Лекція з предмету

“Організація медичного забезпечення військ

в умовах надзвичайного стану”

Тема № 12. “ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРШУ ТА ЗУСТРІЧНОГО БОЮ”

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8. | Вступ

Умови діяльності медичної служби полку при пересуванні і зустрічному бою

Організація медичного забезпечення маршу, медичної розвідки маршрутів, району привалів, денного / нічного / відпочинку Організація лікувально-організаційних заходів при підготуванні до маршу та в ході зустрічного бою

Організація та проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів

Організація та проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в районах розвантажування Особливості управління медичною службою

Заключна частина

НАВЧАЛЬНО-МАТЕРИАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВСТУП

В умовах високо маневрених бойових дій значно підвищилось пересування військ, особливо маршів. Війська повинні завжди бути го-тові до руху на великі відстані в умовах постійної загрози вико-ристання противником зброї масового враження, застосування його авіації, повітряних десантів і диверсійних розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного, бактеріологічного забруднення, руйнування шляхів та перевалів, це вимагає доброї підготовки особового складу військ і техніки до пересування, високої маршової виучки частин і підрозділів.

Полк може здійснювати пересування своїм ходом, перевозитись залізничним, водним і повітряним транспортом або комбінованим спосо-бом.

Основний спосіб пересування полку - марш. При любому способі руху війська по дорогам повинні прибувати в призначений район своєчасно в повній готовності до виконання бойового завдання.

Марш - організаційне пересування військ по дорогам колонним шляхом з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він являється основним способом пересування військ. Марш здійснюється таємно, як правило вночі, або в умовах обмеженої видимості. Величина добового переходу від 300 до 400 км. Середня швидкість руху без рахунку часу на привали має бути: змішаних та танкових колон -25- 30 км/год, автомобільних - 30 - 40 км/год і більше. При здійсненні маршруту пішки, швидкість може бути 2 - 5 км/год.

Для відпочинку особового складу, перевірки бойової техніки і озброєння в ході маршруту через кожні 3 - 4 години руху призначаються привали до 1 години і один привал до 2-х годин в другій полови-ні добового переходу, з кінці кожного добового переходу призначається денний або нічний відпочинок.

Закони відпочинку повинні мати умови для захисту від ЗМУ, маскування війська, достатню кількість джерел води.

Зустрічний бій - різновидність поступального бою у якому обидві сторони виконують свої задачі наступом. Його мета - розгром противника в короткий термін, захват ініціативи і створення вигід-них умов для подальших дій.

Зустрічний бій можливий в ході маршу, в наступі при відбивали; контратак і контрударів, при розмітку успіху при зіткненні з війсь-ками противника, які відбиваються для захоплення вигідних рубежів, в ході маневрених дій в глибину, а в обороні - при проведенні контратак і контрударів при зниженні повітряних і морських ударів.

Зустрічний бій характеризується: обмеженим часом на його організацію і швидким зближенням сторін і вступом їх в бій з ходу і напруженої боротьби за виграш часу, захват утримання ініціа-тиви, різкою частою зміною обставин.

2. УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ ЦРИ ПЕРЕСУВАННІ І В ЗУСТРІЧНОМУ БОЮ.

Діяльність медичної служби полку на марші буде визначатись такими факторами :

- розосередження підрозділів полку на велику глибину, а при здійсненні маршу по 2 і більше маршрутах і по фронту ;

- постійне застосування противником зброї масового ураження дія авіації противником, дії десантів і диверсійних груп ;

- фізичними навантаженнями особового складу, особливо водіїв колісної і гусеничної техніки ;

- здійснення маршруту на території про санітарно-гігієнічний стан якої недостатні або взагалі відсутні ;

- суттєво впливають на діяльність медичної служби на марші погодні умови, дороги, наявність на маршрутах медичних пунктів, лікувальних закладів;

- організація лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при підготовці і здійсненні маршруту.

При організації медичного забезпечення перевезень військ залізничним транспортом необхідно враховувати :

- тривалість перевезення полку;

- кількість військових ешелонів і чисельність особового складу;

- черговість і терміни навантажування і відправлень ;

- особливості основних і запасних районів /навантаження і розвантаження вихідного району, району чекання, збору, маршруту руху/ ;

- порядок і час виходу до місця навантажування і в райони зосередження;

- необхідність надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим в кожному ешелоні;

- перевезення поранених і хворих з собою до можливої евакуації в лікувальні заклади;

- санітарно-гігієнічні і санітарно-епідемічні стани стан-цій навантаження і розвантаження вихідних районів, районів збору, чекання, зосередження вихідних районів, а також маршрутів руху.

У вихідному районі, районі чекання, навантаження, а також в районі збору і зосередження, особливу увагу приділяється санітарно-гігієнічним і протиепідемічним заходам з метою не допущення виникнення і поширення серед особового складу захворювань.

Вони включають :

Умови медичного забезпечення зустрічного бою визначається обмеженим часом на його організацію прийняття рішення, доведення задач до підлеглих розгортання для ведення бойових дій, високоманеврених дій підрозділів, розгортання дій на великому фронті, наявністю значних проміжків між підрозділами.

Для організації медичного забезпечення зустрічного полку, начальник медичної служби повинен своєчасно і точно знати: задачі полку, батальйону, рубіжні задачі, направлення подальшого наступу, задачі і загального резерву. Визначити порядок поранених, їх евакуації із МПП на