життєвого рівня населення. Надзвичайно різке підвищення цін на нерухомість у 80-х роках помітно розділило країну на імущих і незаможніх.
Змінилися конкурентні позиції японських підприємців на міжнародних ринках. Скоротилося позитивне сальдо торгового балансу стосовно ВВП (2,5% у 1995 р.). За минуле десятиліття рівень заробітної плати. збільшився майже на третину. Різко зросли витрати на робочу силу, за рівнем яких в обробній промисловості Японія поступається тільки Німеччини і Швейцарії. Цінові конкурентні переваги японських товарів послабились в порівнянні з багатьма країнами. Японія не переборола відставання від інших західних країн в області соціальної інфраструктури. Зокрема, вона поступається іншим країнам по числу квартир на тисячу жителів (майже на сто, у 1988 р. на тисячу жителів було 342 квартири), а також по загальній середній площі квартир. Подолання цього розриву зажадає значних засобів і може стримувати процес виробничого накопичення. Пагано для економічного росту змінюється демографічна ситуація, обумовлена різким збільшенням частки літніх у складі населення. Наприкінці сторіччя частка пенсіонерів у віці 65 і більш років досягнула 16% усього населення в порівнянні з 13% у США і 15% у Британії. Дана тенденція може привести до зниження заощаджень і збільшенню споживання.
Незважаючи на величезні успіхи японських компаній у розвитку цілого ряду напрямків мікроелектроніки й інших наукомістких виробництв, зберігається значна залежність від американської технології. Більш половини програмного забезпечення, що застосовується для розробки приладів, на яких робляться напівпровідники і складні плати, випускається в Америці. Причому взаємозв'язок між попитом і пропозицією в цій сфері досить складна. Відстає Японія від ряду країн за рівнем комп'ютеризації. У 1993 р. там на сто чоловік доводилося 10 комп'ютерів, у США - 29, Австралії - 19, Канаді - 18, Великобританії - 17, ФРН, Франції - 14.
У Японії високі ціни на нерухомість, особливо на землю, що стримують приватне споживання і відповідно є причиною цілого ряду економічних проблем. Вони перешкоджають процесу накопичення в малих і середніх компаніях, що збільшує їхню залежність від зовнішніх джерел фінансування. У той же час необхідність для людей відкладати засоби для придбання невеликого будиночка, що у дев'ять разів перевищують середній по країні прибуток, допомагала підтримувати особисті заощадження на найвищому рівні у світі.
У зв'язку зі спадом ділової активності в країні в 90-і роки і зміцненням позицій японських корпорацій на міжнародних ринках стала піддаватися сумніву система державного і корпоративного керування. У цьому напрямку діє й еволюція в сприйнятті Японії як партнера - конкурента США й інших західних країн, що стали розглядати її економічну систему як ворожу, конфронтаціону стосовно інших країн по своїй суті. Даний аспект, а головне, перетворення Японії в найбільшого суб'єкта світової економіки підводять країну до переосмислення її зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних позицій у світовій економіці.
Торгові відношення між Україною і Японією.
Україна і Японія мали низький товарообіг, об'єм якого в 1994 р. склав $53,6 млн., що не відповідало потенційним можливостям обох держав,
У 1995 р, була підписана спільна українсько-японська угода, що стало основою для розширення зовнішньоекономічних зв'язків між двома країнами. Було прийняте рішення про виділення Україні японського кредиту в розмірі $23,4 млн. Однак висунуті з боку уряду вимоги про виділення кредиту Україна зуміла виконати тільки в грудні 1995 р. У 1996 р. спостерігалося подальше збільшення товарообігу між Україною і Японією (більш ніж у 2 рази в порівнянні з 1995 р.), в основному, за рахунок реалізації японського кредиту під закупівлі їхніх товарів.
Три групи українських товарів: продукти неорганічної хімії, чорні метали й алюміній склали більш 90% українського експорту в 1996 р. Номенклатура товарів, що закуповуються Україною в Японії, декілька ширше. Більш 1/5 засобів затрачається на закупівлю японських автомобілів.
Роблячи прогнози перспективи українсько-японських торгових відносин, варто очікувати, що вони надалі будуть розвиватися більш високими темпами. Це підтверджується довгостроковими контрактами, підписаними в 1997 р.
Відповідно до контрактів:*
на японський Центральний банк покладена задача по розміщенню українських облігацій у Японії (об'єм 250 млн. долл. США по ставці 3,5% річних);*
передбачено експортне кредитування на реконструкцію АТ "Білоцерковшіна" (сума 50 млн.долл. США);*
передбачається відкриття в Україні представництв головних японських корпорацій "Нісе Іваі", "Міцубісі", "Міцуі" і "Сумімото" із метою організації системної і цивілізованої торгівлі між країнами.
При цьому особлива увага буде виділено не тільки безперебійному функціонуванню торгових домів окремих японських фірм, але й оснащенню українських підприємств сучасним технологічним устаткуванням і апаратурою (для гірничодобувних комбінатів від компанії "Комацу" - на 15 млн. долл. США, для державних телекомпаній від різних японських фірм - на 10 млн. долл. США, для виробничого об'єднання «Южмаш» від японських виробників побутової техніки - на 15 млн. долл. США і т.д.)
Передбачено надання Україні пільгових довгострокових кредитів під гарантії з метою виробництва конкурентноздатної на світовому ринку української продукції (метали, цукор, насіння. Зерно і т.д.)
Література
Ломакин В. К. Мировая экономика: Учебник. Москва, 1998.
Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика.
Москва, 1998.
Овчинников Г. П. Международная экономика. Санкт-Петербург, 1998.
Ростов Є. Ф. Економіка кран світу: Довідник. Київ, 1998.
Філіпенко А. С., Вергун В. А., Бураковський І. В. та ін. Економіка зарубіжних країн: Підручник 2-ге вид. Київ, 1998.
Румянцев А. П. , Румянцева Н. С. Международная экономика. Киев, 1999.
Шлихтер С. Б., Лебедева С. Л. Мировая экономика. Москва 1998.
World economic outlook. Dec. 2000. IMF, 2000.
World development report, 1999/00. Washington, D. C., 2000.
10. InterNET The Japan Foundation, http://www.jpf.go.jp
11. InterNET Япония сегодня, http://www.japantoday.ru