У всіх житлових приміщеннях мають бути встановлені зачинені на замок ємності з кип'яченою питною водою обладнані фонтанчиками.

В кожній ротній секції кімната для куріння та чищення взуття, умивальник, сушарня та туалет, як правило, об'єднані в санітарний блок. В ньому повинна бути встановлена також ванна для ніг з проточною водою.

В туалеті промивного типу розраховують 1 вічко на 10-12 військовослужбовців. Зовнішні туалети обладнують водонепроникними вигрібами не ближче
75 м від житлових приміщень та об'єктів харчування. На кожні 25 військовослужбовців 1 вічко та 0,5 м пісуару.

Підтримання чистоти з вологим прибиранням в приміщеннях казарми та місцях загального користування покладається на чергову зміну. Генеральне прибирання приміщень казарми здійснюютьcя 1 раз на тиждень під керівництвом старшини роти.

Поточний санітарний нагляд за санітарним станом житлових, службових та військово-спеціальних приміщень та споруд складається з систематичної перевірки підтримання встановленої чистоти та порядку в приміщеннях та на території, ефективної роботи системи водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та видалення твердих покидьків і сміття.

Пересування військ.

Пересування військ здійснюється двома основними способами маршем та військовими перевезеннями.

Перевезення водним та залізничним транспортом є найбільш поширеними. Під час пересування залізничним та водним транспортом формуються ешелони. Військовий ешелон організована для перевезення в одному поїзді або на одному судні військова частина, або окремий її підрозділ.

За гігієнічне забезпечення ешелону відповідає начальник ешелону та його заступники. У військовому ешелоні мають бути вагони для особового складу, ізолятор для інфекційних хворих, кухня, вагон для запасів продовольчих продуктів.

На час слідування лікар щоденно перевіряє санітарний стан вагонів; контролює дотримання правил особистої гігієни; перевіряє умови зберігання та якість харчових продуктів; веде санітарний контроль за приготуванням та видачею їжі; постачанням питною водою; керує санітарною обробкою особового складу; проводить санітарно-просвітню роботу.

Постачання ешелону питною холодною та гарячою водою здійснюється адміністрацією залізної дороги з розрахунку 6-10 л/добу на одного військовослужбовця. В ешелоні повинен бути запас питної води в бачках та індивідуальних флягах.

Гаряча їжа готується не менше 2 разів на добу. Якщо ешелон не обладнаний кухнями, то гарячою їжею військовослужбовці забезпечуються 1 раз на добу на військовопродовольчих пунктах, де отримують не менше 50 % добової норми продуктів харчування. Інша частина добового пайку видається у вигляді сухого пайку.

Перед завантаженням в ешелон весь особовий склад проходить позачергове миття в лазні, при необхідності з дезинфекцією білизни, обмундирування та особистих речей.

Найбільш поширеним способом пересування підрозділів є марш на автомобілях, бронетранспортерах та бойових машинах. Автомобільний підрозділ або група автомобілів, які слідують одним маршрутом під єдиним командуванням і мають одне завдання називають автомобільною колоною. Середня швидкість руху колони на марші вдень 30-40 км/год., вночі 25-30 км/год., середньодобовий пробіг колони - 150-350 км. Час доби розподіляється: пересування 10-12 год., завантаження (вивантаження) 3-4 год., технічне обслуговування 1-2 год., відпочинок особового складу 7-8 год.

Для відпочинку особового складу здійснюють малі та великі привали, а також нічний (денний) відпочинок. Малі привали тривалістю 20-30 хвилин призначають через кожні 2-3 години слідування для розминки, прийому їжі та води. На початку другої половини добового переходу (через 6-8 год. слідування) здійснюють великий привал на 2-4 год. для відпочинку, прийому гарячої їжі та огляду техніки, озброєння.

При завантаженні розраховують 0,27 м2 підлоги кузова на одного військовослужбовця.

Під час автомобільних перевезень на організм військовослужбовців здійснює негативний вплив комплекс чинників навколишнього середовища, сумарним ефектом якого може бути передчасний розвиток втоми та зниження боєготовності. Перш за все це перегрівання або переохолодження, обмороження, простудні захворювання, головний біль, статистичне напруження окремих груп м'язів, укачування. Небезпечним чинником може бути отруєння вихлопними газами під час порушення дистанції між автомобілями, при зниженні темпу пересування, зупинках з ввімкнутими двигунами тощо.

Харчування здійснюється на військово-продовольчих пунктах, або особовий склад готує їжу з консервів та консервантів, або харчуються сухим пайком. Водопостачання здійснюється за рахунок води з запасів, які перевозяться в колоні.

Марш пішим строєм війська здійснюють в горах, лісисто-болотистій місцевості та важкопрохідних районах. Марш ділиться на звичайний, форсований та марш-кидок. Протяжність добового переходу звичайним маршем в середньому 25-30 км, швидкість пересування 4-5 км/год. При форсованому марші добовий перехід складає 40-45 км. Під час марш-кидку швидкість складає 8-9 км/год., а відстань 5-15 км.

Режим пересування: перший малий привал на 10-15 хв. здійснюється через 1 год., далі на 20-30 хв. через кожні 2-3 год. руху. В другій половині добового переходу здійснюється великий привал тривалістю 2-4 год.

Марш пішим строєм важка фізична праця з витратами до 4000 ккал на добу, які повинні бути повернуті під час відпочинку достатнім харчуванням. Режим харчування: за 40-60 хв. до початку маршу видається м'ясний сніданок. На великому привалі після короткочасного відпочинку видається другий сніданок у вигляді другої страви і чаю, або консервів з хлібом та чаєм. Обід видається після закінчення маршу або перед ночівлею.

При пересуванні військової частини (або підрозділу) своїм ходом до місця призначення має бути організована розвідувальна група до складу якої обов'язково має входити медичний працівник. Він зобов'язаний проводити санітарно-епідеміологічну розвідку маршруту та місць відпочинку особового складу. В ході розвідки необхідно оцінити санітарно-епідеміологічний стан маршруту пересування, виявити неблагополучні в санітарному відношенні населені пункти, для того щоб не допустити розміщення в них особового складу на відпочинок; провести оцінку джерел водопостачання щодо можливості використання їх для водозабезпечення особового складу.

Польове розташування військ.

Організація польового розташування військ починається з розвідки району, який призначений для