в яких знаходяться автоматично керовані установки осушки;
електрошафа установки.
Газ надходить в блок із нагнітаючого або всмоктую чого колектору КС. Спочатку газ подається в сепаратори, де він очищається від рідини і механічних домішок. Із сепаратора потік газу надходить в підігрівач паливного та пускового газу. На виході з підігрівача газ надходить на вузол заміру витрати газу. Після замірного пристрою, газовий потік направляється в пристрій для редукування паливного і пускового газу. На виході із блоку підготовки на колекторах пускового і паливного газу встановлено відсічні кульові крани. При закритті відсічних кранів відкриваються крани на продув очних лініях і газ виводиться з колектору. Із сепаратору газовий потік надходить до підігрівача паливного газу. В якості палива для головного пальника підігрівача використовується частина газу, який надходить на підігрів. Проходячи через теплообмінник газ нагрівається до заданої температури. Після підігрівача газ, який призначений для пальника, надходить на фільтр і після очищення надходить на регулятор тиску.
Блок осушки має два паралельних ланцюги осушки робочого газу. Кожний ланцюг забезпечує повну необхідність станції робочим газом. Один ланцюг знаходиться в роботі, інший в резерві. Схема потоку газу в кожному ланцюзі однакова. Під час осушки сушильний агент поглинає вологу з газу, що забезпечує зниження точки роси до –450С, при робочому тиску 45 кг/см2. Регенерація осушувача виконується шляхом підігріву і пропуску через нього висушеного газу. Підігрівання виконується за рахунок вмонтованих підігрівачів, при цьому адсорбована волога випаровується.
Регулювання температури підігрівачів під час регенераційної фази виконується за допомогою електронно-контактних термометрів.
Система імпульсного газу забезпечує подачу газу до вузлів управління гідробалонів для перестановки кранів технологічного газу, до приладів та апаратів для передачі командних імпульсів, а також до контрольно-вимірювальних пристроїв (КВП) і пристроїв автоматичного регулювання ГПА. Дана система включає в себе:
трубопроводи і колектор імпульсного газу;
запірну та запобіжну арматуру;
адсорбери;
свічі для стравлення газу;
фільтри осушувачі;
виморожувачі.
Імпульсний газ очищається від води у виморожувачі і подається до кранів. Відбір газу відбувається зі сторони всмоктування.
Система електропостачання
Компресорна станція по надійності електропостачання відноситься до споживачів I категорії. Живлення компресорної станції передбачено від двох незалежних джерел електроенергії. На КС споруджена двохтрансформаторна підстанція 35/10 кВ, з односекційною системою шин 35 та 10 кВ.
Для живлення споживачів 0,4 кВ передбачено дві підстанції 10/0,4 кВ. Трансформаторні підстанції виконані комплектними двох трансформаторами, які по радіальним кабельним лініям 10 кВ підключені до підстанції 35/10 кВ.
Підстанція 35/10 кВ при компресорній станції споруджена комплектною типу 35/10–2х400–9–30–ІІ Куйбишевського заводу “Електрощит”. Для живлення навантажень КС і інших споживачів на підстанції встановлено два трансформатори 35/10 кВ, потужністю – по 4 МВт кожний.
Система масло постачання
Система масло постачання компресорного цеху забезпечує:
приймання, зберігання та облік витрат турбінного і трансформаторного масел;
чистку та регенерацію масел;
аварійний злив та переливання турбінного пасла з масло блоків ГПА.
До складу системи масло постачання входять:
склад масел з ємностями, які забезпечують запас масел не менш трьохмісячної витрати для всіх споживачів;
система маслопроводів чистого та відпрацьованого масел від установки регенерації і складу масла до агрегатів;
установка регенерації, обладнана апаратами для чистки і насосами для подачі масла до агрегатів;
система маслопроводів, арматура і ємності, які забезпечують аварійний злив масла з маслобаків усіх ГПА.
Для роботи ГПА використовується масло турбінне марки ТП-22С, властивості якого зведено до наступної таблиці.
Таблиця 1.1 – Фізико-хімічні показники турбінного масла ТП – 22С
Продовження таблиці 1.1
Назва показників | Норма по технічним умовам, (ТУ) | Фактично
В’язкість кінематична при 500С | 20-23 | 21,2
Індекс в’язкості по ГОСТ 25371-82, не менше | 90 | 95
Кислотне число, мг КОН на 1г масла, не більше | 0,05 | 0,046
Стабільність проти окислення по ГОСТ 981-75
- масова доля осадку після окислення | відсутня | Відсутня
- кислотне число після окислення КОН на 1г масла, не більше | 0,1 | 0,1
- вміст легких низькомолекулярних кислот мг КОН на 1г масла, не більше | 0,02 | 0,018
Число деемульсації, С, не більше | 180 | 160
Корозія на стальних стержнях | Відсутня | Відсутня
Температура спалаху, що визначається у відкритому тиглі, 0С, не нижче | 186 | 190
Температура застигання 0С, не вище | -15 | -15
Масова доля сірки %, не більше | 0,5 | 0,49
Масова доля механічних домішок | Відсутня | Відсутня
Масова доля водорозчинних кислот | Відсутня | Відсутня
Прозорість при 00С | Прозоре | Прозоре
Зольність базового масла, не більше | 0,005 | 0,0048
Масова доля води | Відсутня | Відсутня
Масова доля фенолу в базовому маслі | Відсутня | Відсутня
Густина, г/см2 при 20 0С | Не нормується | 0,872
Коксування базового масла | Не нормується | 0,004
Система пожежегасіння компресорного цеху
Норми витрати води на протипожежні потреби прийняті по СНиП ІІ–Г.3-62. найбільшими спорудами на майданчику КС є компресорні цехи, які відносяться до другої степені вогнестійкості. Незайманий протипожежний запас води складає 216 м3. Він зберігається в ємностях господарського та протипожежного запасу води об’ємом 250 м3.
В компресорних цехах передбачена система пожежегасіння вуглекислим газом (СО2). Система пожежегасіння вуглекислим газом поставлена з газовою турбіною і діє по принципу зменшення кисню в складі повітря в приміщенні, з 21% до менш ніж 15%, що не може забезпечити горіння палива та мастила турбіни. Система проводить безперервний випуск вуглекислоти на протязі 40 хвилин, що зводить до мінімуму можливість горіння, чи займання в приміщені.
Вуглекислий газ надходить з ряду балонів високого тиску, що розташовано в окремому кожусі, в розподільчу систему, яка по трубах направляє його до випускних сопел,