дислокації, зв’язок з передовими етапами медичної евакуації і командуванням.
3.Заходи кваліфікованої медичної допомоги.
Обсяг медичної допомоги.
Кваліфікована медична допомога надається в окремому медичному батальйоні лікарями-хірургами (кваліфікована хірургічна допомога) і терапевтами (кваліфікована терапевтична допомога) з метою усунення важких загрожуючих життю поранень, захворювань та уражень, а також попередження ускладнень, та підготовки до подальшої евакуації поранених і хворих, які цього потребують.
По терміновості надання заходи кваліфікованої медичної допомоги поділяються на дві групи:
Невідкладні.
Заходи, виконання яких може бути вимушено відкладено.
Невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги виконуються, як правило, з приводу наслідків поранень (уражень) та захворювань, що являють собою безпосередню загрозу життю поранених (хворих). Невиконання цих заходів значно збільшує ймовірність смертельного випадку.
Заходи кваліфікованої медичної допомоги, виконання яких може бути відкладено, направлені на профілактику небезпечних ускладнень у поранених і хворих, створення сприятливих умов для їх швидкого виліковування та повернення у стрій.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
ліквідацію асфіксії та відновлення адекватного дихання;
кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;
комплексну терапію гострої кровотечі, шоку, травматичного токсикозу;
некротомію при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок, що викликають розлад дихання та кровообігу;
лікування анаеробної інфекції;
хірургічну обробку та ушивання ран при широко відкритому пневмотораксі, що не герметизувався окклюзійною пов’язкою, пораненні серця, зовнішньому клапанному пневмотораксі;
лапаротомію при пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкоджені сечового міхура та прямої кишки;
декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються здавленням головного мозку.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, виконання яких може бути вимушено відкладено, з метою більш чіткої та суворої регламентації поділяються на підгрупи.
Перша група містить заходи, відкладення виконання яких, як правило, буде приводити до важких ускладнень:
ампутація при відривах, пошкодженнях та ішемічному некрозі кінцівок;
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри та протиприродного заднього проходу при зовнішньо-черевному пошкодженні прямої кишки;
первинна хірургічна обробка ран, які заражені отруйними речовинами, а також ран із значним пошкодженням м’яких тканин.
Друга група містить заходи, відкладання виконання яких не виключає розвитку важких ускладнень, але небезпека їх виникнення може бути зменшена застосуванням антибіотиків та інших засобів. До заходів цієї групи відносяться:
первинна хірургічна обробка ран (за винятком включених у попередню підгрупу та ран, що не підлягають хірургічній обробці);
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей та кінцівок, що не викликають розладу дихання та кровообігу, туалет сильнозабруднених опікових поверхонь;
накладання пластинчастих швів при лоскутних пораненнях обличчя;
лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.
Невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги включають:
введення антидотів та протиботулінічної сироватки;
комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності, порушенні серцевого ритму;
комплексну терапію гострої дихальної недостатності;
дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;
корекцію грубих порушень кислотно-лужного стану та електролітного балансу;
комплекс заходів при попаданні в середину отруйних речовин, введення знеболюючих, десенсибілізуючих, протиблювотних, протисудомних та бронхолітичних засобів;
застосування транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах;
призначення засобів проти свербіння при розповсюдженні іпритних дерматозах.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, виконання яких може бути відстрочено, влючають:
введення антибіотиків та сульфаніламідів з профілактичною метою;
гемотрансфузію з замісною метою (при малій анемізації);
Обсяг медичної допомоги для ОМедБ встановлює вищестоящий начальник медичної службі. Змінювати його у виняткових випадках дозволяється командиру ОМедБ, при цьому про прийняте рішення він негайно доповідає начальнику медичної служби дивізії. Скорочення обсягу медичної допомоги частіше всього буває при масовому поступленні поранених і хворих, що перевищує можливості ОМедБ, загрозі виходу противника в район його розгортання, значних втратах в медичному складі, майні, при необхідності переміщення в повному складі в новий район. Скорочення її обсягу здійснюється за рахунок повної або часткової відмови від виконання заходів, які можуть бути вимушено відкладені. Питання про відкладання в наданні медичної допомоги необхідно вирішувати суворо індивідуально, різнобічно оцінюючи характер поранення (захворювання), стан пораненого (хворого) у даний момент, можливість виникнення у нього важких ускладнень. При скорочені обсягу кваліфікованої медичної допомоги в ОМедБ обов’язково повинен проводитись комплекс лікувальних заходів, який зменшує небезпеку виникнення важких ускладнень, та приймаються заходи до найшвидшої евакуації поранених та хворих у лікувальні установи госпітальної бази фронту.
4.Організація розгортання. Призначення, зміст, оснащення, устаткування і основи організації роботи функціональних підрозділів по прийому, медичному сортуванню і наданню кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим.
Окремий медичний батальйон дивізії розгортається і переміщується розпорядженням начальника медичної служби дивізії. Його розгортають в наступі в 12-15 км від лінії фронту, а в обороні – за другим ешелоном дивізії, на відстані 20-25 км від переднього краю, на шляхах евакуації поранених і хворих. Відстань батальйону від переднього краю і районів розгортання медичних пунктів полків повинна забезпечувати своєчасне доставлення поранених в ОМедБ (в перші 8-12 год. з моменту поранення).
Місце розгортання ОМедБ повинно відповідати певним вимогам:
поблизу шляхів підвозу і евакуації;
в стороні від об’єктів по яких противник може нанести удар артилерією чи авіацією;
по можливості мати неподалік вододжерела;
мати умови маскування;
розмір майданчика повинен бути не менший як 300х400 м;
санітарно-епідемічний стан місця розгортання повинен бути благополучний.
В своєму складі ОМедБ розгортає і обладнує: сортувально-евакуаційне відділення, госпітальне відділення, операційно-перев’язочне відділення, відділення спеціальної обробки, аптеку і штаб. Крім цього обладнується майданчик для посадки гелікоптера, майданчик для санітарного і господарського транспорту, приміщення для особового складу ОМедБ і команди видужуючих, а також місця для підрозділів обслуговування.
Поблизу функціональних підрозділів відривають бліндажі і щілини для укриття поранених і хворих. Одночасно з розгортанням ОМедБ відпрацьовується система охорони і оборони, для чого готуються найпростіші оборонні споруди – окопи і позиції для кругової оборони.
По діючим нормативам ОМедБ повинен бути готовим до прийому поранених і хворих негайно по прибутті