2. Організація хімічного контролю.

Хімічний контроль полягає у визначенні факту та ступеня зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами особового складу, поранених та хворих, засобів індивідуального захисту, обмундирування, взуття та спорядження техніки та озброєння, майна, води, продовольства, фуражу та інших об'єктів.

Відповідно до діючих положень функції хімічного контролю розподіляються в основному між хімічними військами, медичною та ветеринарною службами.

До обов’язків хімічних військ входить індикація ОР у повітрі, на грунті, озброєнні, техніці, засобах захисту, обмундирування, спорядженні та інш., матеріальних засобах, а також контроль дегазації цих об'єктів.

На ветеринарну службу покладається індикація ОР та отрут у фуражі та воді, призначеній для пиття та миття тварин, а також на службових тваринах на знятих шкурах та на тваринах, призначених для забиття на м'ясо.

До завдань медичної служби входить визначення ОР та отрут, яке у воді, що призначена для пиття, приготування їжі та помивки особового складу, а також у харчових продуктах, починаючи з продовольчих складів і закінчуючи казанком.

Але цим не вичерпується коло завдань медичної служби з індикації ОР. У медичних установах (частинах та підрозділах) здійснюються також такі заходи:

- контроль зараженості медичного та санітарно-господарчого майна;

- контроль зараженості обмундирування, спорядження та інш. майна уражених, поранених та хворих, що прибувають на етап медичної евакуації;

- контроль повноти дегазації води, продовольства, медикаментів та іншого медичного та санітарно-господарчого майна;

- експертиза води та продовольства на зараженість отрутами, які противник використав з диверсійною метою.

Хімічний контроль здійснюється після кожного випадку використання противником хімічної зброї і проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки та хімічних лабораторій.

Прилади хімічної розвідки забезпечують можливість встановлення факту зараження та визначення орієнтованої величини ступеню зараження об'єктів, а також взяття проб у заражених районах для лабораторного обстеження.

Польові хімічні лабораторії використовуються для кількісного визначення ОР у різних заражених середовищах (пробах).

3. Методи індикації ОР та отрут

Для індикації ОР та отрут використовуються різні методи, які можна розділити на дві групи:

а) суб'єктивні – грунтуються на показах органів чуття;

б) об'єктивні – грунтуються на показах технічних засобів.

Розрізняють такі методи індикації ОР та отрут:

—

—

—

—

Органолептичні методи грунтуються на визначенні ОР за допомогою органів чуття людини. Найбільш суттєве значення має зір (можна побачити краплі ОР, виявити хмару та інш.). Особливості розриву хімічного боєприпасу: глухий звук, маленька воронка, мало осколків, слабка руйнована дія, мало поранених, утворюється хмара пари та туману.

Найбільше значення мають хімічні методи. Вони грунтуються на використанні характерних хімічних реакцій між ОР та реактивом (індикатором). Вони бувають прямі (виявлення ОР за їх характерними хімічними властивостями у присутності індикатора) та непрямі (виявлення ОР за продуктами їх розпаду). За наочністю вони можуть бути колориметричними (кольоровими) та нефелометричними (осадовими). У польових умовах частіше використовують колориметричні реакції.

З метою збільшення чутливості та специфічності методів індикації використовуються біохімічні методи. Наприклад, для індикації фосфорорганічних ОР використовують холінестеразну реакцію.

Біологічні методи індикації грунтуються на оцінці клінікопатоморфологічних змін, що виникають у організмі спеціально зараженої ОР чи отрутами тварин. Для цього використовуються собаки, кішки, кролі, миші, щури, птахи, риби та інш. Велике значення цей метод має при визначенні швидкодіючих ОР, високотоксичних, раніше невідомих ОР. Але саме цей метод трудомісткий , не завжди специфічний.

Фізичні методи індикації грунтуються на визначенні ОР за фізичними властивостями (температура кипіння та плавлення, розчинність, легкість, питома вага, оптичні, електричні та теплові процеси у зараженому середовищі и т.п.). Недолік цього методу той, що він вимагає спеціального обладнання, високої кваліфікації працівника, тому мало придатний до використання у польових умовах. Використовується для вивчення невідомих ОР.

Фізико-хімічні методи грунтуються на використанні явищ, які супроводжуються або є наслідком хімічних реакцій, що відбуваються на взаємодії ОР з індикаторами і реєструються за допомогою фізичних методів. Широко використовується в автоматичних засобах індикації ОР.

Оцінюючи методи індикації в цілому слід визначити, що найбільшу достовірність мають хімічний, физико-хімічний та біохімічний методи, дані інших методів можуть бути використані при аналізі виявлених результатів.

4. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут

(прилади хімічної розвідки).

Для проведення індикації і ОР отрут використовують наступні технічні засоби:

Індикаторні плівки АП-1. Призначені для визначення наявності в повітрі аерозолів речовин типу V-газів під час випадання їх на обмундирування, об'єкти бойової техніки, озброєння та інші поверхні. АП-I – це поліетиленова підкладка з нанесеним на одну сторону її індикаторним шаром. При попаданні на індикаторну поверхню аерозолів V-газів з'являються плями синьо-зеленого кольору.

Забезпечується плівкою кожне відділення.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР). Призначений для виявлення отруйних речовин в повітрі, на місцевості і на поверхні різних предметів. За допомогою його визначають: в повітрі, на місцевості, бойовій техніці та інших предметах - зарин, зоман, іприт; в повітрі - пари V-газів, фосгена, діфосгена, синільної кислоти, хлорциана і бі-зет.

Прилад хімічної розвідки медичної і ветеренарної служби (ПХР-МВ). Призначений для виявлення:

- у воді: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлотриетіленаміна, хлорциана, синільної кислоти і її солей, миш'якомістких ОР, алкалоідів та солей важких металів;

- у фуражі: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлортриетиленаміна, люізіта, синільної кислоти, хлорциана, фосгена і діфосгена;

- в повітрі та на різних предметах: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлортриетиленаміна, люізіта, синильної кислоти, хлорциана, миш'яковистого водню, фосгена та діфосгена.

Можливо також провести забір проб води, продуктів, грунту та інших матеріалів для їх обстеження за допомогою хімічної лабораторії. Оснащення приладу дає можливість виконувати основні задачі