Реферат на тему:

ПРИЙОМИ І ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ З МАЛОКАЛІБЕРНОЇ ГВИНТІВКИ

Безпека під час проведення стрільби з малокалібер-ної гвинтівки вимагає її чіткої організації, знання і точ-ного дотримання порядку і правил, встановлених на стрільбищі або в тирі, високої дисциплінованості всіх учасників стрільби.

Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль-бищі або в тирі, забороняється:

вести стрільбу з несправної зброї;

брати на вогневому рубежі зброю, торкатися її, підходити до неї без дозволу керівника стрільби;

заряджати і передавати зброю без команди керівника;

прицілюватися в мішені навіть незарядженою збро-єю, якщо біля мішеней перебувають люди;

спрямовувати зброю вбік або назад, а також в людей, в якому б стані зброя не була (незаряджена, несправна, навчальна, розібрана);

виносити заряджену зброю з лінії вогню;

перебувати на лінії вогню тим, хто не входить до змі-ни, що стріляє;

залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю;

використовувати гвинтівки і патрони до них в цілях, не пов'язаних з виконанням Програми допризовної під-готовки юнаків;

розбирати патрони, запали до ручних гранат, запре-совані та завальцьовані деталі зброї.

Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівника «Заряд-жай!». Патрони видаються за розпорядженням керівни-ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання пере-віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.

При розбиранні та складанні зброї необхідно корис-туватися тільки штатним справним приладдям і спе-ціальним інструментом, не прикладати надмірної сили, не вдаряти частини зброї одна об одну. Зброю дозволя-ється чистити лише у спеціально відведених місцях. Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало-каліберних та пневматичних гвинтівок) вона повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло-женні «на ремінь» чи «на плече».

Щоб навчитися влучно стріляти з малокаліберної гвинтівки, необхідно виробити стійкі навички виконан-ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

Приготування до стрільби. Правильне приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі-ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч-ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 58), бо воно забезпечує най-кращу сталість для стрільця і гвинтівки.

Приготування до стрільби включає такі моменти: прий-няття положення до стрільби, заряджання гвинтівки, при-кладка гвинтівки.

Положення для стрільби лежачи з малокаліберної гвинтівки приймається у такий спосіб. Тримаючи гвин-тівку у правій руці дуловою частиною вперед, зробити правою ногою повний крок уперед і трохи вправо. Нахи-ляючись уперед, опуститися на ліве коліно. Потім, обі-першись лівою рукою об землю, опуститися на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки. Лягти на лівий бік і швидко повернутися; на живіт, трохи розкинувши ноги в боки носками назовні. Корпус знаходиться під кутом 25—30° до площини стрільби. Гвинтівку кладуть цівкою на долоню лівої руки.

Заряджання малокаліберної гвинтівки проводиться так: відкривши і відвівши затвор, узяти патрон за головку великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед, поки закраїна гільзи не наштовхнеться на то-рець ствола; закрити затвор.

Прикладка малокаліберної гвинтівки здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки відводиться точно під гвинтівку, передпліччя цієї ж руки просовується вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою

рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильни-ка, а його середина впиралась у виїмку плеча. Далі кис-тю правої руки без напруження охопити шийку прик-лада, а вказівний палець накласти першим суглобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю (під-логу). Голову трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини прик-лада (мал. ).

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення (мал. ). Закін-чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо-вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила-ся наліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин-тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік. Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед.

Правильним вважається положення, якщо під час перевір-ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою (мал. ). При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть-ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під-тримує приклад знизу.

Прицілювання — це надання каналу ствола напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико-нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим приці-лом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста-новлювати-її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по-ложення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в про-різу прицілу