Зміст завдання і принципи медичного постачання Збройних Сил України. постачальні органи, установи та підрозділи забезпечення медичним майном

Основу комплексу завдань щодо організації забезпечення медичним майном і технікою військ і сил флоту складають заходи своєчасного і повного забезпечення частин і закладів медичним майном і технікою,що необхідні для надання медичної допомоги, накопичення і утримання запасів, технічному і метрологічному забезпеченню.

Вказані заходи здійснюються відповідно до Керівництва з постачання медичною технікою і майном .

Відповідно до діючих принципів медичного забезпечення постачання медичною технікою і майном медичних установ здійснюються за схемою: центр - територіальне оперативне командування - з'єднання - військова частина.

Успішне виконання медичною службою своїх завдань, підтримання її сил та засобів в постійній бойовій готовності залежать в значній мірі від своєчасного забезпечення військ лікарськими засобами, медичним майном і технікою. Основними завданнями медичної служби в цій галузі є:

- організація і проведення комплексу заходів щодо своєчасного і повного забезпечення майном і технікою для надання медичної допомоги, лікування поранених і хворих, проведення профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

- накопичення запасів медичного майна та утримання їх в постійній готовності до видачі та використання за призначенням;

- створення і підтримка умов, що забезпечують швидке переведення сил і засобів медичного забезпечення до готовності;

- технічне та метрологічне забезпечення медичної техніки, що знаходиться в експлуатації та запасах;

- організація контрольних та економічних заходів щодо забезпечення медичним майном.

При більшому їх диференціюванні можна виділити окремі задачі, що пов’язані з визначенням потреби і витребуванням медичного майна, з організацією його отримання, відпуску, обліку, зберігання, підвозу тощо. Звичайно, що повний перелік і зміст задач щодо забезпечення медичним майном неоднаковий для мирного часу та екстремальних ситуацій, так само як і способи їх вирішення у різних ланках медичної служби.

Задачі можуть бути взаємопов’язаними, постійними та епізодичними, загальними і окремими для органів управління і фармацевтичних закладів. Ці завдання залежать від умов діяльності медичної служби та організації тилового забезпечення. Така залежність найбільш типова для надзвичайного стану та воєнного часу. Наприклад, поряд з вказаними завданнями необхідно вирішувати проблеми підвищенням життєздатності системи медичного забезпечення, захистом і експертизою лікарських засобів, а також з виробництвом і забезпеченням військ медичним киснем та ін’єкційними розчинами у масовій кількості.

Форми та методи організації забезпечення медичним майном знаходяться у прямій залежності від прийнятих в теперішній час загальних принципів медичного забезпечення, а також від економічної спроможності країни, рівня розвитку вітчизняної фармацевтичної науки і практики.

Забезпечення медичним майном Збройних Сил України базується на сформованих організаційних принципах, що виходять з централізованого, планового, нормованого, натурального постачання. Крім того, принцип економічності і дбайливості у використанні медичного майна у всі часи мав важливе значення. Принцип високої готовності полягає у швидкому розгортанні сил та засобів медичного забезпечення. Здебільшого це досягається чітким мобілізаційним плануванням і утриманням запасів медичного майна в готовності до негайного відпуску і використання за прямою потребою. Принцип забезпечення переважно комплектами медичного майна задовольняє одне з найважливіших сучасних вимог, що висуваються до військово-медичної служби, - швидкості розгортання і оперативності постачання у ході бойових дій.

Не можна виключити і того, що в окремих умовах можуть бути застосовані і елементи «автоматичного забезпечення», наприклад при забезпеченні медичним майном повітряних (морських) десантів, при наданні медичної допомоги в осередках масових санітарних втрат та стихійних лих.

Керівництво забезпеченням військ і сил флоту медичним майном покладається на органи управління медичної служби (органи забезпечення), до яких відносяться Головне військово-медичне управління (ГВМУ МО України), військово-медичні управління оперативних командувань, сил флоту. Органи управління мають у своєму підпорядкуванні (за спеціальністю) передбачені штатами фармацевтичні установи і підрозділи, до яких відносяться медичні склади (центральні, оперативних командувань), бази медичного майна, медичні депо, ремонтні групи медичної техніки та аптеки військових частин і госпіталів.

Суттєвою вимогою до організаційної структури фармацевтичних закладів і підрозділів є можливість маневру частиною їх сил у всіх ланках медичної служби. З цією метою передбачені пересувні фармацевтичні заклади і підрозділи, наприклад, киснедобувні загони, пересувні відділи зберігання медичних складів бригад матеріального забезпечення, польові фармацевтичні лабораторії тощо.

Безпосередньо організацією забезпечення медичним майном займаються аптеки і медичні склади різних рівнів. Так, аптека МПП призначена для приготування та видачі ліків, визначення потреби, витребування, прийому, зберігання, відпуску та обліку медичного майна, організації експлуатації та ремонту техніки, забезпечення підрозділів киснем.

За організацію забезпечення лікарськими засобами і майном в медичній установі несе відповідальність її начальник, який повинен знати потребу і забезпеченість закладу медичним майном, систематично перевіряти наявність, раціональне використання, облік і зберігання майна у функціональних підрозділах, організувати технічне і метрологічне обслуговування медичної техніки, економічну роботу. Безпосередніми виконавцями цих заходів є начальники функціональних підрозділів та особи, які відповідно оформили матеріальну відповідальність.

Централізоване постачання медичним майном військових частин та підрозділів з’єднання здійснюється відповідно до норм забезпечення медичним майном і технікою. Типові норми інвентарного медичного майна забезпечують оснащення підрозділів установ та роботу певної кількості фахівців щодо виконання медичних заходів у встановленому обсязі.

2. Медичне майно і його класифікація. Поняття “ комплект” медичного майна.

Поняття “медичне майно” включає лікарські засоби, кровозамінники, вітаміни, хірургічні інструменти, устаткування спеціальних кабінетів, рухому медичну і санітарну техніку тощо (схема 12.1).

Номенклатура медичного майна, що застосовується для надання медичної допомоги і лікування поранених і постраждалих, за винятком окремих специфічних засобів, аналогічна тій, що використовується в цивільних лікувальних установах. Однак на