- виконання протиепідемічних заходів в осередках інфекційної захворюваності;

- дотримання протиепідемічного режиму у функціональних підрозділах і відділеннях медичних закладів.

ІІ рівень - на гарнізонні санітарно-епідеміологічні лабораторії покладається:

- організація та здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду у військах і на території військових містечок, гарнізонів;

- аналітичні, методичні, контрольні функції.

ІІІ рівень - на територіальні санітарно-епідеміологічні загони покладається:

- виконання аналітичної, організаційної, методичної функції у військах території (та СЕЛ гарнізону);

- здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду у плановому та вибірковому порядку з урахуванням виявленої в процесі збору інформації та аналізу епідемічної обстановки, необхідності в проведенні першочергових найбільш значних заходів;

- організація та проведення конкретних протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань (в тому числі і поодиноких але з несприятливим щодо можливості розповсюдження прогнозом);

- оцінка та адекватна реакція на зміни епідемічної ситуації серед різних категорій місцевого населення.

ІV рівень - на санітарно-епідеміологічні загони регіональні покладається:

- виконання аналітичної, організаційної та методичної функції у військах регіону (а також в СЕЛ гарнізону та СЕЗ території);

- оперативне спостереження та контроль, виявлення першочергових найбільш значущих військових частин та територій, де на підставі епідеміологічного аналізу фонової епідеміологічної ситуації у військах та серед населення необхідно проводити протиепідемічні заходи;

- вибірковий особистий та інструментально-лабораторний контроль у військах території;

- безпосереднє виконання функцій у зв'язку з задачами відділу особливо небезпечних інфекцій, токсико-радіологічної лабораторії, спеціалізованих відділень чи лабораторних підрозділів (вірусологічні та паразитологічні дослідження тощо).

V рівень - на Центр державного санітарного-епідеміологічного нагляду Збройних Сил України покладається:

- аналітичні, методичні та організаційні функції (в основному в санітарно-епідеміологічних установах нижніх рівнів);

- встановлення порядку здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду;

- корекція роботи фахівців інших санітарно-епідеміологічних установ зі спеціальних питань;

- розробка, впровадження в практику та контроль виконання нових системо-корегуючих документів, які видаються наново по спеціальностям і напрямкам оперативного (лабораторного) профілей, а також документів щодо покращання умов життя та побуту військ;

- узагальнення і впровадження у роботу військової ланки та фахівців санітарно-епідеміологічних установ передових, сучасних методів виконання аналітичних функцій та конкретних заходів;

- безпосередня організація та проведення санітарно-епідеміологічного нагляду у з'єднаннях, частинах та установах центрального підпорядкування;

- вибірковий, на основі аналізу контроль виконання заходів у військах території і гарнізонів;

- цілеспрямування проведення профілактичних та протиепідемічних заходів і контроль спеціалізованими оперативними та лабораторними підрозділами.

VІ рівень - санітарно-епідеміологічне управління здійснює аналітичну, методичну, організаційну та контрольну функції відносно всіх рівнів, на яких відбувається проведення профілактичних та протиепідемічних заходів.

Основою діяльності всіх рівнів управління в системі протиепідемічного забезпечення є повний і всебічний збір інформації, подання донесень, аналіз ситуації, виявлення першочергових, найбільш значущих заходів, планування роботи санітарно-епідеміологічних установ, організація виконання планів при змінах епідемічної ситуації. Тобто епідемічне благополуччя військ може бути досягнутим при дотриманні принципів функціональної підлеглості, своєчасної, повної і правдивої звітності (в тому числі і позачергових донесень) установ попередніх рівнів керівництва наступним для негайного прийняття рішень при зміні епідемічної ситуації.

На воєнний час організаційно-штатна структура санітарно-епідеміоло-гічних установ залишається фактично незмінною. Протиепідемічне забезпечення військ організується за територіальним принципом. Дещо змінюються задачі, які стоять перед санітарно-епідеміологічними установами.

Так, основними завданнями СЕЛ гарнізону на воєнний час є:

- проведення санітарно-епідеміологічної розвідки та спостереження;

- участь в проведенні бактеріологічної розвідки з проведенням специфічної індикації бактеріологічної зброї в скороченому обсязі;

- проведення поточних санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень;

- проведення експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних і отруйних речовин;

- епідеміологічне обстеження осередків інфекційних захворювань в частинах та підрозділах району забезпечення з організацією заходів щодо їх локалізації і ліквідації;

- здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, а також за похованням загиблих в бою;

- здійснення контролю та методичної допомоги при проведенні протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів в частинах і підрозділах;

- організація і проведення повної санітарної обробки поранених та хворих військовослужбовців, які поступають в окремий медичний батальйон дивізії;

- надання методичної допомоги при впровадженні суворого протиепідемічного режиму в окремому медичному батальйоні;

- здійснення епідеміологічного аналізу;

- організація і проведення протиепідемічних заходів.

На СЕЗ територіальні та регіональні на воєнний час покладаються наступні завдання:

- вивчення санітарно-епідеміологічної обстановки у військах та в районі дій армії шляхом проведення санітарно-епідеміологічної розвідки і спостереження;

- здійснення всіх видів мікробіологічних та санітарно-гігієнічних досліджень, індикації бактеріологічної зброї в скороченому і повному обсязі;

- експертиза води та продовольства на радіоактивні і отруйні речовини;

- обстеження природних осередків інфекцій і розробка заходів по недопущенню зараження особового складу при дії військ в районах природних осередків;

- участь в проведенні у військах режимно-обмежувальних заходів і ліквідації осередків особливо небезпечних інфекцій;

- проведення повної санітарної обробки особового складу за епідемічними показниками;

- організація і проведення дезінфекційних, дезинсекційних та дератизаційних заходів на окремих об'єктах;

- здійснення кваліфікованого санітарно-епідеміологічного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, за умовами військової праці особового складу та мешкання у військово-технічних об'єктах;

- забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, поживними середовищами та лабораторними тваринами;

- заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу (маневр силами та засобами);

- контроль та надання допомоги військовій медичній службі в проведенні протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів.

До складу санітарно-епідеміологічних закладів на воєнний час входять санітарно-контрольні пункти (СКП), основне завдання для яких - здійснення санітарно-епідеміологічного контролю за санітарним станом ешелонів і команд військовослужбовців, які рухаються залізничним або водним транспортом, а також по військово-автомобільних шляхах. СКП виконує функції протиепідемічних перешкод на шляхах пересування військ з метою попередження заносу інфекції в війська, або з військ - на територію країни. Начальник СКП забезпечує проведення санітарного огляду, а за необхідності - санітарної обробки особового складу ешелонів,