гігієни, санітарний стан району розташування і дій роти;
контролювати своєчасність миття особового складу і зміну білизни, проводити тілесні огляди;
забезпечити особовий склад медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, контролювати правильність їх використання;
навчати особовий склад роти прийомам само- та взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також правилам особистої гігієни;
доповідати командиру роти і начальнику медичному пункту батальйону дані про кількість поранених і хворих, які підлягають вивозу (виносу) з поля бою, та місця їх розміщення.
Оснащення санітарного інструктора роти:
сумка медична військова (СМВ);
лямка санітарна носильна;
лямка санітарна спеціальна (Ш-4);
нарукавний знак Червоного Хреста:
кишеньковий електричний ліхтар;
ручний годинник;
ключ для відкриття люків танків і бойових машин піхоти;
Окрім вказаного вище спеціального майна санітарний інструктор роти і стрільці-санітари оснащені, як і весь особовий склад: особистою зброєю (вона може використовуватись медичним складом тільки у випадках, які регламентовані відповідними Женевськими конвенціями), протигазами, загальновійськовими захисними комплектами, малими саперними лопатками, індивідуальною аптечкою, індивідуальними перев'язочними та протихімічними пакетами, засобами для знезараження води.
Заходи першої медичної допомоги.
Перша медична допомога направлена на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) в даний час, попередження розвитку важких ускладнень. Вона включає:
діставання поранених із бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожежі та із під завалів;
гасіння палаючого обмундирування і запалювальної суміші, що попала на тіло;
надівання протигазу на уражених при знаходженні на зараженій території;
тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі;
введення антидотів ураженим отруйними речовинами ;
усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові та можливих інородних тіл, фіксацію язика при його западанні, введення воздуховоду;
введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика;
накладання асептичної пов`язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - окклюзійної пов`язки з використанням гумової оболонки пакету;
іммобілізацію пошкодженої ділянки найпростішими засобами з використанням табельних і підручних засобів;
часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію обмундирування, яке прилягає до них, індивідуальним протихімічним пакетом;
прийом антибіотиків, протиблювотних та інших засобів.
При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються медичні засоби профілактики і надання першої медичної допомоги, які є у пораненого (хворого).
Безпосередньо на місці поранення (ураження) перша медична допомога надається в порядку само- або взаємодопомоги, а також санітарами, санітарними інструкторами та іншим медичним персоналом.
3. Завдання, особовий склад та оснащення медичного пункту батальйону. Обов`язки фельдшера батальйону-начальника медичного пункту батальйону. Заходи долікарської (фельдшерської) допомоги. Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медична служба в механізованому батальйоні, окрім санітарних інструкторів у ротах та мінометній батареї, стрільців-санітарів у взводах, представлена медичним пунктом батальйону (МПБ).
МПБ очолює фельдшер, який за штатною посадою є начальником медичного пункту батальйону. Він безпосередньо підпорядкований командиру батальйону, а з питань медичного забезпечення виконує вказівки начальника медичної служби полку. Начальнику МПБ підпорядкований особовий склад МПБ, а з питань медичного забезпечення - ще й санітарні інструктори рот і мінометної батареї.
Завдання медичного пункту батальйону:
розшук поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги;
збір і вивіз (виніс) поранених і хворих із рот, надання їм долікарської (фельдшерської) допомоги, позначення місць їх зосередження та схову;
медичний контроль за станом здоров’я особового складу батальйону, організація і здійснення заходів щодо його зміцнення;
контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил в батальйоні, проведення заходів по попередженню виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань, а також заходів медичної служби щодо захисту особового складу батальйону від зброї масового ураження;
забезпечення підрозділів батальйону медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги;
забезпечення санітарних інструкторів рот медичним майном;
медична розвідка району розташування і бойових дій батальйону.
У складі МП механізованого батальйону є:
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
два санітари;
чотири водії-санітари.
У складі МП танкового батальйону є :
начальник МПБ (фельдшер);
санітарний інструктор;
3 санітари;
водій-санітар.
Оснащення медичного пункту батальйону:
І .Комплектне майно:
комплекти: ПФ – фельдшерський, Б-1 - перев’язочні засоби стерильні, Б-2- шини;
сумки медичні військові (СМВ), сумки санітара (СС).
2.Лікарсько-медичні предмети, прилади та апарати:
ДП-1О - апарат штучної вентиляції легень портативний ручний;
КІ-4 - інгалятор кисневий;
ШР - шолом для поранених у голову;
балони кисневі;
НІВ - ноші іммобілізаційні вакуумні;
НМ - накидки медичні.
3. Санітарно-господарче майно та засоби евакуації:
знаки нарукавні Червоного Хреста;
лямки санітарні носильні;
лямки санітарні спеціальні;
ноші санітарні;
прапор Червоного Хреста;
РПН - ремені прив'язувальні для нош;
таз емальований;
стійка уніфікована;
умивальник.
4. Транспорт:
автомобіль санітарний УАЗ-452-А;
причіп (на 0,5 т.);
санітарні транспортери.
У медичних пунктах танкових батальйонів санітарні транспортери відсутні.
Обов`язки фельдшера батальйону –
начальника медичного пункту батальйону.
Начальник медичного пункту батальйону підпорядкований командиру батальйону, а з спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби полку. Він зобов’язаний:
знати бойову, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, мати відомості про поранених та хворих, що підлягають виносу (вивозу) із рот;
керувати роботою санітарних інструкторів рот, особового складу МПБ, приданими засобами збору і евакуації поранених;
організувати збір, виніс (вивіз) поранених та хворих із рот (осередків масового ураження);
особисто надавати першу медичну і долікарську допомогу пораненим і хворим;
організувати і проводити медичну розвідку в районі розміщення і бойових дій батальйону;
організувати і проводити санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи серед особового складу батальйону;
готувати особовий склад МПБ до роботи щодо ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження;
організувати медичний нагляд за особами, які зазнали впливу дії зброї масового ураження, але зберегли боєздатність;
здійснювати медичний контроль за якістю приготування їжі, а також за станом джерел води у районі розташування батальйону та забезпеченням водою особового складу;
отримувати із аптеки медичного пункту полку медичне майно і забезпечувати ним МПБ і санітарних інструкторів рот;
організувати і проводити навчання особового складу батальйону правилам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях, а також способам попередження інфекційних захворювань;
безперервно підтримувати зв'язок із санітарними інструкторами рот, начальником МПП і начальником медичної служби полку,