Щоб визначити абсолютну похибку вимірювання, треба відняти від справжньої довжини ту довжину, яку ми сприй-маємо: Cg = С — Cj. У нашому випадку:

С — справжня довжина (за поділками), СІ — визна-

чена нами довжина відрізка, ,С2 — похибка. Точність ви-мірювання довжини визначається за формулою:

Тлумачення результатів визначення точності сприй-няття довжини (інших розмірів): Т = 97—99 % — дуже висока; Т = 94—96 % — висока; Т = 89—93 % — достатня; Т = 82—88 % — низька; Т = 76 — 81 % — дуже низька.

Методика визначення точності сприйняття відстані

Мета: визначення точності сприйняття учнем від-стані до певного об'єкта.

Обладнання: рулетка, об'єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м).

Учень «на око» визначає відстань до кількох об'єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точніс-тю до 1 м, визначається відстань до цих самих об'єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точ-ність визначення відстані.

Тлумачення результатів визначення точності сприй-няття відстані:

Т = 96—98 % — дуже висока;

Т = 94—95 % — висока;

Т = 88—93 % — достатня;

Т = 80—87 % — низька;

Т = 74 — 79 % — дуже низька.

Методика визначення точності сприйняття часу

Мета: визначення точності сприйняття учнем часо-вих інтервалів.

Обладнання: годинник із секундною стрілкою або секундомір.

Учень записує час за годинником з точністю до се-кунд. Далі, не дивлячись на годинник, відраховує про себе час і трохи згодом записує, котра, за його підрахун-ком, зараз година (з точністю до секунд). Потім дивиться на годинник і визначає точність часу за методикою, описаною в ^попередніх дослідах.

Тлумачення результатів визначення точності сприйняття часу:

Т = 95,5—96 % — дуже висока;

Т = 90—95 % — .висока;

Т = 84—89 % — достатня;

Т = 75—83 % — низька;

Т = 70—74 % — дуже низька.

Методика визначення рівня просторового мислення

На мал. 314 і 315 зліва зображено розгортки фігур (1—10). Необхідно до кожної з десяти розгорток уявно утворити фігуру і відшукати її серед зображених справа фігур а, б, в, г. Свої відповіді можете звірити з правиль-ними відповідями, наведеними в додатку 8. Час вико-нання десяти завдань — 5 хв.

Тлумачення результатів визначення просторового мислення:

допущено не більше однієї помилки — високий; дві-три помилки — середній; більше трьох — низький.

Методика визначення рівня змістової пам'яті

Прочитайте чи прослухайте якийсь матеріал, розпо-відь, що має до 12—13 змістових одиниць (цифр, назв, фактів тощо). Прикладом подібного матеріалу може бути таке повідомлення:

Ворог підрозділами 31-ї мотопіхотної бригади відійшов у півден-ному напрямі Майдан — Микулинці — Ведмеже Вушко (1, 2, 3). До кінця дня 11 грудня перейшов до оборони на рубежі Микулинці — Жмеринка (4, 5, 6). Одночасно підтягуються резерви з глибини (7). Шостий мотострілецький полк, здійснивши марш до 10.00 12 грудня, зосередився в районі 25 км на північ від Лукашівки в готовності до наступу з ранку 13 грудня (8, 9, 10, 11, 12, 13).

В дужках подано номери змістових одиниць у тексті. Запишіть цей текст і, не перечитуючи його, самостійно оцініть рівень своєї пам'яті, налічивши кількість відтво-рених вами змістових одиниць.

Тлумачення результатів визначення рівня змістової пам'яті:

12—13 одиниць — дуже високий;

10—11 одиниць — високий;

7—9 одиниць — достатній;

4—6 одиниць — низький;

менше 3 одиниць — дуже низький.

Методика вивчення емоційно-вольової готовності до служби в армії

Підготовка ДО' військової служби супроводжується цілим спектром емоційних хвилювань, які суттєво впли-вають на готовність особистості до служби в армії. Дина-міку поведінки юнака в умовах військової діяльності визначають як його природжені, індивідуально-типоло-гічні особливості (тип нервової діяльності, темперамент), так і соціальні чинники, ситуації, в які потрапляє моло-дий воїн, його.вміння регулювати свої психічні стани та дії. Тому корисно навчитися визначати ступінь своєї емоційно-вольової готовності.

Діагностика соціально-ситуаційної

тривожності та неврівноваженості

особистості

В додатку 9 пропонуються ситуації, з якими ви, можливо, зустрічались чи можете зустрітися. Одні з них приємні, інші неприємні, викликають хвилювання, три-вогу, страх. Прочитайте кожне речення і поставте нав-проти нього одну з цифр: якщо ситуація не викликає ніякої тривоги чи стурбованості, ставите 0; якщо си-туація не дуже турбує, ставите цифру 1; якщо ситуація достатньо тривожна, пишете 2; коли ситуація неприємна—

3; дуже неприємна — 4.

Ситуації, що викликають почуття тривожності, роз-поділяють таким чином:

І група — ситуації, пов'язані з допризовною підго-товкою (номери в анкеті 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 24, 25, 28, 29);

II група — ситуації, пов'язані з очікуванням вій-ськової служби (номери в анкеті 2, 4, 7, 9, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 22, 23, 26, 27, ЗО);

III група — ситуації, пов'язані зі змістом, складніс-тю допризовної підготовки та військової служби (номери в анкеті 3, 4, 6, 10, 16, 19, 20, 22, 29, ЗО);

IV група — ситуації, що актуалізують уявлення про себе як допризовника, майбутнього воїна, про самооцін-ку готовності до служби в армії (номери в анкеті 5, 7, 11, 13, 17, 18, 21, 23, 24, 27);

V група — ситуації, пов'язані зі спілкуванням у про-цесі допризовної підготовки та у Збройних Силах Украї-ни (номери в анкеті 1, 2, 8, 9, 12, 14, 15, 25, 26, 28).

Щоб визначити рівень тривожності в кожній групі ситуацій, потрібно додати бали, що ви поставили собі за відповідні речення з анкети.

Тлумачення результатів рівня тривожності для кож-ної групи ситуацій:

І група: 26 і більше балів — високий; 11—25 балів—

середній; 10 і менше балів — низький.

II група: 31 і більше балів — високий; 9—ЗО балів—

середній;