До і після сеансу ГБО досліджувались основні параметри гемодинаміки і зовнішнього дихання за допомогою ЕКГ, ПКГ, МехКГ, спірографії, пневмотахометрії. Під час сеансу лікування проводився систематичний контроль за самопочуттям хворих, періодично реєструвалась ЕКГ, визначався час затримки дихання, частота дихання та ін. показники. Середня тривалість сеансів ГБО - 85 хв. з них на режимі тиску в 2 кгс/см2 – 1 год. Дослідження проведені в 38 хворих і 10 здорових осіб (контрольна група).

Більш суттєва позитивна динаміка відмічена у хворих з вираженою вентиляційною недостатністю при захворюваннях легень. Чіткий позитивний ефект спостерігається у хворих з бронхоспастичним синдромом. Сприятливий вплив гіпербаричної оксигенації при купіруванні астматичного приступу, на нашу думку пояснюється складною перебудовою дихання, тобто покращенням бронхіальної прохідності, зниженням хвилинної вентиляції, зниженням швидкості потоку повітря по повітряних шляхах при достатньому забезпеченні організму киснем. Висловлене положення підтверджується дослідженнями інших авторів ( С.Е.Ефуні з співавтор.1969). Вони знаходили зниження опору повітря в бронхах і зниження роботи дихальної мускулатури, що в свою чергу, знижувало потребу організму в кисні.

У хворих з циркуляторною гіпоксією при вадах серця і інфаркті міокарду встановлено чітке покращення суб’єктивних і об’єктивних показників. В обґрунтуванні застосування ГБО при циркуляторній гіпоксії і потрібно врахувати позитивний вплив кисню при цих станах на тканинний обмін, покращення циркуляції у великому і малому колі кровообігу, нормалізацію функції міокарда, зниження роботи дихальної мускулатури, зниження основних енергетичних витрат організму.

Відомо, що ГБО позитивно діє при набряку легень любого генезу, в тому числі токсичного.

Позитивний вплив ГБО на тканинний метаболізм, в тому числі на обмінні процеси в серцевому м’язі, підтверджується її сприятливим впливом на порушення функції збудливості, провідності і скоротливості міокарду.

Комплексний вплив ГБО на організм людини має чітка терапевтична дія на хворих з хронічною коронарною недостатністю і інфарктом міокарду.

Застосування ГБО при загрозі або розвитку кардіогенного шоку в зв’язку з гострим інфарктом міокарду ефективно через забезпечення організму киснем в умовах низького серцевого викиду і позитивного впливу на параметри артеріального тиску.

На завершення розділу необхідно сказати. що створена в нашій країні портативна камера може з успіхом застосовуватись в нестаціонарних умовах, в тому числі в санітарному автомобілі при транспортуванні хворого і в лікувальних закладах ГБО.

4. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ КИСНЕМ
З ПІДВИЩЕНИМ ТИСКОМ

Кисневі балони вибухонебезпечні. Робота з ними вимагає суворого дотримання правил безпеки. До таких правил можна віднести те, що їх треба берегти від падіння та ударів, перевозити із закритим ковпаком, в приміщенні установлювати в вертикальному положенні і закріпляти у відведеному місці. Балони з киснем не можна ставити поряд з опалювальними системами, тримати на відкритому сонці, тому що підігрів їх сприяє підвищенню тиску, що може привести до вибуху.

Заборонено користуватися несправними та неперевіреними балонами та редукторами. Перевірка та ремонт їх повинен проводитись в спеціальних майстернях службами котлонагляду.

Для взяття кисню з балону треба користуватися спеціальним ключем і ні в якому випадку не замазувати вентиль маслами або жиром, навіть жирні руки можуть привести до вибуху, якщо відбудеться реакція кисню під підвищеним тиском з маслами.

Кисень хворому треба давати безпосередньо з балону через редуктор, пропускаючи його через посудину з водою, а далі хворому через носоглоточні катетери або маску.

5. ТАБЕЛЬНА КИСНЕВА АПАРАТУРА ТА ПРИЛАДИ
ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ

На оснащення медичних закладів нашої армії поступає сучасна киснево-дихальна апаратура, яка дозволяє успішно здійснювати оксигенацію і керовану вентиляцію легень. Киснево-дихальна апаратура за своїм призначенням розділяється на 2 категорії: киснево-інгаляційні прилади, які призначені для терапії киснем при збереженні самостійного дихання пацієнта, яка забезпечує достатній хвилинний об’єм легеневої вентиляції, і прилади, що використовуються при глибоких розладах самостійного дихання.

Киснево-інгаляційна апаратура по своїй конструкції забезпечує безперервну і переривчасту подачу кисню. Прилади з безперервною подачею кисню
(КІ-3М, КІ-4), індивідуальні апарати КИС, які забезпечені повітряними мішками, дозволяють контролювати поступлення кисню і економити його витрату. При задовільному стані хворого і збереженні активного дихання кисень поступає пацієнту на активному вдиху за допомогою "легеневого автомату", поступлення його на вдиху зупиняється. При погіршенні стану хворого і порушенні функції дихання є можливість здійснити неперервну подачу кисню або полегшити його поступлення на початку вдиху. Всі киснево-інгаляційні прилади забезпечені інгаляторами, які дають можливість інгалювати киснево-повітряні суміші з різним вмістом в них кисню.

Потрібно сказати, що підсос повітря допустимий тільки в незараженій атмосфері. В вогнищах хімічного зараження необхідно герметизувати інжектор і переходити на дихання "чистим" киснем. В деяких сучасних киснево-дихальних апаратах передбачена можливість підключення протигазової коробки.

Кисневий інгалятор КІ-3М призначений для інгаляції кисню при наданні долікарської і першої медичної допомоги. Він може бути використаний в вогнищі хімічного зараження. Можлива одночасна подача кисню двом хворим. Інжектор дозволяє інгалювати киснево-повітряну суміш. Швидкість подачі кисню регулюється редуктором в межах 5, 10 і 15 л/хв. Вага приладу - біля 6 кг. Запас кисню – 200-260 л.

Кисневий інгалятор КІ-4 призначеній для подачі кисню в режимі легеневого автомату і безперервно_ подачі 1 або 2 пацієнтам.