В польових умовах харчування військ організовується через польові пункти харчування. Основними серед них є батальйонні пункти харчування. Для приготування їжі використовується мінімум кухонного обладнання. Їжу готують з консервів та концентратів. З цією метою на постачанні військових частин знаходяться польові автокухні (ПАК-170, КП-125).

В польових умовах харчування може бути котловим, самостійним (індивідуально-груповим) та змішаним.

Котлове харчування в польових умовах не має принципових відмінностей від котлового харчування у місцях постійної дислокації. Гаряча їжа готується тричі на добу з використанням свіжих продуктів.

При самостійному або індивідуально-груповому харчуванні військовослужбовці готують гарячу їжу самі або використовують її без теплової обробки. Для приготування гарячої їжі використовуються малолітражні кухні, таганці або багаття.

При змішаному харчуванні гаряча їжа видається 2 рази на добу на сніданок та вечерю, а в інтервалах між ними військовослужбовці вживають продукти з сухого пайку.

В основу роботи польових пунктів харчування покладено принцип поточності обробки продуктів, приготування їжі та видачі її військовослужбовцям. Польові кухні та технологічне обладнання розташовуються в тимчасових розбірно-щитових спорудах або у наметах. При харчуванні особового складу з казанків на відстані 25 м від кухні обладнуються місця для їх очищення та миття.

До часу, призначеного розпорядком для прийому їжі, її приготування повинно бути закінчено. Зберігання її дозволяється лише для військовослужбовців, які не можуть бути присутні на прийомі їжі за службовими обов'язками. Для цього готові страви дозволяється зберігати в холодильнику не більше ніж 4 години, або на гарячій (80С) плиті не більше 1,5 год., або у термосах 2 год.

В польових умовах під час приготування їжі ніякі відхилення від кулінарних та санітарних правил не допускаються.

Деякі особливості в кулінарній обробці встановлені саме для польових умов. Так заморожене м'ясо попередньо не потребує розморожування. Його розрубують на шматки 1,5-2 кг, які після зачищення та обмивання відразу закладають в казан. Розділене на порції варене м'ясо викладають на деко, заливають бульйоном та проварюють протягом 15 хвилин після закипання. Видача м'яса без додаткової теплової обробки заборонена. Консервні бляшанки відкривають безпосередньо перед закладкою в казан. Перед розкриттям бляшанки очищують від змащування, розігрівають у гарячій воді 10-15 хвилин. Перед роздачею м'ясні консерви проварюють в казанах не менше 20 хвилин. Відкриті консерви зберігати забороняється.

Для збору та зберігання харчових покидьків повинні бути виділені спеціальні ємності з герметичними кришками. Вивезення покидьків здійснюється відразу після закінчення прибирання їдальні, очищення та миття кухонного та столового посуду. Ці ємності повинні щоденно підлягати очищенню, миттю та дезинфекції.

На об'єктах харчування в польових умовах регулярно повинні проводитись протимушині заходи та боротьба з гризунами, які є джерелами інфекції або переносниками численних інфекційних захворювань.

Особлива увага в польових умовах приділяється контролю за станом здоров'я працівників об'єктів харчування, які можуть стати причиною виникнення значних епідемічних спалахів інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Відповідальність за прийом на роботу та допуск до роботи осіб, які не пройшли медичного обстеження, або за порушення термінів його проведення несуть посадові особи відповідних об'єктів харчування та начальник продовольчої служби.

Таким чином санітарний нагляд за харчуванням в польових умовах передбачає:

- участь у розробці режиму харчування та складанні розкладки продуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру навчально-бо-йової підготовки;

- перевірку готовності підрозділів продовольчої служби до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі;

- перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, знань кухарським складом продовольчих пунктів батальйонів гігієнічних норм і санітарних правил та їх виконання під час роботи;

- контроль забезпечення особового складу індивідуальними казанками, кухликами, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої та колективної гігієни;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування продовольчих пунктів батальйонів на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням покидьків і сміття;

- перевірку умов зберігання пересувних запасів продовольства, особливо швидкопсувного, а також питної води на продовольчих пунктах батальйонів;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів;

- перевірку забезпечення умов прийому їжі на продовольчих пунктах батальйонів та контроль за її доставкою у підрозділи та термінами реалізації;

- перевірку якості миття та знезараження індивідуальних казанків, кухлів, ложок, посуду, інвентарю та термосів на продовольчих пунктах батальйонів;

- контроль за організацією харчування військовослужбовців на марші, у відриві від своїх підрозділів з використанням сухих пайків;

- організацію проведення серед особового складу санітарно-просвіт-ньої роботи з урахуванням гігієнічних вимог до харчування в польових умовах, недопущення вживання в їжу випадкових та неперевірених продуктів рослинного і тваринного походження.

Санітарний нагляд за польовим водопостачанням

Серед профілактичних заходів, які забезпечують здоров'я та боєготовність особового складу значне місце посідає доброякісне, вчасне та достатнє водопостачання посідає чільне місце. Історія воєн знає багато прикладів здачі міст та укріплень через дефіцит питної води.

Гігієнічні значення водопостачання військ визначається фізіологічним, епідеміологічним, господарсько-побутовим та загальнозміцнюючим аспектами споживання води як структурного елементу природного середовища. Вода використовується для господарсько-питних потреб, миття особового складу, санітарної обробки та прання білизни, для дезинфекції, знезараження та дезактивації обмундирування, озброєння і техніки.

В польових умовах організація водопостачання покладається на заступника командира по тилу, а здійснюється силами та засобами інженерної служби.

Для забезпечення господарських та питних потреб особового складу в польових умовах обладнуються пункти водопостачання (ПВП) та водорозбірні пункти. Пункти водопостачання місце, де проводиться добування, очищення, зберігання та видача води. Місце, призначене для видачі запасів