Надзвичайно актуальні проблеми впливу проникаючої радіації та радіоактвного зараження місцевості на організм людини розглянуті в окремому розділі посібника.

2.5. Електрогмагнітний імпульс

Електрогмагнітним імпульсом (ЕМI) називаються електричні та магнітні поля, які супроводжують ядерні вибухи і виникають в результаті впливу гама-випромінювання на атоми оточуючого середовища з утворенням потоку електронів і позитивно заряджених іонів. Ступінь ураження ЕМI залежить від виду і потужності ядерного вибуху.

ЕМI може привести до пошкодження чутливих електронних і електричних елементів, напівпровідникових приладів, а також до серйозних порушень роботи цифрової, контрольної та електронно-обчислювальної апаратури. Таким чином, вплив ЕМI може дезорганізувати або вивести з ладу апаратуру зв’язку, системи оргтехнічних засобів, що в умовах війни буде негативно впливати на роботу військових штабів, органів управління і служб, в тому числі і медичної.

Безпосередньо на людей ЕМI вираженої уражаючої дії не має. Проте існує багато науково-обгрунтованих даних про негативний вплив електромагнітного поля на здоров’я людини. Так, за результатами епідеміологічних досліджень перебування населення в електромагнітних полях з рівнями, що перевищують гігієнічні нормативи, розглядається як фактор ризику для здоров’я. Відомо, що елекромагнітні поля різних діапазонів у рівнях, що перевищують гранично допустимі, спричинюють підвищення загальної захворюваності, поширеність гострої та хронічної патології у дітей.

Існують свідчення, що елекромагнітні поля радіочастотного та мікрохвильового діапазонів при збільшенні їх рівнів в два рази, порівняно з нормативними, збільшують питому вагу дітей, що мають відхилення функціонального стану системи кровообігу майже на третину.

Відомо про підвищену чутливість до даного фактору дітей дошкільного і шкільного віку, що проявляється не тільки зміною характеру захворюваності, порушенням фукціональго стану центральної нервової та серцево-судинної систем організму дітей, а також зміною гармонійності фізичного розвитку та відставанням в статевому дозріванні. Дослідження стану здоров’я великих контингентів дитячого населення і обробка отриманих даних за допомогою математичного моделювання дозволили виявити особливості впливу елекромагнітного випромінення на зміну характеру і важкості перебігу патологічного процесу. В цілому ряді випадків електромагнітні хвилі, не впливаючи на рівень поширеності патології, змінюють характер її перебігу.

Доведено, що між величиною реального навантаження електромагнітним випроміненням і станом здоров’я дорослого населення існує кореляційна залежність, яка виявляється в зниженні імунологічної реактивності організму, збільшені загальної захворюваності, поширеності хвороб органів дихання, інфекційних і алергічних захворювань шкіри і підшкірної клітковини.

2.6. Сейсмовибухові хвилі в грунті

Сейсмовибухові хвилі в грунті (СВХ) можуть бути істотним уражаючим фактором для людей, які в момент вибуху знаходились в підземних, шахтних, котлованних спорудах.

Розрізняють СВХ трьох основних типів:—

повздовжні (частинки грунту рухаються за напрямком розповсюдження СВХ);—

поперечні (перпендикулярно напрямку руху хвиль);—

поверхневі (частинки грунту рухаються по еліптичних орбітах).

При повітряному вибуху джерелом СВХ є повітряна ударна хвиля, яка ударяється об поверхню землі.

При наземному ядерному вибусі розрізняють дві хвилі:—

перша, яка виникає внаслідок дії ударної повітряної хвилі, що поширюється вздовж поверхні землі ( так звана хвиля стискування);—

друга, яка поширюється в товщі грунту від центру вибуху, за рахунок безпосередньої передачі йому вибухової енергії (епіцентральна хвиля).

Особовий склад військ і цивільне населення отримуватиме ураження від СВХ внаслідок безпосередньої дії на них перевантажень і акустичних хвиль, які викликаються коливальними рухами грунту та підземних споруд і опосередкованої, внаслідок руйнування споруд, завалів, механічних травм.

2.7. Психотична дія ядерної зброї.

Iстотне місце в структурі санітарних втрат від ядерної зброї займуть уражені з різними формами порушень психічної діяльності. Безпосередній вплив іонізуючого випромінювання на головний мозок, черепно-мозкові травми, опіки можуть викликати різноманітні форми психічних порушень.

Не можна недооцінювати роль психологічного фактора в формуванні реакцій особи на надзвичайну небезпеку, коли інтелектуальний, свідомий компонент реакції в значній мірі нівелюється внаслідок раптовості та надзвичайної інтенсивності емоційного потрясіння. Iстотну роль в цьому відношенні грає залякуючий фактор, який зумовлює розвиток патологічних реакцій невротичного та психотичного рівня на психогенно травмуючі ситуації. Останні інакше називаються ситуаціями-стресорами. Їх патогенність зумовлюється інтенсивністю, тривалістю, раптовістю, а також індивідуальними та колективними властивостями конкретного військовослужбовця чи військового підрозділу, які потерпіли від впливу уражаючих факторів ядерної зброї.

Реактивні стани. Хворобливі психогенні реакції (реактивні стани, психози) можуть розвиватись як в умовах загрози ядерного нападу, так і при нанесенні удару.

Частоту таких порушень важко прогнозувати. Але на підставі аналізу надзвичайних ситуацій природнього та антропогенного походження можна передбачити, що в умовах застосування ядерної зброї патологічні реакції психіки будуть спостерігатись у 10-20 % військовослужбовців та цивільних людей. Не виключена також можливість розвитку “масових істерій”.

Окремої уваги заслуговує той факт, що психічні та невротичні порушення реєструються в 10% уражених проникаючою радіацією.

В клініці реактивних станів, що виникають в умовах застосування ядерної зброї, не слід очікувати появи яких-небудь істотних відмінностей від відомих клінічних форм.

Найчастіше виникатимуть психогенні психічні порушення. До них в першу чергу відносяться афективно-шокові психогенні реакції, які викликаються сильним афектом, страхом, пов’язаним із загрозою для життя. Вони можуть перебігати у вигляді гіпокінетичної (реактивний психогенний ступор) чи гіперкінетичної (реактивне психогенне збудження) форм. Дещо рідше відмічаються депресивні психогенні реакції, різні форми реактивних психогенних маячливих психозів.

Гострі ефектогенні реакції (“емоційний шок”) розвиваються в ситуаціях безпосередньої загрози для життя, яка виникла раптово. В умовах застосування ядерної зброї передбачається підвищення частоти цих реакцій до 50 % від загальної кількості психогеній.

Гострі ефектогенні реакції проявляються в двох основних варіантах. Фугіформні (гіперкінетичний варіант) характеризуються раптовим розвитком рухового збудження з порушеннями свідомості. Поведінка ураженого не корегується навколишньою обстановкою. Бурхливе рухове збудження триває від