Рішення з медичного забезпечення, яке приймається в таких умовах, охоплює тільки основні, принципові питання (основні завдання медичної служби в бою, райони, які намічаються для розгортання і зосередження підрозділів медичної служби, загальний порядок організації їх роботи до початку бойових дій і в ході бою, організація евакуації поранених та хворих, перелік і загальний порядок проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів і т.д.).

В період роботи з прийняття рішення на організацію бойових дій командиру і його заміснику по тилу можуть знадобитися різні дані, які характеризують стан і можливість медичної служби, а також пропозиції з медичного забезпечення бойових дій військ.

Така доповідь може заслуховуватись командиром. Зміст доповіді визначається конкретними умовами обстановки.

Послідовність роботи начальника медичної служби з прийняття рішення на організацію медичного забезпечення.

Для економії часу, при умові його дефіциту, робота з прийняття рішення проводиться в найбільш доцільній послідовності, яка дозволяє аналізувати усі умови медичного забезпечення і приймати обґрунтоване рішення.

При підготовці до бою начальник медичної служби полку керується даними орієнтування, настановами командира полку і начальника медичної служби дивізії, усвідомлює завдання, проводить розрахунок часу, віддає попередні розпорядження, оцінює обстановку, приймає рішення, ставить завдання підлеглим і планує медичне забезпечення полку в майбутньому бою, організовує роботу в медичних підрозділах.

Після збору вихідної інформації (наказ командира частини і замісника по тилу, вказівки старшого медичного начальника), начальник медичної служби повинен усвідомити завдання медичної служби.

Усвідомлення завдання – логічний процес, змістом якого є:

відбір із всього різноманіття факторів та умов, які впливають на діяльність медичної служби, головних, вирішальних;

оцінка впливу цих факторів на організацію медичного забезпечення бойових дій.

Найчастіше серед цих факторів і умов діяльності найбільше значення мають:

а) характер бойового завдання військ (наступ чи оборона), спосіб бойових дій, побудова бойового порядку, глибина бойових завдань і запланований темп наступу, напрямки, на яких необхідно зосередити основні зусилля, можливість застосування ЗМУ та інші;

б) рішення командира (завдання підрозділів, побудова бойового порядку, встановлені терміни готовності до бойових дій);

в) найважливіші особливості району бойових дій, наявність або відсутність його зараження РР, ОР, БС;

г) санітарно-епідеміологічний стан частини і стан здоров’я особового складу частини;

д) сили і засоби, які придаються для підсилення медичної служби старшим начальником, час і місце їх прибуття.

Характер бойового завдання військ

в наступі | - | на нормальному чи широкому фронті;

- | на підготовану чи спішно зайняту оборону противника;

- | з безпосереднього зіткнення чи з висуванням із глибини;

в обороні | - | на завчасно підготовану або спішно зайняту;

- | з очікуванням застосування ЗМУ або без нього.

Таким чином, при усвідомленні завдань начальник медичної служби повинен зрозуміти завдання полку, мету і характер майбутні бойових дій полку, завдання, що стоять перед медичною службою командуванням і вищим начальником медичної служби, а також умови, в яких їх потрібно вирішувати, терміни підготовки медичної служби. В результаті усвідомлення завдань і розрахунку часу намічаються заходи, які необхідно провести негайно, визначається, кому і які віддати попередні розпорядження.

Усвідомивши завдання, начальник медичної служби визначає заходи, які необхідно провести негайно для якнайшвидшої підготовки служби, орієнтує своїх підлеглих щодо майбутніх завдань і дає їм необхідні вказівки.

Правильне розуміння завдань допомагає прийняти найбільш доцільне рішення.

Вказівки підлеглим повинні даватись якомога раніше. Вони носять назву попередніх. Їх зміст:

звільнення медичних пунктів і підрозділів від поранених і хворих;

одержання медичного майна, якого не вистачає до норм згідно табелю, санітарного транспорту, укомплектування до штату особовим складом;

створення резерву майна, транспорту, особового складу, порядок отримання засобів підсилення;

забезпечення особового складу індивідуальними засобами надання медичної допомоги;

узгодження питань взаємодії медичних підрозділів в бою;

приведення усіх медичних підрозділів у готовність до переміщення;

підготовка і проведення медичної розвідки.

Перелік питань, охоплених при віддачі попередніх розпоряджень, може варіювати в залежності від конкретних умов. Визначальним в будь-якому випадку є фактор часу.

Після усвідомлення завдань і віддачі попередніх розпоряджень начальник медичної служби проводить розрахунок часу. Цей етап роботи має на меті визначити, яким часом володіє медична служба для підготовки до забезпечення бойових дій, визначитись з часом на виконання основних заходів.

Спочатку визначається загальний бюджет часу, виділяється час для начальника медичної служби і його підлеглих. При цьому підлеглі повинні мати максимум часу. Тобто начальник медичної служби повинен намагатися якомога раніше поставити завдання підлеглим.

Після проведення розрахунку часу начальник медичної служби приступає до оцінки обстановки. Цей етап роботи – це аналіз обстановки за елементами з метою виявлення факторів, умов, які впливають на організацію медичного забезпечення, і формування відповідних засобів. На завершення оцінки всіх елементів обстановки робляться підсумкові висновки.

При оцінці військ противника аналізується склад військ противника, можливості по застосуванню різних засобів ураження, санітарно-епідеміологічний стан противника і території, яку він займає. При цьому встановлюються можливості противника щодо застосування ядерної, хімічної та інших видів зброї масового ураження; можливий характер бойових дій противника; ступінь підготовки оборони і можлива величина санітарних втрат під час прориву оборонних рубежів; санітарно-епідеміологічний стан військ противника і заходи, які необхідно провести в зв’язку з цим у власних військах з метою попередження занесення інфекційних захворювань.

При оцінці своїх військ: укомплектованість особовим складом, технікою, матеріальними засобами; боєздатність та існуюче групування своїх військ; бойове завдання по напрямку в глибину рубежів, темп наступу; рішення командира на організацію бойових дій; засоби підсилення, підтримки, які додатково придаються; характер дій військ в період підготовки до виконання бойового завдання; стан здоров’я особового складу;