супротивником бактеріологічної зброї.
Санітарно-епідемічний стан району дислокації військової частини вважається неблагополучним:
поява групових інфекційних захворювань і наявність умов для їх подальшого поширення (незадовільний санітарний стан території, об'єктів водопостачання, комунального господарства та низька якість всього комплексу заходів з протиепідемічного забезпечення);
виникнення поодиноких захворювань на особливо небезпечні інфекції;
при наявності осередків застосування супротивником бактеріологічної зброї.
Санітарно-епідемічний стан військової частини вважається надзвичайним:
при такому розвитку епідемії, коли неможливе використання військової частини в бойових діях;
при виникненні наступних випадків особливо небезпечних інфекцій;
при виявленні збудників особливо небезпечних інфекцій в умовах застосування супротивником бактеріологічної зброї.
Санітарно-епідемічний стан району дислокації вважається надзвичайним:
при групових захворюваннях населення особливо небезпечними інфекціями;
при застосуванні супротивником збудників особливо небезпечних інфекцій в якості бактеріологічної зброї;
при значному розвитку серед населення епідемії будь-яких інфекційних захворювань.
Надзвичайний санітарно-епідемічний стан військової частини оголошується наказом командувача армією (фронтом), а військова частина виводиться в карантин.
4.Організація обсервації і карантину в частині(18)
Режимно-обмежувальні заходи в системі протиепідемічного захисту заходи, які передбачають особливий режим поведінки особового складу, який передбачає обмеження його пересування з метою попередження заносу інфекції у війська, локалізації та ліквідації вже сформованих осередків і попередження виносу інфекції із військ. Характер режимно-обмежувальних заходів визначається епідеміологічними особливостями інфекції та конкретними умовами, пов'язаними з навчально-бойовою підготовкою або бойовою діяльністю військ.
Умовно виділяють три категорії режимно-обмежувальних заходів, які відрізняються за обсягом та суворістю їх проведення: підсилене медичне спостереження, обсервація та карантин.
Підсилене медичне спостереження режимно-обмежувальний захід, спрямований на активне виявлення інфекційних хворих серед особового складу з наступною ізоляцією та госпіталізацією хворих. Активне виявлення інфекційних хворих проводиться шляхом опитування та обстеження (термометрія, огляди, лабораторні аналізи) поранених і хворих на етапах медичної евакуації, а також особового складу безпосередньо в підрозділах. Підсилене медичне спостереження вводиться рішенням начальника медичної служби після оцінки санітарно-епідемічного стану частини та району дислокації (бойових дій) як нестійкого.
Обсервація режимно-обмежувальний захід, який окрім підсиленого медичного спостереження передбачає обмеження пересування особового складу, але без зміни боєдіяльності військової частини. Режим обсервації вводиться командиром частини після оцінки начальником медичної служби санітарно-епідемічного стану частини та району бойових дій як неблагополучного. При епідемічному неблагополуччі в районі бойових дій, коли пос-тавлено завдання попередити занос інфекції в частину, забороняється особовому складу контакт з епідемічними осередками, вживання води та харчових продуктів без контролю медичної служби. Приймаються заходи з максимально можливого обмеження контакту обсервованих частин з необсервованими, з обмеженням в'їзду та виїзду із обсервованої частини та транзитного проїзду через неї.
Карантин режимно-обмежувальний захід, який передбачає повну ізоляцію особового складу. При введенні режиму карантину військова частина виводиться з району бойових дій. Ізоляція забезпечується озброєною охороною. Режим карантину вводиться наказом командувача армією (фрон-том) після оцінки начальником медичного відділу (управління) санітарно-епідемічного стану військ та району їх дій як надзвичайного.
В кожному окремому випадку в карантині проводяться заходи, які визначаються епідеміологічними особливостями конкретної інфекції та особливостями епідемічного осередку. Для обмеження подальшого поширення інфекції особовий склад в карантині розміщується окремими групами по підрозділам. Цей захід забезпечує якомога швидше вивільнення для активної діяльності особового складу тих ізольованих груп, в яких після закінчення максимального інкубаційного періоду не виникає нових захворювань.
Для дотримання режиму в карантині виділяється комендантська служба. Постачання військової частини продуктами харчування, майном, ліками та лікарськими засобами відбувається через перевантажувальні майданчики та передавальні пости. Для проведення в карантині протиепідемічних заходів, які визначаються епідеміологічними особливостями інфекцій, виділяються фахівці санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактич-них закладів. В залежності від обставин формуються групи фахівців, які здійснюють ізоляційно-лікувальне, дезинфекційне та лабораторно-діагнос-тичне забезпечення, а також проведення щеплень та екстреної профілактики.
5.Сили і засоби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних та проти-епідемічних засобів у військах, їх коротка характеристика
До складу санітарно-епідеміологічної служби входять Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України, регіональні та територіальні санітарно-епідеміологічні лабораторії і всі вони по вертикалі підпорядковані санітарно-епідеміологічному управлінню МО України.
Санітарно-епідеміологічне управління у своєму складі має організаційно-методичний відділ (відділення збору і обробки інформації, організаційне відділення) і епідеміологічний та санітарно-гігієнічний відділи, які очолюють головні фахівці МО України.
Центр державного санітарно-епідеміологічного нагляду у своєму складі має:
- епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення; дезінфекційне відділення);
- санітарно-гігієнічний відділ (відділення гігієни харчування; відділення комунальної гігієни; гігієнічна лабораторія);
- мікробіологічний відділ (бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; відділення аналізу імунобіологічних та діагностичних препаратів);
- відділ радіології і токсикології (токсикологічне відділення; токсикологічна лабораторія; лабораторія вимірювання фізичних факторів; радіологічне відділення);
- підрозділи забезпечення та віварій.
Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний) у своєму складі має:
- організаційно-методичний відділ;
- епідеміологічний відділ (санітарно-епідеміологічне відділення пересувне; бактеріологічне відділення; відділення особливо небезпечних інфекцій; дезінфекційне відділення; дезінфекційно-дератизаційне відділення; відділення санітарної обробки);
- санітарно-гігієнічний відділ (санітарно-гігієнічне відділення; радіацій-но-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія; відділення санітарно-епідеміологічної розвідки);
- санітарно-контрольний пункт та підрозділи забезпечення.
Санітарно-епідеміологічний загін (територіальний) у своєму складі має відділення: епідеміологічне, санітарно-епідеміологічне пересувне, бактеріологічне, особливо небезпечних інфекцій, санітарно-гігієнічне, токсико-радіо-логічне, санітарно-епідеміологічної розвідки, дезінфекційно-дератизаційне, санітарної обробки, санітарно-контрольний пункт та відділення матеріально-технічного забезпечення.
Гарнізонна санітарно-епідеміологічна лабораторія у своєму складі має: начальник лабораторії, лікарі - епідеміолог, радіолог, токсиколог, гігієніст та бактеріолог; лаборант; санітарні інструктори дезінфектори та дозиметрист; водій-електрик, оператор ПЕОМ та санітарка.
Санітарно-епідеміологічний нагляд в ЗС України складається із загальних заходів, які проводяться медичною службою у вигляді медичного контролю та з кваліфікованих і спеціалізованих заходів, які проводяться санітарно-епідеміологічними закладами (установами) в залежності від рівня їх управління в системі протиепідемічного захисту.
І рівень - на медичну службу окремих частин, установ, закладів, поліклінік, госпіталів покладається:
- своєчасна і повна доповідь про інфекційну захворюваність;
-організація і проведення активного виявлення, ізоляції та госпіталізації тих, хто захворів;
- безпосереднє