При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») (мал. ) рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо-ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні стрільців-почат-ківців показано на малюнку 63. Отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то кулі підуть вище; якщо мушка спрямована вправо, то кулі підуть вправо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть вліво. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення.

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го-ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від-бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур-ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зро-бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7—10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра-вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан-ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися і затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на

спусковий гачок, то куля полетить з великими відхилен-нями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суг-лобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола. При неправиль-ному положенні пальця на гачку сила тиску спрямову-ється під кутом, що призводить до зміщення гвинтівки, і приціл збивається.