Взимку в житлових приміщеннях підтримують температуру не нижче +18 °С, а в медичних установах - не нижче +20 °С. З метою контролю температури у приміщеннях на внутрішніх стінах, подалі від печей та нагрівальних пристроїв, на висоті 1,5 м від підлоги вивішують термометри.

Днювальні під наглядом чергового роти провітрюють спальні кімнати - перед сном і після сну, а класи - перед початком занять і в перервах між ними. Регулярно проводять дезінфекцію приміщень. Для цього використовують автомакс, гідропульт, дезінфаль або аера-тор аерозольний дезінфекційний (рис. 15.3).

У польових умовах1 в мирний час війська можуть розташову-ватися у навчальних центрах, на полігонах, а при проведенні ряту-

Польовим розташуванням вважають будь-яке розміщення особового складу за межами постійної дислокації військової частини.

Польове розташування вимагає від командування, медичного персоналу та особового складу чіткого виконання санітарно-гігієнічних вимог, тому що з'являються додаткові труднощі в органі-зації захисту військ від занесення і розповсюдження інфекційних захворювань. Цьому можуть сприяти такі фактори, як тимчасовий характер розміщення, зниження рівня комунально-господарського обслуговування, скупченість, слабкий захист від несприятливого впливу клімато-погодних умов (спека, холод, вітер, підвищена во-логість), тривалий контакт із грунтом, труднощі в організації водо-постачання і харчування тощо. Щоб запобігти їх впливу, треба пра-вильно вибрати місце й обладнати польове житло, яке є найбільш оптимальним для даних конкретних умов.

З цією метою необхідно забезпечити гідроізоляцію, обігрів, вентиляцію приміщень, роботу сушарень; організувати повноцінне харчування та якісне водопостачання; своєчасно прибирати тери-торію і вивозити сміття, а також забезпечити особовий склад раці-ональним обмундируванням і взуттям з добрими тепло- і вітрового захисними властивостями; активно проводити заходи щодо загар-товування військовослужбовців.

Основне завдання санітарно-гігієнічного забезпечення при роз-ташуванні військ - створення найбільш сприятливих умов для повно-цінного відпочинку та відновлення боєздатності особового складу.

Порядок розміщення військ-в населених пунктах регламенто-ваний відповідним розділом Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Однією з вимог є обов'язкове проведення санітарно-епідеміологічної розвідки населеного пункту. Для цього разом з особами, які виділяються командуванням і виїжджають на місце майбутнього розквартирування, вирушають і представники медич-ної служби. У результаті проведення санітарно-епідеміологічної розвідки треба встановити:

- наявність і санітарний стан житлових та громадсько-адміні-стративних споруд, їх ємність та можливість використання для роз-міщення особового складу;

- наявність Інфекційної захворюваності серед населення і осе-редків природних захворювань та епізоотій;

- відповідність санітарного стану території гігієнічним вимогам;

- наявність джерел водопостачання, їх санітарно-топографіч-ну характеристику, санітарно-технічний стан, дебіт та якість води;

- наявність, облаштування і підтримання у робочому стані системи відведення стічних вод, зовнішніх убиралень з вигребом, сміттєзбірників та місць для різних покидьків, їх ємність;

- можливість використання для санітарно-гігієнічного та про-тиепідемічного забезпечення місцевих санітарно-епідеміологічних станцій, інфекційних лікарень або відділень санітарних пропуск-ників, лазнево-пральних закладів тощо.

Якщо стан населеного пункту не відповідає нормам гігієнічних та протиепідемічних вимог, розташування військ у ньому не дозво-ляється.

Для розташування особового складу в першу чергу доцільно використовувати громадсько-адміністративні споруди (після узго-дження з представниками місцевої влади): кіно- та концертні зали, будинки культури, школи, дитячі садки, будинки відпочинку, санато-рії тощо.

При необхідності особовий склад розселяють у житлових будин-ках, бажано в окремих від цивільного населення приміщеннях. Осо-бисті речі військовослужбовці повинні зберігати у речових мішках. Користуватися речами мешканців їм забороняється. Норми площі й об'єм повітря на людину в таких випадках не регламентуються.

Змішане розташування передбачає розміщення штабу части-ни, медичного пункту, вартових приміщень, господарських І деяких Інших підрозділів у населеному пункті, а бойових підрозділів та техніки - у польовому таборі (біваку).

Перед заселенням організовують прибирання виділених при-міщень та прилеглих територій, при необхідності силами медичної служби проводять дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію.

Після залишення підрозділами місць проживання виділеними командирами прибираються приміщення і навколишня територія.

У зв'язку з тим, що населені пункти можуть бути зруйновани-ми після нанесення противником ракетних, артилерійських та авіа-бомбових ударів, що призведе до різкого погіршення санітарно-епі-демічного стану в них, під час ведення бойових дій переважатиме польове розміщення військ.

Польове розміщення військ

У цьому варіанті великого значення, з гігієнічної точки зору, набуває вибір місця для біваку і тимчасового військового містечка, а також типу житлових споруд. За сприятливих умов і залежно від пори року та рельєфу місцевості треба вибирати ділянки із сухим грунтом, який не утворює багато пилу. Ділянка повинна мати неве-ликий схил для стікання зливових і талих вод. Місцезнаходження її бажано вибирати поряд з джерелами, придатними для водопоста-чання, біля доріг з твердим покриттям, на достатній віддалі від про-мислових та стратегічно важливих об'єктів, по яких противник може нанести удари. Одночасно під час вибору ділянки при розміщенні у передгір'ях треба передбачити можливість затоплення водою або селем (водогрязевий потік), тому не варто вибирати під місце для табору русла пересохлих річок. Потрібно враховувати вірогідність зсувів грунту, сходження снігових лавин, каменепадів, виникнення лісових пожеж, загорання торф'яних грунтів, утворення провалів у карстових породах тощо. Рівень стояння ґрунтових вод повинен бути достатньо низьким (не вище ніж 1,5-2,0 м до поверхні). Ділянки з негустим лісом або великим чагарником є найбільш оптимальними для облаштування табору, тому що особовий склад буде захищений від холодних вітрів взимку і від сонячних променів влітку. Деревину можна при необхідності використати для будівництва пристосова-них польових жител, для обігріву та приготування їжі.

В Україні, де взимку часто бувають відлиги, не рекомендуєть-ся вибирати низинні місця через загрозу їх підтоплення.

У разі розташування на місцевості з глибоким сніговим покри-вом, сніг за необхідності можна використати як будівельний матер-іал для сніго-крижаних