Реферат

Тема : «Класифікація засобів повітряного нападу»

Вступ

1. Загальна характеристика засобів повітряного нападу

Сучасна військова наука вирішальну роль в досягненні мети військових операцій відводить силам повітряного нападу. До складу цих сил входять об’єднання, з’єднання і частини, на озброєнні яких стоять засоби повітряного нападу (ЗПН).

До ЗПН відносять балістичні ракети, аеродинамічні літальні апарати, аеростатичні літальні апарати.

Об’єднання, з’єднання і частини, на озброєнні яких стоять ЗПН, входять до складу ВПС, ВМС та СВ.

Основною метою ЗПН є:

Підрив військово-економічного потенціала може здійснюватись шляхом нанесення ударів по найважливішим військовім та промисловим об'єктам.

Порушення системи державного та військового управління передбачається досягнути шляхом нанесення ударів по адміністративно-політичним центрам, центрам керування та засобам зв'язку.

Завоювання переваги у повітрі планується здійснювати шляхом знищення авіації на аеродромах та у повітрі, а також подавлення системи ППО.

Ізоляція району бойових дій проводиться з метою перекривання підходу резервів та постачання; сковування маневру військ шляхом нанесення ударів по залізничних вузлах, мостах та інших об'єктах.

Безпосередня підтримка СВ і сил флоту полягає у безперервному та ефективному вогневому впливу на противника з повітря у ході бойових дій безпосередньо на полі боя.

Класифікація засобів повітряного нападу

За принципом польоту ЗПН поділяются на:

Балістичні ракети (БР)– літальні апарати, що здійснюють політ на активній ділянці траекторії під дією реактивної сили двигуна, а на пасивній ділянці – за законом вільнокинутого тіла. Вони призначені для нанесення ударів по наземних та наводних цілях, розташованих як в тактичній, так і в оперативній глибині, а також у глибокому тилу противника.

Рис. 1.1. Класифікація засобів повітряного нападу.

В залежності від дальності дії балістичні ракети розподіляються:

- БР ближньої дії дальність дії до 1000 км;

- БР середньої дії дальність дії до 5000 км;

- БР дальної дії дальність дії понад 5000 км.

За бойовим завданням балістичні ракети бувають:

- тактичні;

- оперативно-тактичні;

- стратегичні.

Аеростатичні ЛА – літальні апарати, що здійснюють свій політ за повітряними течіями чи направляются тягою двигунів. До їх складу входять аеростати та дирижаблі. Аеростатичні ЛА використовуються для ведення фото-, радіо- та радіолокаційної розвідки, для постановки активних та пасивних перешкод системі ППО противника, для загородження для літаків, інколи – для нанесення ударів з використанням різних засобів ураження.

Аеродинамічні ЛА – літальні апарати, що рухаються у повітрі під дією аеродинамічних сил. Докладніше вони розглядаються у п.2.

2. Аеродинамічні літальні апарати

Аеродинамічні ЛА – літальні апарати, що рухаються у повітрі під дією аеродинамічних сил. До складу аеродинамічних літальних апаратів входять наступні класи апаратів:

Рис. 2.1. Класифікація аеродинамічних літальних апаратів.

Крилаті ракети (КР) призначені для нанесення ударів по об'єктах з дальностей 200 – 2600 км без заходження в зону дій активних засобів ППО. Цей вид аеродинамічних ЛА – один з ефективніших засобів ураження цілей, що знаходяться на землі або в повітрі.

За призначенням крилаті ракети поділяються на:

- стратегичні;

- тактичні;

- ракети радіоелектронної боротьби (РЕБ).

За місцем старту та знаходженням об’єкту удару виділяють таки класи крилатих ракет:

- «земля – земля»;

- «корабель – земля»;

- «повітря – земля»;

- «повітря – повітря»;

Крім того, усі крилаті ракети можуть бути керуємими або некеруємими.

Вертольоти, що входять до складу армійської авіації, застосовуються:

- для транспортування особистого складу, боєприпасів, ракет, озброєння та військової техніки;

- в якості повітряного парому;

- для ведення повітряної розвідки;

- для безпосередньої підтримки СВ.

- для висадки тактичних повітряних десантів;

- в якості літаючих командних пунктів.

За призначенням вертольоти поділяються на:

- вертольоти вогневої підтримки;

- багатоцільові вертольоти;

- вертольоти загального призначення.

Літаки докладно розглядаються у п.2.1.

2.1. Літаки, їх розподіл за принципом польоту, за завданням

Літаки - це основа засобів повітряного нападу, бо вони мають найширший спектр виконуваних завдань – від ведення розвідки та транспортування особового складу до нанесення масованих ударів по наземних об’єктах та ведення повітряного бою.

За принципом польоту літаки поділяються на:

За виконуваним завданням літаки розподіляють у наступні класи:

Важкі стратигічні бомбардувальники мають велику дальність дії (до 18000 км) та здатні діяти на великих, середніх та малих висотах. Вони мають бомбове навантаження до 30 т і різне озброєння для ураження об'єктів та елементів системи ППО, засобів розвідки, а також апаратуру РЕБ для подавлення РЕЗ різного призначення. Важкі стратигічні бомбардувальники у найближчий час будуть залишатися одним з основних стратегічних засобів нападу.

Середні стратигічні бомбардувальники призначені для виконання завдань у ядерній та обмежених війнах. Враховуючи радіус дії вони можуть уражувати об'єкти удалені на 2000 – 4000 км. З метою збільшення дальності польоту бомбардувальника може здійснюватись їх дозаправка у повітрі. Варіанти бойового навантаження таких літаків можуть бути різними. Вони можуть нести ядерні та звичайні бомби, ракети класу “повітря - земля”, засоби для створювання активних і пасивних перешкод. Навігаційне обладнання дозволяе здійснювати політ бомб на малих висотах.

Легкі (тактичні) бомбардувальники призначені для нанесення ударів по об'єктах в оперативно-тактичній глибині та авіаційної підтримки СВ. Озброєння легких бомбардувальників складається зі звичайних та ядерних бомб, керуємих та некеруємих реактивних снарядів, засобів РЕБ та розвідки.

У зв'язку з підвищенням бойових можливостей тактичних винищувачів роль і значення легких бомбардувальників знизилися. Тому нові типи легких бомбардувальниківне розробляються, а старі поступово знімаються з озброєння.

Винищувачі призначені для знищення літаків противника в повітрі та нанесення ударів по наземних цілях. Докладніше вони розглядаються у п.2.2.

Основне призначення штурмовиків - знищення сухопутної техніки