У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


впливом цієї високої температури відбуваються термоядерні реакції синтезу ядер гелію з дейтерію, тритію та літію з виділенням дуже швидких нейтронів з енергією 10-20 Мев;—

швидкі нейтрони, бомбардуючи ядра урану-238, викликають їх поділ з додатковим виділенням величезної кількості енергії.

Для звичайних термоядерних зарядів розподіл енергії вибуху між уражаючими факторами близький до її розподілу при вибусі атомних зарядів. Для досягнення спеціальних цілей ядерного бомбардування використовуються спеціалізовані термоядерні заряди, до яких відносяться нейтронні, “чисті” та ін. Найбільшого поширення серед них набули нейтронні термоядерні заряди.

Нейтронна зброя є термоядерною зброєю надмалої потужності (найчастіше використовуються двохфазні термоядерні заряди), уражаюча дія якої в основному визначається впливом потоку швидких нейтронів та гама-променів. Призначається для знищення живої сили противника при максимальному збереженні матеріальних цінностей.

Перші випробування нейтронної зброї були проведені США в 1963 році.

Потужність нейтронної зброї в тротиловому еквіваленті складає приблизно 1 кт. Для отримання такої енергії в реакцію термоядерного синтезу повинно вступити 4,8 г дейтерію та 7,2 г тритію. Для ініціювання термоядерних реакцій застосовується заряд із плутонію-239, який, як уже було відзначено, має меншу ніж уран-235 критичну масу, що дозволяє знизити масу нейтронного боєзапасу. При його вибусі розвиваються високі тиск і температура, які створюють умови, необхідні для перебігу термоядерних реакцій синтезу ядер тритію та плутонію.

Нейтронна зброя характеризується тим, що вихід нейтронів на одиницю потужності вибуху в 10 разів вищий, ніж у ядерних боєприпасів, що розглядалися раніше. При вибусі такого боєприпасу потужністю 1 кт поза межами радіуса в 500 м основним уражаючим фактором є проникаюча радіація. В радіусі до 1 км люди будуть гинути від дії потоку нейтронів і гама-променів практично відразу, а в радіусі до 2 км — отримувати важку форму променевої хвороби, в результаті якої більша частина уражених також загине протягом кількох тиижнів.

Для “чистих” зарядів характерним є різко знижений вихід радіоактивних продуктів із зони вибуху, внаслідок чого знижується кількість енергії, яка йде на радіоактивне зараження місцевості.

До ядерних боєприпасів відносяться споряджені ядерними зарядами бойові (головні) частини ракет різного типу і призначення, авіаційні бомби, торпеди, артилерійські снаряди, міни, фугаси.

Потужність ядерного боєприпасу визначається кількістю енергії, яка виділяється при вибусі. Вона виражається в тротиловому еквіваленті — кількості звичайної вибухівки тротилу, при вибусі якої виділяється така ж кількість енергії.

Сучасні ядерні боєприпаси можуть мати потужність вибуху від кількох десятків до десятків мільйонів тон в тротиловому еквіваленті.

За потужністю ядерні боєприпаси поділяють на п’ять калібрів:—

надмалий — потужністю до 1 тисячі тон (до 1 кілотони);—

малий — від 1 до 10 тисяч тон (від 1 до 10 кілотон);—

середній — від 10 тисяч до 100 тисяч тон (від 10 до 100 кілотон);—

крупний — від 100 тисяч до 1 мільйона тон (від 100 кілотон до 1 мегатони);—

надкрупний — понад 1 мільйон тон (понад 1 мегатону).

В сучасних умовах засобами доставки та носіями ядерних боєприпасів є балістичні та крилаті ракети, літаки-носії, зенітні керовані ракети, артилерія, підводні човни та надводні кораблі, озброєні ракетами і торпедами з ядерним зарядом, ядерні фугаси.

Застосування тих чи інших засобів доставки або носіїв ядерної зброї визначається місцем розташування і характером цілі, потужністю ядерних боєприпасів та рядом інших факторів.

В залежності від властивостей оточуючого зону вибуху середовища, виду та розташування об’єктів, по яких плануються ядерні удари, розрізняють наступні види ядерних вибухів.

Висотним (космічним) називається вибух вище межі тропосфери. Найменшою його висотою умовно приймається 10 км. Застосовується для ураження повітряних і космічних об’єктів.

Повітряним називається вибух у повітрі на такій висоті, коли його світлова куля не доторкується поверхні землі. Повітряні вибухи застосовуються, головним чином, для знищення наземних (надводних) об’єктів.

Наземним (надводним) називається вибух, якщо світлова куля доторкується до поверхні землі (води). Застосовується для знищення великих споруд і військ, що знаходяться в міцних укриттях, якщо за умовами бойової обстановки є бажаним сильне радіоактивне зараження місцевості. Надводний вибух застосовується для ураження надводних кораблів і гідротехнічних споруд. Характерною особливістю є сильне радіоактивне зараження побережжя та акваторії.

Підземним (підводним) називається вибух, проведений під землею (водою). Підземний вибух застосовується з метою створення загороджень для противника та руйнування його підземних споруд, підводний — для знищення підводних кораблів, гідротехнічних споруд, протичовнових загороджень.

Точка на поверхні землі (води), на яку проектується центр ядерного вибуху, називається його епіцентром.

2. Уражаючі фактори ядерного вибуху

Енергія ядерного вибуху проявляється в різних формах.

Розпечені гази, пари в зоні вибуху утворюють яскраву сферичну світну область, яку іноді називають вогненною кулею. Вона швидко підіймається вверх, продовжуючи випускати в простір потужний потік світлового випромінювання, яке складається з променів видимої частини спектру, а також із невидимих інфрачервоних і ультрафіолетових променів.

Уже на початку ядерної реакції розпечені гази світної області, роз-ширюючись з великою швидкістю, стискують і приводять в рух оточуючі шари повітря. Стиснення і пересування повітря поширюється з понадзвуковою швидкістю від одного шару до іншого в усіх напрямках від центру вибуху. Так виникає ударна хвиля ядерного вибуху, яка має надзвичайно велику руйнівну здатність.

При повітряних, наземних і підземних ядерних вибухах в грунті виникають сейсмовибухові хвилі, які є механічними коливаннями грунту внаслідок дії на нього зони сильного тиску. Поширюючись в усі боки від центру вибуху, сейсмічні хвилі призводять до руйнування і пошкодження підземних об’єктів, а також до колихання поверхневих шарів землі, що нагадує землетрус. Руйнування споруд супроводжується виникненням додаткових механічних травм у особового складу військ та населення.

Одночасно із світловим випромінюванням і


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14