Лекція з предмету

“Організація медичного забезпечення військ

в умовах надзвичайного стану”

Тема № 4. “Основи організації санітарно-гігієнічних та протиепідемічних
заходів”

П л а н

№

пп | С т р у к т у р а

І

ІІ

ІІІ |

Вступ

Актуальність теми

Мета лекції

Основна частина

1.Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, які проводяться у військах у бойовій обстановці.

2.Санітарний нагляд за переміщенням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ і умовами праці.

3.Характеристика санітарно-епідемічного стану частини та району її дій.

4.Організація обсервації та карантину в частині.

5.Сили і засоби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах, їх коротка характеристика.

6.Медична розвідка.

Заключна частина

Висновки

Актуальність теми: Усяка війна є причиною різкого погіршення санітарно-гігієнічного і епідеміологічного стану як населення так і особового складу військ. Тому реалізація комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів має виключно важливе значення для збереження та зміцнення здоров’я особового складу, підтримання стійкої санітарно-епідеміологічної благополучності військ.

Мета лекції: Ознайомити студентів з основами організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться у бойовій обстановці.

ІІ Основна частина

1.Значення і місце санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи являють собою єдину систему, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців, підвищення боєздатності особового складу, на запобігання і ліквідацію інфекційних захворювань у військах. Ці заходи проводяться, як правило, в єдиному комплексі, але за своїм складом, переліком необхідних спеціалістів і засобів їх поділяють на санітарно-гігієнічні та протиепідемічні.

Особливого значення організація проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів набуває в умовах воєнного часу. Досвід минулого підтверджує, що епідемії є постійним і невід’ємним супутником усіх війн. В минулих століттях розповсюдження інфекційних захворювань у воюючих арміях набувало настільки широких розмірів, що втрати від інфекційних захворювань значно перевищували санітарні втрати, спричинені дією зброї противника. В середньому це співвідношення в різні періоди складало 4-5:1. Так, наприклад, у війні Наполеона проти Росії санітарні втрати від інфекційних захворювань за літню кампанію склали біля 80 тис. чоловік, в цей же час втрати від вогнепальної та холодних видів зброї не перевищували 7-8 тисяч.

Відомі випадки навмисного розповсюдження інфекційних захворювань у військах противника, які мали мету зараження особового складу для досягнення перемоги у війні.

ХХ століття визначилось широкими розробками високоефективної і дешевої бактеріологічної зброї. Сьогодні бактеріологічна зброя офіційно залишається ще на озброєння багатьох країн світу.

Знання основ військової епідеміології, причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань робить можливим запобігання цих хвороб, а у випадку їх появи – проведення ефективних заходів щодо їх ліквідації.

У цьому відношенні наглядним є досвід військової медицини у війні 1941-1945 років, який свідчить про те, що в умовах напруженої обстановки при правильній організації протиепідемічних заходів можна запобігти епідемії – як у військах, так і серед цивільного населення.

Необхідно пам’ятати, що і без зброї масового ураження умови воєнного часу завжди різко погіршували епідемічну обстановку, чим створювали передумови для виникнення епідемічних захворювань.

Швидка зміна районів та умов розташування військ, неблагонадійна в епідемічному стані місцевість, фізичне і психоемоційне навантаження, стомлення, порушення в організації харчування, водопостачання, недотримання правил особистої та громадської гігієни – це якраз ті фактори, що сприяють виникненню епідемій.

2.Санітарний нагляд за пересуванням та розташуванням військ, за харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ і умовами праці

Основним завданням гігієнічного забезпечення розташування військ є створення найбільш сприятливих умов для відпочинку та відновлення боєздатності особового складу.

Розташування військ може бути постійним казарменим (в місцях постійної дислокації) та тимчасовим польовим.

Казармене розташування розташування військ в будівлях розрахованих на тривале перебування. Такі будівлі будують з урахуванням клімато-географічних зон. Розрізняють казармені та військово-технічні споруди.

Польове розташування всі види тимчасового розташування військ поза межами стаціонарних об'єктів. Цей вид розташування застосовується як в мирний, так і у воєнний час. В мирний час у польових умовах війська розташовуються під час навчань, відпочинку на марші тощо.

Санітарний нагляд за розташуванням особового складу складається з контролю за виконанням гігієнічних норм та санітарних правил при розквартируванні військ і включає гігієнічну оцінку умов розташування та санітарного стану споруд та навколишньої території.

Розташування в казармі.

Казарма призначена для постійного розміщення солдатів та сержантів строкової служби. В ній військовослужбовці відпочивають, зберігають особисті речі та озброєння. Тут проводиться також виховна та культурно-масова робота. В ЗС України будуються казарми з обов'язковим розміщенням роти як самостійного підрозділу (ротні секції).

Для казарми передбачені такі приміщення: спальне приміщення, канцелярія, народознавча світлиця, кімната для зберігання та чищення зброї, комора для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців, кімнати для вмивання, побутового обслуговування, кімната (місце) для паління та чищення взуття, сушарня для обмундирування та взуття. Для проведення занять обладнуються навчальні класи.

В спальних приміщеннях на одного військовослужбовця має відводитись площа 2,5-4 м2 з об'ємом повітря 9-12 м3. Ліжка повинні бути встановлені рядами в один ярус не ближче 0,8-1 м від зовнішніх стін та вікон. Кожен військовослужбовець забезпечується ліжком та комплектом постільної білизни. На ніч повсякденне обмундирування акуратно складається на табуреті, взуття ставиться біля кожного кінця ліжка. Спеціальне обмундирування зберігається в шафах поза спальним приміщенням, а парадно-вихідне в коморі для зберігання особистих речей. Температура повітря в приміщеннях для особового складу повинна бути не нижчою 18С. В спальному приміщенні на висоті 1,5 м від підлоги на внутрішній стіні має бути вивішений термометр.

Штучне освітлення в народознавчих світлицях та навчальних класах повинно бути 150 лк.

Вентиляція казарм здійснюється