підрозділах (частинах) ці сигнали дублюються звуковими та зоровими сигналами. При безпосередній загрозі ураження (хімічне ураження, пожежа, затоплення) сигнали можуть подавити спостерігачі. Після отримання сигналу медичні підрозділи, частини проводять заходи щодо захисту і діють у відповідності до обстановки при цьому люки, вікна автомобілів і споруд зачиняються, вентиляційні системи без фільтрів переключаються на режим внутрішньої циркуляції повітря, включаються фільтровентиляційні установки. В обладнанні сховища переводяться в першу чергу тяжкопоранені і тяжкохворі, які не можуть користуватися протигазами. Обсяг медичної допомоги, як правило, скорочується до невідкладних заходів по життєвим показанням. Рішення про передислокацію медичних частин і підрозділів разом з пораненим і хворими в незаражений район може бути прийняте після оцінки радіаційної, хімічної і біологічної обстановки.
У захисті підрозділів, частин медичної служби від зброї масового ураження важливе значення має вміле використання захисних властивостей місцевості: (яр, ліс тощо), а також розгортання їх на значній відстані від об‘єктів ймовірного нападу противника (при відкритому розміщенні - на відстані не менше 2-3 км з урахуванням напрямку вітру). У всіх випадках обстановки слід намагатись до розосередженого розміщення МПП (ОМедБ, ОМЗ), щоб виключити можливість ураження їх одним ядерним ударом, а також мати завчасно підготовлені в інженерному відношенні позиції, запасні майданчики (райони).
Найбільш надійний захист об’єктів медичної служби досягається шляхом інженерного обладнання районів їх розгортання, яке проводиться у відповідності з планом інженерного забезпечення частин (з‘єднання) з використанням табельних засобів, підручних матеріалів, захисних властивостей місцевості і інженерних споруд залишених військами (після перевірки їх на зараженість і мінування). Для особового складу, легкопоранених і легкохворих по можливості обладнуються відкриті та перекриті щілини: для функціональних підрозділів, де надається невідкладна медична допомога і розміщується тяжкопоранені та тяжкохворі – сховища легкого типу з фільтровентиляційними установами; для решти підрозділів – землянки на 20-30 чол. чи укриття для наметів; для техніки і матеріальних засобів вириваються укриття котловинного типу.
Важливе значення в захисті особового складу і особливого поранених і хворих має використання індивідуальних засобів захисту. Про те знати, що біля половини поранених і хворих, які поступають на етапи медичної евакуації, в силу характеру тяжкості ураження не зможуть користуватися протигазами. Вони потребують розміщення в спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. Частина поранених і уражених ядерною зброєю (10-12 %) буде потребувати спеціального шолому для поранених в голову (ШР). Деякі ж поранені і хворі, які здатні користуватись загальновійськовим протигазом, це зможуть його самостійно одіти їм буде необхідна відповідна допомога. Все це повинно враховуватись при сортуванні поранених і хворих.
Дозиметричний, хімічний і біологічний контроль організовує начальник штабу медичної частини (начальник МПП). Він проводиться з метою отримання даних щодо оцінки боєздатності особового складу, визначення обсягу спеціальної обробки матеріальних засобів, а також санітарної обробки поранених і хворих, які надходять на етапи медичної евакуації.
Дозиметричний контроль включає визначення доз опромінення і степені зараження особового складу, поранених і хворих, які поступили на МПП (ОМедБ і т.д.), озброєння, техніки, води, продовольства, медичного майна і т.д. Для дозиметричного контролю опромінення використовуються військові вимірювачі доз (дозиметри), які видаються кожному військовослужбовцю. Зняття показань дозиметрів у особового складу проводиться безпосереднім командиром (начальником) медичної частини (підрозділу), а облік доз опромінення ведеться особами, призначеними наказом командира військової частини не рідше одного разу на добу з обов‘язковою реєстрацією в журналах обліку доз опромінення. Значення сумарних доз опромінення періодично, не рідше одного разу на місяць переноситься із журналів в картки обліку доз опромінення, які опромінення, які зберігаються разом із документом, що засвідчує особу.
На етапах медичної евакуації зняття показань дозиметрів проводиться підготовленими фельдшерами (санітарними інструкторами) у всіх поранених і хворих при медичному сортуванні, проведенні медичних обстежень до ............ лікарем. Їх дози заносяться до первинних медичних карток (картки хвороби) і засвідчується підписом лікаря. При виписці із медичних частин ці дози переносяться в картку обліку доз опромінення.
Контроль зараження особового складу, поранених і хворих, забруднення техніки і матеріальних засобів проводиться своїми силами і засобами після виходу медичних частин (підрозділів) із зон зараження, а також після проведення повної спеціальної обробки.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ в частинах (підрозділах) медичної служби проводиться з метою відновлення в короткий термін їх боєздатності і включає: відновлення управління; рятувальні роботи і лікувально-евакуаційні заходи; проведення радіаційного, хімічного і біологічного контролю; гасіння пожеж, розчищення завалів; виведення частин (підрозділів) із небезпечної зони; санітарну обробку особового складу, поранених і хворих; дегазацію (дезактивацію, дезінфекцію) матеріальних засобів і району дислокації медичного пункту (ОМедБ0; проведення негайної профілактики та ізоляційно-обмежувальних заходів. Для ліквідації наслідків в медичному пункті (ОМедБ) завчасно створюється позаштатні рятувальні команди. При необхідності командир полку (дивізії) виділяє додаткові сили і засоби відновлення роботи МПП (ОМедБ).
Поранених і уражених з МПП (ОМедБ), які опинились в осередку хімічного, радіоактивного ураження евакуюють на найближчі етапи медичної евакуації, де проводиться їх медичне сортування, спеціальна обробка, надання медичної допомоги. При цьому зони (райони) радіоактивного, хімічного зараження обходяться по напрямках, які забезпечують найменшу ступінь опромінення (зараження) особового складу, поранених і хворих. Автомобілі повинні рухатись з підвищеною швидкістю і збільшеною відстанню між ними. Особовий склад, поранені і хворі, які перевозяться у відкритих автомобілях, долають заражену ОР і РР місцевість в протигазах і засобах захисту шкіри. А розміщенні в закритих, але негерметичних кузовах автомобілів – тільки в протигазах. В умовах куряви особовий склад поранені і хворі у відкритих машинах долають райони