Для захисту джерел водопостачання від можливого забруднення та зараження навколо пунктів водопостачання в радіусі 100 м встановлюється зона санітарної охорони, в якій заборонено створювати звалища сміття, влаштовувати туалети та вигрібні ями.

Під час вибору місця для розгортання ПВП має бути враховано санітарно-епідеміологічний стан території та поблизу розташованих населених пунктів, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами, радіоактивними та отруйними речовинами, санітарно-технічні характеристики джерела водопостачання, його дебіт. Для виявлення джерел води та визначення можливості їх використання проводиться розвідка на воду. До складу групи повинен входити представник медичної служби. Завдання розвідки складається з встановлення кількості, місця розташування та санітарного стану джерел та навколишньої місцевості; визначення придатності води для питних та інших потреб; відбору проб води для лабораторних досліджень; оцінки технічного стану джерел, дебіт та запас води в них.

Під час вибору джерел водопостачання перш за все слід орієнтуватись на артезіанські води та природні підземні джерела, як найбільш захищені від впливу шкідливих забруднень, потім на грунтові води та відкриті водоймища. Використання верховодки для господарсько-питного водопостачання допускається в останню чергу. Незалежно від походження води в польових умовах її використання для питних та господарських потреб дозволяється лише після очищення та знезараження. Очищення води така її обробка, яка відновлює або надає воді необхідні гігієнічні властивості. В залежності від поставленого завдання розрізняють такі види очищення води: освітлення, знезараження, знешкодження, дезактивація та опріснення.

Вживання води дозволяється лише після перевірки її якості медичною службою або фахівцями санітарно-епідеміологічних закладів.

В польових умовах питна вода повинна бути такої якості, щоб її вживання протягом часу, який визначається реальними бойовими обставинами, не призвело до зниження боєготовності військовослужбовців (таблиця 4).

Таблиця 4

Вимоги до якості води в польових умовах

Критерії безпеки | Показники

1. Органолептичні властивості:

1.1. прозорість, см | не менше 20

1.2. забарвлення, градуси | не більше 35

1.3. смак та присмак, бали | не більше 3

1.4. залишковий хлор, мг/л | 0,8-1,2

2. Протиепідемічна надійність:

2.1. колі-індекс | не більше 3

2.2. колі-титр | не менше 100

Для покращання якості води в польових умовах використовуються табельні засоби очищення. До них відносяться: тканево-вугільний фільтр (ТВФ-200), військова (ВФС) та автомобільна фільтрувальні станції (МАФС).

При знезараженні води за допомогою табельних засобів використовують хлорування, коагуляцію, відстоювання та фільтрування. Ефективність знезараження води в польових умовах визначають кількістю залишкового хлору після закінчення встановленого терміну контакту.

Для знезараження індивідуальних та групових запасів води, особливо при дії окремих груп військовослужбовців у відриві від своїх підрозділів, використовують спеціальні таблетовані засоби. На постачанні медичної служби є таблетки пантоцид (1 таблетка розрахована на знезараження однієї фляги води). Час контакту повинен становити 1 годину.

Потреба військ у воді залежить від характеру навчально-бойової підготовки, кліматичних умов, пори року. Мінімальні потреби у воді в залежності від кліматичних умов наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Мінімальні норми водозабезпечення у польових умовах (на 1 військовослужбовця в літрах на добу)

Призначення води | При помірній температурі | При жаркій температурі

Приготування чаю, запас води в індивідуальних флягах |

2,5 |

4,0

Приготування їжі, миття кухонного посуду | 3,5 | 3,8

Миття індивідуального посуду | 1,0 | 1,2

Вмивання | 3,0 | 6,0

Всього | 10,0 | 15,0

Тільки для пиття | 2,5 | 4,0

Мінімальна норма "Тільки для пиття" вводиться лише в надзвичайних випадках під час бойових дій в пустельних та маловодних регіонах, при масовому зараженні джерел водопостачання. На санітарну обробку одного військовослужбовця виділяється 45 л води. Добова потреба у воді медичного пункту батальйону 0,5 м3, медичного пункту полку 4 м3.

На медичну службу покладається особлива відповідальність при організації санітарного нагляду за водоспоживанням з врахуванням вимог, за якими норми споживання води у будь-яких умовах не повинні бути нижчими від встановлених величин, а при першій нагоді обов'язково мають бути збільшені.

Науково обгрунтованим є питний режим, який рекомендує своєчасне вживання води невеликими порціями.

Таким чином, санітарний нагляд за водопостачанням в польових умовах передбачає:

- участь медичної служби при виборі джерел водопостачання, при визначенні зони санітарної охорони та контроль за дотриманням в них встановленого режиму;

- участь у визначенні заходів з покращання якості води та контроль за дотриманням санітарних правил під час водопідготовки;

- контроль якості води, дотримання норм водоспоживання та за санітарним станом джерел і пунктів водопостачання, засобів добування і підготовки води, насосних станцій, водоводів, засобів зберігання та транспортування води;

- контроль за дотриманням військовослужбовцями питного режиму;

- забезпечення військовослужбовців засобами знезараження індивідуа-льних запасів води та навчання з правил користування ними.

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням військ

Лазнево-пральне обслуговування особового складу покладається на на-чальника речової служби. Лазнево-пральне обслуговування передбачає щотижневе миття військовослужбовців у лазні з обов'язковою заміною натільної та постільної білизни, онуч; прання натільної та постільної білизни, обмундирування бавовняного, онуч та спецодягу; дезинфекцію та дезинсекцію обмундирування та постільних речей; хімчистку обмундирування та спецодягу; ремонт білизни; забезпечення милом та миючими засобами.

Кухарі та пекарі миються щоденно, натільну білизну їм повинні замінювати не рідше 2 разів на тиждень, а спецодяг зважаючи на забруднення.

Миття хворих зі зміною білизни проводять в залежності від медичних показань, але не рідше одного разу на тиждень.

Не рідше одного разу на місяць проводиться медичний огляд персоналу лазнево-пральних комбінатів.

Перед миттям в лазні черговий фельдшер проводить тілесний огляд (щодо шкірно-гнійних захворювань, педикульозу) та огляд білизни і обмундирування щодо наявності вошей. Весь особовий склад підрозділу, в якому було виявлено хоча б один випадок педикульозу підлягає