використовуючи для цієї мети технічні засоби зв'язку, що є у батальйоні, а також водіїв санітарного транспорту;
вести облік роботи санітарів по виносу поранених із поля бою.
Заходи долікарської ( фельдшерської ) допомоги.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається з метою боротьби із загрожуючими життю наслідками поранень (захворювань) і попередження тяжких ускладнень. В доповнення до першої медичної допомоги вона включає:
усунення асфіксії (введення воздуховоду, штучна вентиляція легень з допомогою портативних апаратів, інгаляція кисню та інше);
контроль за правильністю і доцільністю накладення джгута, якщо кровотеча продовжується;
накладання і виправлення неправильно накладених пов`язок;
введення знеболюючих засобів, антидотів за показаннями, дача антибіотиків;
покращання транспортної іммобілізації з використанням табельних і підручних засобів;
введення серцево-судинних та інших лікарських засобів за показаннями;
повторну часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу, що прилягає до них;
зігрівання поранених і хворих, дачу гарячого пиття ( за винятком поранених в живіт ).
Організація роботи МПБ в наступі та обороні.
Медичний пункт батальйону в оборонному бою діє як етап медичної евакуації. В період підготовки до оборонного бою начальник МПБ проводить наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе його переміщення під час бойових дій; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; про порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої та долікарської медичної допомоги, а також схему збору, виносу (вивозу) поранених;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, віддає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання медичного майна, якого не вистачає, з МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП;
намічає шляхи під'їзду до ПСТ і спрямовує туди санітарні транспортери;
розгортає МПБ у сховищі, в стороні від можливого напрямку головного удару противника, на головному шляху виносу (вивозу)поранених та хворих, на відстані 2,5 - 3 км від переднього краю оборони. Спорудження сховища для МПБ входить в число першочергових робіт при інженерному обладнанні району оборони батальйону.
Для розгортання МПБ необхідне сховище з корисною площею, приблизно, 25-30 м2 на 7-8 носильних і на стільки ж сидячих поранених та хворих.
намічає запасний майданчик для МПБ;
посилює заходи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру (контроль за чистотою території, за дотриманням правил особистої та колективної гігієни, за харчуванням, водопостачанням, тощо).
Під час оборонного бою санітарні транспортери доставляють поранених із постів санітарного транспорту (ПСТ) на медичний пункт батальйону, де їм начальник МПБ надає долікарську допомогу, розміщуючи тяжкопоранених на приданий із МПП УАЗ 452-А і спрямовує останній на МПП. Легкопоранені можуть евакуюватися на попутному транспорті (транспорті загального призначення).
У роти, які знаходяться найдальше від МПБ, а також при недостатній кількості санітарних транспортерів, начальник МПБ може спрямовувати УАЗ 452-А медичного пункту батальйону для вивозу поранених із постів санітарного транспорту на МПБ або безпосередньо на МПП.
Під час оборонного бою начальник МПБ повинен бути постійно орієнтованим про бойову обстановку, знати кількість поранених, що знаходяться в ротах і організовувати їх швидкий вивіз. Окрім того, він повинен вести облік роботи санітарів і доповідати про це командиру батальйону і начальнику медичної служби полку.
У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи:
отримує вказівки від командира батальйону про бойове завдання батальйону;
від начальника медичної служби полку отримує відомості: про місце розташування МПП до початку бою і можливе переміщення його під час наступу; про шляхи евакуації на МПП; про засоби підсилення (санітари, санітарні транспортери); про порядок постачання медичним майном; про найважливіші заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи; порядок зв'язку;
визначає порядок надання першої медичної і долікарської допомоги, а також порядок збору, виносу (вивозу) поранених;
визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу;
розподіляє між ротами санітарів і санітарні транспортери, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;
інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;
приймає заходи для отримання майна із аптеки МПП і видає його в роти;
хворих, які виявлені в ротах, направляє на МПП.
Під час бою начальник МПБ просувається на автомобілі УАЗ 452-А із причепом по заздалегідь накресленому маршруті, таким чином, працює з ходу. Під`їжджає до великих "гнізд поранених" і надає першу медичну, а, при можливості, і долікарську медичну допомогу; керує розміщенням важкопоранених на санітарний автомобіль, виділений із МПП. Після цього начальник МПБ на автомобілі переїжджає до наступного "гнізда поранених".
Легкопоранені можуть бути евакуйовані на транспорті загального призначення.
Під час наступального бою начальник МПБ може керувати засобами збору і виносу (вивозу) централізовано. У цьому випадку санітари і санітарні транспортери заздалегідь у роту не передаються, а працюють на окремих напрямках за вказівками начальника МПБ.
4. Завдання, організаційна структура і оснащення медичного пункту полку. Заходи першої лікарської допомоги. Обсяг медичної допомоги на МПП.
Медичний пункт полку (МПП) - медичний підрозділ полку, який виконує основну роль в організації медичного забезпечення бойових дій полку. На нього покладені завдання:
участь у зборі (винесені, вивезені) поранених та хворих із поля бою, осередків масового ураження;
евакуація поранених та хворих із підрозділів полку;
прийом та реєстрація поранених і хворих, які сюди надходять;
заповнення
