території розташування військової частини.

Дотримування правил особистої гігієни в праці й побуті, вико-нання вимог статутів І настанов з питань колективної гігієни і тех-ніки безпеки, нетерпимість до шкідливих звичок є необхідними умовами щодо забезпечення збереження і зміцнення здоров'я військо-вослужбовців та підвищення їх боєздатності.

Здоров'я і працездатність, показники в бойовій та фізичній підготовці значною мірою залежать від якості води та їжі, умов життя і побуту. Це вимагає постійного піклування про особовий склад та уваги до нього командирів, а також знання і неухильного виконання кожним військовослужбовцем вимог чинних статутів.

Кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збере-ження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо дотримувати-ся правил особистої І колективної гігієни та утримуватися від шкідли-вих звичок (куріння і вживання алкоголю), відповідно кожний ко-мандир (начальник) зобов'язаний забезпечувати у підпорядкованій йому частині (підрозділі) дотримування військовослужбовцями пра-вил особистої і громадської гігієни.

До лікувально-профілактичних заходів, які визначають стан здоров'я військовослужбовців, відносять диспансеризацію, що вклю-чає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, актив-не вчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, що негативно вплива-ють на їх здоров'я, проведення профілактичних І лікувально-оздо-ровчих заходів. Проведення їх підвищує стійкість організму військо-вослужбовців до змін фізичних факторів довкілля, полегшує пристосування до умов, військової служби І виконання бойових зав-дань, сприяє процесу загартування. Диспансеризація організовується командирами (начальниками) під систематичним контролем началь-ника медичної служби із врахуванням стану здоров'я військовос-лужбовців, їх віку та кліматичних умов місцевості. Важливими умо-вами процесу загартування є безперервність і комплексне викорис-тання водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту. Основними способами загартування військовослужбовців є: щоденне виконання фізичних вправ на відкритому повітрі; обмивання до пояса холодною водою або нетривале прийняття холодного душу; полоскання вранці та ввечері горла холодною водою, а також миття ніг холодного водою перед сном; проведення у зимовий період лижних тренувань і за-нять, а влітку - спортивно-масових заходів у легкому одязі; прий-няття сонячних ванн, купання у відкритих водоймах у вільний від занять і робіт час та у вихідні дні. Для військовослужбовців строко-вої служби дозволено тільки організоване купання, навчальні за-няття і змагання з плавання.

Санітарний нагляд за розміщенням військ

Розміщення особового складу військ може бути постійним казарменим або стаціонарним та тимчасовим - польовим.

В умовах стаціонарного розміщення (рис. 15.1) основним жит-лом військовослужбовців є казарма. Це слово походить від іспансь-ких "саза" - будова та "агптаїа" - озброєння, що в дослівному перекладі означає озброєна будова. Виникнення її пов'язане із ство-ренням в ХУІ-ХУІІ століттях регулярних армій, для розташування особового складу яких вона І призначалася

Офіцери, прапорщики та військовослужбовці, які служать за контрактом, в мирний час мешкають у звичайних житлових будин-ках, гуртожитках чи готелях.

Казарми (рис. 15.2) мають переважно три поверхи. До складу їх приміщень входять спальні, коридори, умивальники з убиральнями, приміщення для сушіння одягу та взуття, а також Інші службові приміщення: навчальні класи, канцелярія, народознавча світлиця, склади для зберігання зброї, майна тощо. Для розміщення особового

Рис. 15.2. Військова казарма:

1 - спальні приміщення для особового складу: 2 - кімната для занять фізичними вправами й спортом; 3 - народознавча світлиця; 4 - кабінет командира роти і підготовки офіцерів до занять; 5 -кімната для зберігання І чищення зброї; 6-кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців; 7 - кімната побутового обслуговування; 8 - кімната для умивання; 9 - убиральня; 10 - кімната для куріння й чищення взуття; 11 - приміщення для просушування обмундирування і взуття; 12-роздягальня; 13-душова: 14-коридор; 15-сходи.

складу в спальних приміщеннях відводять площу з розрахунку не менше 4 м2 на кожного військовослужбовця. При цьому об'єм по-вітря повинен бути не меншим 12м3 на одну людину. Ліжка роз-ставляють не ближче 50 см від зовнішніх стін.

Умивальники обладнують із розрахунку один кран на 5-7 осіб, крім того повинно бути на роту не менше двох ножних ванн із проточною водою. Душову влаштовують із розрахунку одна душова сітка на 15-20 осіб. У майстернях, парках, пекарнях та їдальнях, крім того, повинен бути душ з гарячою і холодною водою, біля умивальників - мило й рушники, бажано одноразового користуван-ня або електросушарні для рук.

За відсутності водогону в опалюваних приміщеннях встанов-люють наливні умивальники, вода в яких повинна бути цілодобово.

Для прання білизни та обмундирування в казармі або іншому приміщенні облаштовують пральню.

Убиральні обладнують з розрахунку одна кабіна з унітазом (очком) та один пісуар на 10-12 осіб, їх слід утримувати в чистоті, своєчасно дезінфікувати, забезпечувати достатню вентиляцію та освітлення. Зовнішні убиральні влаштовують із