Приймаються також необхідні заходи по медичному забезпеченню вводу в бій боєздатних підрозділів, до відновлення або заміни підрозділів медичної служби, що втратили працездатність. Медичне забезпечення механізованого полку у випадку розгортання його медичного пункту біля осередку ураження, як правило, покладається на медичний пункт спеціальної частини, яка розгорнута в cveps висування полку, або на розгорнуті медичні пункти сусідніх полків. Можливе висування і розгортання для цієї мети медичного взводу ОМедБ.

Медичний пункт полку при висуванні, як вже зазначалося, переміщається за першим ешелоном полку. Він розгортається, як правило, на напрямку головного удару полку за його першим ешелоном поза досяжністю вогню прямої наводки гармат, танків і установок протитанкових керуючих ракет противника для забезпечення вводу полку в бій при дії підрозділів в комбінованому бойовому порядку і очікуваних значних санітарних втратах.

У випадках, коли полк наступає на противника, який перейшов до оборони, підрозділи проривають його оборону в єдиному броньованому бойовому порядку, очікуються незначні санітарні втрати, а поблизу рубежу ведення полку в бій розгортають медичний пункт полку спеціальної частини, то медичний пункт полку, який вводиться в бій, можна не розгортати. Рішенням начальника медичної служби дивізії медичне забезпечення введення полку в бій покладається на медичний пункт спеціальної частини. При відсутності в смузі висування полку медичного пункту спеціальної частини медичне забезпечення введення його в бій можна здійснити розгортанням автоперев’язочної МПП.

Медичне забезпечення полку при наступі на противника, який обороняється, з безпосереднього зіткнення з ним будується наступним чином. До початку наступу свої і придані медичній службі сили і засоби у відповідності з прийнятим рішенням займають відведені їм місця в бойовому порядку полку. В залежності від способу прориву оборони противника – в комбінованому бойовому порядку або в єдиному броньованому бойовому порядку – стрільці-санітари і санітарні інструктори розташовуються в першому випадку за бойовими порядками своїх взводів і рот відповідно, у другому випадку стрільці-санітари знаходяться в машинах командирів взводів, санітарні інструктори – в машинах командирів рот. За бойовими порядками рот розміщуються санітарні транспортери з санітарами ( санітарами-носіями) на них.

Медичні пункти батальйонів розміщуються в укриттях за першими ешелонами батальйонів. Разом з ними знаходяться санітарні автомобілі МПП, які призначені для евакуації поранених і хворих на МПП. Тут же знаходиться резерв сил і засобів медичної служби, а також санітарний транспорт дивізії для евакуації поранених і хворих в ОМедБ (ОМЗ). В одному районі з медичним пунктом механізованого полку першого ешелону дивізії, як правило, розгортається медичний пункт спеціальної частини, що збільшує їх можливість з надання медичної допомоги пораненим і хворим та забезпечує умови для збереження безперервності в наданні першої лікарської допомоги в ході бою.

Медичне забезпечення полку в ході наступу здійснюється в залежності від обстановки, характеру бойових дій, величини санітарних втрат, наявності і стану сил та засобів медичної служби. Основні зусилля при цьому повинні направлятися на своєчасний розшук, надання першої медичної допомоги пораненим, їх збір і евакуацію з поля бою.

Розшук, надання першої медичної допомоги пораненим, їх збір і вивезення з поля бою доцільно організувати і проводити в два етапи. На першому етапі з врахуванням конкретної обстановки, цю роботу організовує і проводить начальник МПБ своїми і приданими силами і засобами.

На другому етапі розшук, збір і вивіз (виніс) поранених з поля бою завершує начальник медичної служби полку, використовуючи для цього відділення збору і евакуації поранених МПП, а також придані сили і засоби. Частина з них, як правило, висувається за батальйонами першого ешелону полку поза зоною ураження кулеметного вогню противника, інша частина (менша) – за збірним пунктом пошкоджених машин полку. Незалежно від способу дій військ вони обстежують територію, на якій велись бойові дії і по якій рухались підрозділи полку. Особливо ретельно оглядають траншеї, окопи, яри, укриття, а також ділянки місцевості, на яких велись активні бойові дії. Знайденим пораненим надають першу медичну допомогу і вивозять їх в залежності від місця знаходження на МПП або полкові шляхи підвозу і евакуації.

Медичний пункт батальйону в ході наступу переміщується за першим ешелоном батальйону на напрямку зосередження його основних сил і працює, як правило, з ходу. В місцях зосередження поранених МПБ затримується на нетривалий час для надання долікарської (фельдшерської) допомоги. Після надання медичної допомоги, якщо є можливість, поранених евакуюють на МПП. При відсутності такої можливості їх розміщують в укриттях і позначають встановленими знаками, а МПБ продовжує рухатись за батальйоном до інших місць зосередження поранених. Санітарний автомобіль МПБ використовується переважно для переміщення особового складу і майна медичного пункту.

Про поранених і хворих, які залишились в укриттях, начальник МПБ повідомляє начальника медичної служби полку чи начальника МПП через водіїв санітарного транспорту, а також по засобах зв’язку. Одночасно з цим він повідомляє їм маршрут подальшого переміщення МПБ.

В ході бою МПП переміщується і розгортається з врахуванням тактичної, тилової і медичної обстановки, яка склалась, термінів доставки поранених і хворих. Частіше всього він переміщується, якщо в підрозділах, які ведуть бойові дії, виникають значні санітарні втрати, збільшилось плече евакуації поранених і хворих та терміни їх поступлення на МПП в зв’язку з цим починають перевищувати 4-5 годин з моменту отримання поранення. Місце нового розгортання МПП вибирають як можна ближче до рубежів найбільших санітарних втрат з урахуванням наявності шляхів підвозу і евакуації, можливості маскування і укриття від повітряного і наземного противника. Перше