Кількість годин: 2
Лекція з предмету
“Організація медичного забезпечення військ
в умовах надзвичайного стану”
Тема № 11. “ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО (ТАНКОВОГО) ПОЛКУ В НАСТУПІ”
План
№ п/п | С т р у к т у р а
І
ІІ
ІІІ | Вступ
Актуальність теми.
Мета лекції.
Основна частина
Санітарні втрати полку в наступі.
Заходи, які проводяться медичною службою в період підготовки до наступу. Оформлення плану медичного забезпе-чення механізованого полку в наступі.
Медичне забезпечення полку в наступі при висуванні з глибини і на протязі наступу, а також в наступі на противника, який захищається з положення безпосереднього зіткнення з ним.
Організація медичного забезпечення полку при переслідуванні і в зустрічному бою.
Заключна частина
Висновки.
І. Вступ
Актуальність теми: Наступ – вид бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами місцевості). В залежності від обстановки і поставлених завдань, наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.
Наступ на противника, який займає підготовлену оборону, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на противника, який поспіхом перейшов до оборони з висуванням з глибини.
Організація медичного забезпечення полку в наступі буде визначатися:
- способом прориву оборони противника (з ходу, з вихідного положення);
- побудовою бойового порядку, глибиною бойових завдань, темпом наступу;
- можливістю різких і швидких змін обстановки.
Мета лекції: Ознайомити студентів з організацією медичного забезпечення механізованого полку в наступі.
ІІ Основна частина.
Санітарні втрати полку в наступі.
На роботу медичної служби в бою значно впливатиме величина, структура і характер санітарних втрат. В наступальному бою розміри санітарних втрат зазнають значних коливань і залежать від характеру і степені напруженості бойових дій, завдань, які вирішує полк, його місця в бойовому порядку дивізії, масштабів застосування противником зброї масового ураження, степені інженерного обладнання місцевості, наявності в особового складу індивідуальних засобів захисту та вміння користуватися ними.
З матеріалів різних операцій періоду Великої Вітчизняної війни, середньодобові втрати від вогнепальної зброї становили 8-12% особового складу. В окремих боях ці коливання були ще більш різними – від 1% до 25% за добу бою.
Сучасний наступальний бій характеризується більшою рішучістю, стрімким розвитком бойових дій а, отже більш мінливою обстановкою. В сучасному бою війська можуть наступати більш високими темпами і на більшу глибину, чим в період другої світової війни. Наявність на озброєнні сучасних армій засобів масового ураження може призвести до одномоментного виникнення у військах масових втрат.
В сучасному наступальному бою при застосуванні тільки звичайних видів зброї санітарні втрати за добу можуть складати 10-15% кількості особового складу.
В умовах застосування зброї масового ураження, санітарні втрати полку від звичайних видів зброї можуть складати 5-7%, від ядерної зброї – 17-25%, від хімічної зброї і токсинів – 3-8%, хворими – 0,1%. В цілому за добу бою при наступі санітарні втрати можуть складати 25-40% кількості особового складу.
При плануванні медичного забезпечення бойових дій військ важливо не тільки визначити можливу величину санітарних втрат, але й їх розподілення по рубежах, бойових завданнях, елементам бойової побудови військ. В другій світовій війні в ході бою найбільше число санітарних втрат, як правило, відмічалось в перший день при прориві головної смуги оборони противника і значно зменшувалось при дії в глибині його оборони. В сучасних умовах в залежності від завдань, які вирішуються полком і тактики дій противника, який обороняється найбільші санітарні втрати можна очікувати при прориві передового району оборони бригади і позиції бригадних резервів противника.
Якщо всі санітарні втрати механізованого (танкового) полку від звичайних видів зброї за добу бою при наступі прийняти за 100%, то 60% з них можуть складати при виконанні найближчого завдання, а 40% - при виконанні подальшого завдання.
При прогнозуванні величини санітарних втрат, а також оцінці втрат, доцільно визначити і їх структуру, так як вона безпосередньо впливає на обсяг і зміст медичної допомоги. Порівняльні дані щодо структури вогнепальних уражень за досвідом другої світової війни 1941-1945 р.р., війни в Афганістані 1979-1989р.р. та локальних війн другої половини ХХ століття подано в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
Локалізація поранень | Друга світова війна 1941-1945 р.р. | Війна в Афганістані 1979-1989р.р. | Локальні війни другої половини ХХ ст.
Голова | 14,8 | 22,6 | 14,5
Груди | 11,9 | 9,6 | 9,9
Живіт і таз | 9,2 | 10,4
Верхні кінцівки | 26,5 | 20,6 | 28,6
Нижні кінцівки | 37,6 | 37,9 | 37,9
Суттєво зростуть, порівняно з минулими війнами, втрати від звичайних видів зброї. При цьому збільшиться питома вага важких та вкрай важких поранень, опіків.
З досвіду другої світової війни з загального числа санітарних втрат легкопоранені складали менше половини, поранені середньої важкості – стільки ж і важкопоранені – не менше 15%. Частота виникнення травматичного шоку рівнялась 10-12% від загального числа поранених.
Приведені показники є усередненими, і в залежності від виду бою, характеру засобів ураження, які застосовувались, вони зазнавали значних коливань. Безперечно, в умовах сучасного бою, в зв’язку із змінами, які відбулися в засобах ураження, в тому числі і звичайних, число осіб, які потребують медичної допомоги по життєвих показаннях, в протишокових заходах, а також у виносі і вивозі з поля бою, значно зросте. У зв’язку з важкістю і складністю поранень збільшується і час для надання медичної допомоги одному пораненому.
2.Заходи, які проводяться медичною службою в період підготовки до бою. Оформлення плану медичного забезпечення механізованого полку в наступі.
Успішне забезпечення наступу в багато чому залежить від якості, своєчасності
