внутрішньовенні вливання, новокаїнові блокади тощо).
Решті поранених та хворих медична допомога надається безпосередньо на сортувальному майданчику після чого частина із них повертається у свої підрозділи внаслідок легкості поранення, а інші направляються до евакуаційної для очікування подальшої евакуації.
У приймально-сортувальному наметі (чи іншому, використаному для цього приміщенні) взимку та при поганих кліматичних умовах сортування здійснюється за описаним вище принципом. Окрім того, тут здійснюється догляд за агонуючими пораненими, а обсяг медичної допомоги у процесі сортування, як було відзначено вище, розширюється у порівнянні із типовим для сортувальної площадки.
На майданчику спеціальної обробки (МСО), пораненим, що надійшли на брудну половину, проводиться: витрушування, виколочування, обмітання одягу, спорядження і взуття: обробка зараженого обмундирування, спорядження та зброї з допомогою протихімічних засобів. Дуже заражений одяг та військове спорядження знімається і поміщається у спеціальні мішки, які потім направляються на пункт спеціальної обробки (МСО).
На чистій половині МСО проводиться обробка відкритих ділянок тіла дезінфекційними розчинами, промивання очей, полоскання ротової порожнини, миття обличчя, надівання чистої білизни.
Легкопоранені часткову спеціальну обробку здійснюють самостійно під наглядом санітара. Останній здійснює часткову спеціальну обробку пораненим, які знаходяться на ношах.
Після здійснення часткової спеціальної обробки всі поранені та хворі із МСО направляються на сортувальну площадку або до приймально-сортувальної.
Зміст сортування в перев'язочній заключається в основному у визначенні їх черги в наданні допомоги і способу евакуації. Із перев'язочної поранені та хворі після надання їм необхідної допомоги направляються в евакуаційну.
Робота в перев'язочній організується наступним чином: лікар оглядає поранених, робить призначення, виконує найскладніші маніпуляції, керує роботою особового складу в наданні допомоги, диктує тексти записів до первинної медичної картки і веде журнал обліку переливання крові. Санітар роздягає і одягає поранених, готує їх до огляду; допомагає фельдшерові при перев'язках та шинуваннях, стерилізує інструментарій, здійснює прибирання та дезинфекцію перев'язочної. Фельдшер готує стіл із стерильними інструментами, проводить перев'язки, шинування, вводить лікарські речовини та здійснює інші маніпуляції за вказівками лікаря.
Лікар-стоматолог допомагає іншим лікарям при організації медичної допомоги і особисто надає допомогу пораненим у щелепно-лицеву ділянку, веде журнал обліку переливання крові.
Для надання першої лікарської допомоги лікар витрачає в середньому 20 хвилин на одного пораненого.
В евакуаційній у частини поранених та хворих сортувальне заключення, прийняте на сортувальній площадці, може змінюватись, так як серед ходячих поранених та хворих можуть з'явитися такі, стан яких погіршився, а також такі, стан яких потребує евакуації в першу чергу, або на ношах. Тому дуже важливо, щоб перед відправленням поранених оглянув лікар і віддав необхідні вказівки фельдшеру та санітарам, що здійснюють завантаження поранених на санітарний транспорт.
В ізоляторі лікар оглядає хворих і віддає необхідні вказівки санітару. Інфекційні хворі та підозрілі на інфекційні захворювання, знаходяться в ізоляторі рівно стільки часу, поки за ними не прибуде транспорт із омедб. Причому вони повинні евакуватися тільки окремим транспортом. В ізоляторі повинна проводитись поточна і заключна дезинфекція з допомогою комплекту В-5.
6.Особливості організації роботи МПП при масовому надходженні уражених РР, ОР та БЗ
1.Організація роботи МПП при масовому надходженні уражених ядерною зброєю.
Використання противником ядерної зброї в районі розміщення або дії полку створює складні умови в роботі МПП та його функціональних підрозділів. В умовах застосування противником ядерної зброї роль МПП, як підрозділу медичної служби, не обмежується тільки участю в рятувальних роботах безпосередньо в осередку.
МПП в залежності від бойової і медичної обстановки розгортається безпосередньо біля осередку ядерного ураження, а якщо МПП в момент вибуху знаходився в самому осередку, то він продовжує працювати на тому ж місці.
Евакуація уражених із осередку масових втрат здійснюється транспортом рятувальних команд.
На МПП покладаються наступні завдання щодо прийому уражених із осередку ядерного вибуху входять:
збір, прийом, дозиметричний контроль і медичне сортування уражених;
часткова спеціальна обробка уражених, що мають рівень забруднення радіоактивними речовинами 50 мР/год;
надання ураженим долікарської допомоги, а також першої лікарської допомоги за життєвими показаннями.
Причому, перша медична допомога надається і в процесі транспортування із осередку на МПП. На МПП особлива увага приділяється медичному сортуванню уражених, які прибувають одночасно у великій кількості. Сортування уражених здійснюється, як правило, безпосередньо на машинах. Уражених, що потребують першої лікарської допомоги за життєвими показаннями, а також тих, кому необхідно здійснити спеціальну обробку, із машин знімають. При цьому також виділяються легкопоранені та легкоуражені, які після спеціальної обробки (або без неї) можуть бути повернуті до строю. Решта уражених "транзитом" слідує до наступного етапу медичної евакуації.
При надходженні уражених із ядерного осередку в районі розміщення МПП постійно ведеться радіаційна розвідка. До особливостей роботи МПП у таких випадках відносяться:
збільшення обсягу робіт в сортувально-евакуаційній: всі поранені та уражені тільки після часткової спеціальної обробки і дозиметричного контролю надходять до функціональних підрозділів МПП;
на сортувальному посту та сортувальному майданчику сортування здійснює лікар та санітарний інструктор;
85% уражених можуть мати комбіновані травми, в зв'язку з чим до 25% із них будуть знаходитись у стані шоку, тому основна увага приділяється профілактиці шоку;
в приймально-сортувальній (на сортувальному майданчику) ведеться боротьба з психічними збудженнями, здійснюється промивання шлунку при пероральному попаданні всередину організму радіоактивних речовин тощо.
2.Організація роботи МПП в умовах застосування противником ОР визначається:
загрозою зараження ОР місцевості в районі розміщення МПП;
можливістю надходження в короткі терміни великої кількості уражених, більша частина із яких (до 70%) потребує надання невідкладної медичної допомоги;
труднощами використання тяжкопораненими індивідуальних засобів протихімічного захисту;
небезпекою ураження персоналу МПП та хворих (повторне ураження) внаслідок десорбції ОР.
Схема розгортання МПП в умовах масового надходження уражених