Розрізняють 4 типи польового розташування військ: в навчальних центрах, військово-польових таборах, поквартирне та змішане.

У навчальних центрах війська розміщуються в стаціонарних приміщеннях (наближених до казарм) або в навчальних таборах (військово-по-льові табори). Поквартирне розташування розміщення особового складу на відпочинок в населених пунктах. Змішане розташування поєднання всіх видів розташування для розміщення особового складу та службових приміщень.

Для розташування особового складу в польових умовах вибирають незабруднену, забезпечену доброякісною водою місцевість, захищену від вітрів, на якій будуються тимчасові споруди (намети, розбірно-щитові казарми, польові вагончики або модулі). Безпосереднє керівництво будівництвом табору здійснюється начальником інженерної служби. Начальник медичної служби здійснює попередній санітарний нагляд за вибором місць, розміщенням житлових, службових та господарських будівель, за територіальним зонуванням табору. В його обов'язки входить також проведення поточного санітарного нагляду за санітарним станом району дислокації табору, приміщень, за організацією водопостачання, харчування, лазнево-пральним забезпеченням тощо.

При розміщенні особового складу в наметах їх обладнують ліжками або дерев'яними нарами. В кожному підрозділі встановлюється бачок з питною водою. На кожен підрозділ обладнуються вмивальники польового типу з розрахунку 1 кран на 5-7 військовослужбовців. Стічні води від вмивальників по відвідним ровикам направляються у фільтрувальні колодязі, які заповнюються шлаком або щебенем. Перед спуском ці води проводять через милозатримувачі (можуть бути використані ящики з дірчастим дном, заповнені соломою, стружками або сухою травою).

Туалети та канава для покидьків мають бути розташовані не ближче 75 м від наметів та об'єктів харчування. В туалеті передбачується 1 вічко та 0,4 похідних метри пісуару на 10-12 військовослужбовців. Підлогу та стіни на висоту до 1 м щодня дезінфікують 1%-ним розчином хлорного вапна та ДТСГК, а вміст вигрібів 10%-ним розчином тих же препаратів.

Вся територія табору повинна щоденно прибиратись. Для збору твердих покидьків та сміття мають бути обладнані сміттєзбірники, які повинні герметично закриватись. Сміття вивозять влітку щоденно, а взимку не рідше ніж 1 раз на 3 дні. Регулярно проводяться протимушині заходи та дератизація.

З гігієнічної точки зору польове розташування має ряд негативних особливостей: зниження рівня комунально-побутового забезпечення, скупченість, низька захищеність від несприятливого впливу кліматичних та геофізичних чинників, постійний контакт з грунтом, можливість контакту з дикими тваринами та гризунами, труднощі з організацією водопостачання та харчування.

Санітарний нагляд за харчуванням військ у польових умовах

Організація харчування військовослужбовців, забезпечення продуктами харчування та відповідним майном, підтримання належного санітарно-гігієнічного стану покладається на продовольчу службу військової частини.

Харчування військовослужбовців за своїм характером є громадським, а постачання продуктів харчування централізованим і здійснюється за встановленими нормами довольства. Розрізняють пайки котлового довольства, сухі пайки та додаткові. Пайки котлового довольства призначені для приготування гарячої їжі в стаціонарних умовах дислокації та при польовому розташуванні. Сухі пайки комплектуються з консервів та концентратів. Вони призначені для харчування особового складу в умовах, коли приготування гарячої їжі неможливе.

Військові пайки складені таким чином, що повністю компенсують енергетичні витрати особового складу під час навчально-бойової підготовки. Енергетичні витрати військовослужбовців становлять 3500-4500 ккал.

Додаткові пайки існують для військовослужбовців повітрянодесантних військ, є високогірні пайки; льотні пайки; водолазні пайки та пайки для офіцерського складу.

Основний загальновійськовий пайок подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Норма № 1

Загальновійськовий пайок

Найменування продуктів | Кількість на

1 людину на добу, грамів

Хліб із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна першого сорту |

350

Хліб з пшеничного борошна першого сорту | 400

Борошно пшеничне другого сорту | 10

Крупа різна | 120

Макаронні вироби | 40

М'ясо | 200

Риба | 100

Жири тваринні топлені, маргарин | 20

Олія | 20

Молоко коров'яче | 100

Масло тваринне | 30

Яйця курячі (штук на тиждень) | 4

Цукор | 70

Сіль | 20

Чай | 1,2

Лавровий лист | 0,2

Перець | 0,3

Гірчичний порошок | 0,3

Оцет | 1

Томат-паста | 6

Картопля і овочі, всього | 900

у тому числі: картопля | 600

капуста | 130

буряк | 30

морква | 50

цибуля | 50

огірки, помідори, коріння, зелень | 40

Концентрат киселю на плодових і ягідних екстрактах, | 30

або фрукти сушені | 20

або соки фруктові (плодово-ягідні) | 100

Полівітамінний препарат "Гексавіт" драже

(видавати з 15 березня по 15 липня) |

1

Хворі, які знаходяться на лікуванні в лазареті медичного пункту отримують харчування за госпітальною нормою. Їжа для них готується на кухні медичного пункту. Для осіб з хронічними захворюваннями шлунково-киш-кового тракту організовується дієтичне харчування. Відповідальність за організацію дієтичного харчування та харчування в лазаретах покладається на начальника медичної служби.

Військові фахівці, які працюють в умовах впливу шкідливих чинників отримують додатково лікувально-профілактичне харчування.

Обов'язки лікаря по контролю за харчуванням особового складу полягають в:

- участі у розробці раціонального режиму харчування з врахуванням особливостей навчально-бойової підготовки;

- санітарно-гігієнічному контролі за повноцінністю харчування;

- контролі за санітарним станом об'єктів харчування;

- участі у розробці заходів з санітарно-технічного благоустрою об'єктів харчування;

- контролі за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог під час перевезення, зберігання харчових продуктів, при їх кулінарній обробці, приготуванні та роздачі їжі;

- контролі за станом здоров'я працівників харчових об'єктів і дотримання ними правил особистої гігієни.

У військових частинах встановлено такий режим харчування: гаряча їжа видається тричі на добу на сніданок, обід та вечерю, а чай двічі на сніданок та вечерю. Сніданок має бути виданим до початку занять, обід після закінчення основних занять, а вечеря за 2-3 години до відбою. Інтервали між окремими прийомами їжі не повинні перевищувати 7 годин. Години прийому їжі встановлюються розпорядком дня, який затверджується командиром частини. Добова норма довольства розподіляється по калорійності таким чином: на сніданок 30-35 %, на обід 40-45 % та на вечерю 20-30 %.