організації лікувальних евакуаційних заходів.
В ході бою начальник служби полку виїжджає в батальйони в яких виникли найбільші труднощі у виносі (вивозі) поранених з поля бою, і на місце приймає необхідні міри у відповідності з конкретною обстановкою, доповідає командиру полку і начальнику медичної служби дивізії про прийняте рішення.
Зв’язок з батальйонними медичними пунктами начальник медичної служби полку здійснює через водіїв санітарних машин, загальновійськовими засобами зв’язку (телефон, радіо) і через спеціальних посильних.
Медична служба полку в ході бою проводить безперервну медичну розвідку, основним завданнями якої являються:
виявлення вогнищ інфекційних захворювань, їх позначення, прийняття заходів, виключаючих можливість контакту особового складу полку з інфекційними хворими;
виявлення і позначення джерел з доброякісною питною водою;
відбір проб трофейних харчових продуктів і води для санітарно-гігієнічних і бактеріологічних аналізів;
збір даних про санітарно-епідемічний стан військ противника і його території і т.д.
Управління медичною службою в ході наступу спрямоване на своєчасне і безперервне проведення всіх заходів по медичному забезпеченню військ, відновленню боєздатності медичних підрозділів. Здійснення начальником мед. служби полку чіткого маневру силами і засобами в ході бою має вирішальне значення.
Безперервний зв’язок з підлеглими, постійна інформованість про обстановку і особиста присутність на найбільш відповідальних ділянках роботи дають начальнику м/с можливість забезпечити виконання завдань по медичному забезпеченню наступального бою.