Таким чином, метод послідовної роботи застосовується при наявності достатньої кількості часу на підготовку медичного забезпечення. При цьому робота з прийняття рішення та організації медичного забезпечення дивізії (полку) переважно починається після ознайомлення з даними рішення командира дивізії (полку) і вищого начальника медичної служби й проводиться спочатку в дивізії, а потім в полку.

В сучасних умовах, при різко обмеженому часі, в основному застосовуватиметься паралельний метод роботи. Суть цього методу полягає в тому, що прийняття рішення і планування в нижчих ланках починається одразу після прийняття рішення старшим начальником і постановки ним завдань, а при різкому дефіциті часу – після відпрацювання старшим начальником лише першого елементу рішення – задуму медичного забезпечення бойових дій і віддання ним попередніх розпоряджень.

До роботи залучається необхідне коло осіб. Метод паралельної роботи дозволяє планувати медичне забезпечення в порівняно короткі терміни, завдяки чому частини і підрозділи медичної служби одержують більше часу для безпосередньої підготовки до виконання поставлених завдань.

При роботі паралельним методом особливого значення набуває систематичне ознайомлення підлеглих зі всіма змінами обстановки, постійний збір інформації про стан укомплектованості медичних частин і закладів особовим складом, наявність транспорту, медичного майна, завантаженість пораненими та хворими, даних щодо радіаційної і хімічної обстановки. Ефективне використання паралельного методу роботи можливе при умові чіткої організації і високої оперативності в роботі.

Таким чином, паралельний метод роботи застосовується при обмежених термінах підготовки дивізії (полку) до майбутнього бою і забезпечує одночасну (паралельну) роботу різних ланок медичної служби з організації медичного забезпечення. Робота начальника медичної служби дивізії (полку) по підготовці до медичного забезпечення при цьому починається і здійснюється на основі одержаних попередніх розпоряджень командира дивізії (командира полку) і вищого начальника медичної служби. Після ознайомлення з даними їх рішень начальник медичної служби дивізії (полку) уточнює своє рішення на організацію медичного забезпечення і завдання підлеглим.

Для чіткого управління медичною службою постійно повинні спрацьовувати всі ланки апарату управління:

а) орган управління одержує інформацію, переробляє її і приймає рішення;

б) канали командного зв’язку забезпечують доведення завдань до підлеглих;

в) канали зворотного зв’язку, якими в орган управління від керованого об’єкту надходить інформація про виконання поставлених завдань, стан об’єктів управління.

Таким чином, управління медичною службою, за своєю суттю, є інформаційним процесом, який складається з трьох операцій (функцій):

а) одержання вихідної інформації від об’єкту управління і оцінка навколишнього середовища;

б) обробка інформації і прийняття на цій основі рішення;

в) постановка завдань керованому об’єкту, тобто передача командної інформації і контроль за виконанням відданих розпоряджень.

Управління медичною службою повинно бути постійним, безперервним, оперативним і таємним.

Постійність і безперервність управління медичною службою дивізії (полку) досягається:

постійним знанням реальної обстановки;

правильним усвідомленням завдань, які поставлені командиром дивізії (командиром полку) і старшим начальником медичної служби;

своєчасним прийняттям рішення і чіткою постановкою завдань підлеглим;

наявністю зв’язку з підлеглими командира дивізії (командира полку) і з вищим начальником медичної служби, забезпеченням надійності їх роботи.

Оперативність управління означає:

постійне знання обстановки і швидке реагування на її зміни;

своєчасне уточнення прийнятого рішення і поставлених підлеглим завдань, вміння вибрати найдоцільніший метод роботи і виконувати поставлені завдання в установлені терміни.

Таємне управління медичною службою означає: необхідність зберігати в таємниці усі заходи, які пов’язані з підготовкою і веденням бою. Це досягається доведенням до підлеглих лише тих даних обстановки (рішення), які необхідні для виконання поставлених завдань, дотриманням правил порядку переговорів при допомозі технічних засобів зв’язку, кодуванням документів, використанням таблиць позивних та сигналів, переговорних таблиць і кодових карт.

2. Зміст і порядок роботи начальника медичної служби з організації медичного забезпечення бойових дій військ

Найбільш повне уявлення про послідовність, характер і об’єм роботи, яку проводить начальник медичної служби частини, можна отримати при розгляді послідовного методу. З моменту одержання бойової задачі штаб полку приступає до підготовки даних для прийняття бойового рішення командиром полку.

Начальник медичної служби, приступаючи до розробки заходів з медичного забезпечення полку повинен ознайомитись:

з наказами і настановами командира полку про майбутні бойові дії і завдання медичної служби стосовно їх забезпечення в бою;

з настановами начальника медичної служби щодо порядку медичного забезпечення бойових дій полку;

з даними про бойову, тилову і медичну обстановку, які впливають на організацію медичного забезпечення бойових дій.

Цей етап роботи начальника медичної служби фактично зводиться до збору вихідної інформації, яка необхідна для прийняття рішення на організацію медичного забезпечення.

Розробка і прийняття рішення, як і вся робота командира і штабу з організації бою, проводиться в стислі строки, щоб дати командирам підрозділів більше часу для підготовки.

Після ознайомленням із завданням полку, раніше одержані дані уточнюються і доповнюються. Начальник медичної служби повинен прийняти рішення на організацію медичного забезпечення майбутніх бойових дій у найстисліші строки, тому розробку рішення необхідно починати якомога раніше, одразу ж після того, як начальнику медичної служби стане відоме завдання, навіть до оголошення рішення командира.

В цих умовах начальник медичної служби не буде мати достатньої кількості часу для всебічної