значної групи поранених і хворих та надання їм певного виду кваліфікованої допомоги.
На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:
безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на напрямку бойових дій армії;
керівництво медичною розвідкою;
розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС А;
рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;
систематичні доповіді НМС А про обстановку;
передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій, командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;
організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.
Автомобільна санітарна рота (АСР) армії
Автосанітарна рота армії призначена для підсилення санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.
В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи армії.
В склад АСР входять:
командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;
відділення регулювання – 4 чоловіки;
2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24 автомобілі в кожному;
1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24 автомобілі;
майстерня технічного обслуговування (рухома).
Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована, можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.
Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)
СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні). Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник, приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших заходів відповідно до обстановок, які склалися.
Основними підрозділами СЕЗ є:
управління;
рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”;
дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”;
поливочно- дезинфекційний взвод;
ізоляційно-карантинне відділення;
відділення варки середовищ;
віварій;
підрозділи обслуговування.
Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних, бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи, вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог), а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.
Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.
На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.
Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні інфекції.
В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер, медичні сестри, санітари, повар, водій.
Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10 дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених вегетативними формами мікроорганізмів.
Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію
і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного) ураження.
Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.
Медичний склад армії (МСА)
Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.
В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих.
ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД
Завдання медичної служби фронту:
організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби;
організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази;
надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту;
безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном;
облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4
підготовка медичних кадрів;
проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах;
ремонт техніки, апаратури;
ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту.
Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей. Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів