нагляд.
Особливо слід відмітити, що вчасно почате лікування уражених із реактивними психозами швидко приводить до зворотного розвитку психозу. Тому тут важлива роль відводиться своєчасній евакуації уражених до лікувальних закладів.
4. Класифікація психотропних препаратів
Класифікація психотропних препаратів (клас препаратів - основна характеристика), які використовуються на догоспітальному та госпітальному етапах медичної евакуації:
1. Нейролептики – усувають хворобливі розлади сприйняття (галюцинації), – аміназин, трифтазин, тізерцин, галоперідол.
2. Транквілізатори – усувають емоційну напруженість і тривожність мислення, вольової та емоційної сфери (страх, порушення, агресивність), – сібазон (седуксен, реланіум), фенозепам, еленіум, триоксазин.
3. Загальнозаспокійливі седативні середники: препарати валеріани, собачої кропиви, м’яти, комбіновані препарати – персен, новопассіт, валокордін та ін.
Призначають на госпітальному етапі медичної допомоги.
4. Антидепресанти – усувають болісно знижений настрій і загальмованість психічної діяльності (амітриптілін, герфонал).
5. Психостимулятори – підвищують активність мислення і моторики, усувають почуття утоми (цефедрин, луодіоміл).
6. Ноотропні середники – їх теж використовують на госпітальному етапі допомоги потерпілим. Вони підвищують психічний тонус, поліпшує мислення і пам’ять (ноотропіл, пірацетам, церебролізин, енцефабол, аміналон). Їх призначають при наданні кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.
7. Тимостабілізатори – усувають хворобливі фазові коливання настрою (імізин, анафраніл).
5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ:
Доступність всім верствам населення. Кожна людина повинна мати нагоду отримати кваліфіковану консультацію у психолога, психотерапевта або психіатра, бажано за стінами спеціалізованої установи. При цьому консультація не може супроводитися якою б то не було процедурою стигматизації або накладання якихось соціальних обмежень.
Медико-психологічна служба повинна бути активно зверненою до населення, проводити рекламні акції своєї діяльності, роз'яснювати у пресі або усних виступах про походження психологічних проблем і шляхи їх подолання.
Компетентність фахівців медико-психологічної допомоги не тільки в області психології або психотерапії, але і безпеки при НС . Психологи, психотерапевти, соціальні працівники повинні перш за все володіти гуманістичними методами, орієнтованими на стимулювання власної активності клієнтів.
Багаторівнева допомога, наявність в її структурі різного типу установ: від Центрів психологічної реабілітації до психотерапевтичних відділень в стаціонарах.
6. особливості Невідкладної терапії при деяких психопатологічних синдромах і станах
1. Галюцинаторно-параноїдальний синдром.
Необхідно починати з купування збудження: аміназин із початкових доз 50-100мг в/м, швидко нарощуючи дози; тізерцин із початкових доз 50-75 мг в/м.
Далі - застосовувати препарати вибіркової дії (стелазін-трифтазин, галоперідол і ін.).
2. Депресивно-маніакальний синдром.
Невідкладну терапію варто починати з тізерцину чи хлорпротиксену (в/м введення зі швидким нарощуванням доз до 200-300 мг/добу) з приєднанням препаратів із вибірковою антипсихотичною дією (трифтазин, галоперідол, тріседил і ін.).
3. Депресивний синдром.
Поєднання антидепресантів з транквілізаторами та іноді з нейролептиками (при наявності у хворих галюцинацій).
4. Кататонічне збудження.
Необхідне застосування препаратів як седативної, так і загальної антипсихотичної дії (аміназин, галоперідол, трифтазин).
5. Психопатичне збудження.
Застосовуються усі препарати із седативною дією.
При легких формах психомоторних реакцій застосовують препарати загальнозаспокійливої дії, транквілізатори.
У зв’язку з можливістю виникнення при НС великої кількості уражених психіатричного профілю, хворі поступають в психізолятор мобільного госпіталю, а також на базі лікарень розгортає роботу спеціалізована психотерапевтична бригада, що оперативно підпорядковується обласному центру медицини катастроф.
Повсякденними завданнями бригади є:
постійне удосконалювання теоретичних знань і практичних навичок по наданню екстреної психотерапевтичної допомоги в надзвичайних ситуаціях
підтримка постійної готовності до роботи в надзвичайних ситуаціях шляхом проведення регулярних занять по 35-годинній обов'язковій програмі навчання лікарів і середніх медпрацівників, учбово-тренувальних занять і тактико-спеціальних навчань (з бригадами постійної готовності - щорічно, з позаштатними бригадами один раз у три роки).
У надзвичайних ситуаціях, при виникненні великого числа уражених психоневрологічного профілю, на мобільний госпіталь та спеціалізовану бригаду покладається:
організація і проведення медичного сортування уражених із психічними розладами;
організація і надання невідкладної і спеціалізованої психотерапевтичної допомоги ураженим у найближчих до зони надзвичайної ситуації стаціонарах (ЦРЛ);
медичне забезпечення евакуації уражених із психічними розладами в психіатричний стаціонар.
Обсяг невідкладної психотерапевтичної допомоги включає проведення наступних лікувально-профілактичних заходів:
купування афективного збудження при збереженні контакту з хворим і при потьмареній свідомості;
купування ступору психогенного, депресивного;
купування судорожних параксизмів, епілептичного статусу;
зняття явищ важкої абстиненції, делірия;
купування розвинених гострих психотичних станів.
Обсяг спеціалізованої психотерапевтичної допомоги потерпілим у найближчих до вогнищ надзвичайних ситуацій стаціонарах включає проведення наступних лікувально-профілактичних заходів:
організація психіатричного лікування особам з психічними розладами, залишеними для лікування на місці;
медикаментозна підготовка осіб з психічними розладами до евакуації в психіатричний стаціонар.
Після виконання основних завдань розпорядженням територіального органу охорони здоров'я спеціалізована бригада може бути залишена в разі потреби для роботи в найближчих до вогнищ надзвичайної ситуації стаціонарах для надання спеціалізованої психотерапевтичної допомоги як ураженим, так і ліквідаторам наслідків надзвичайної ситуації.
Штат бригади: лікарі – 2, медсестри - 2, санітари – 2, водій-санітар - 1.
Необхідно окремо зупинитися на роботі психоізолятора, що може бути розгорнутий при необхідності в будь-якому ЛПЗ. Для його розміщення бажано виділити приміщення поблизу сортувально-евакуаційного (приймального) відділення на першому поверсі з окремим входом, запорами на дверях, ґратами на вікнах. Двері в палатах не зачиняють, електричне світло не вимикають, за хворими організовується постійний нагляд. В ізоляторі повинен бути набір медикаментів для невідкладної психіатричної допомоги, необхідні предмети догляду за цією категорією хворих.
Перед транспортуванням пацієнтів з розладами психіки, їм слід ввести заспокоюющий середник "на дорогу" і в санітарному транспорті мають бути медикаменти для купування гострого психомоторного збудження.
Всі особи з порушенням мислення, галюцинаціями, із руховим занепокоєнням, вираженою депресією після надання 1-ої лікарської допомоги підлягають евакуації в психоневрологічний стаціонар. Особливу групу складають потерпілі, у яких поряд з основним ураженням (травмою, опіком, інтоксикацією та ін.) спостерігаються психічні розлади. Вони потребують евакуації у відповідні профільовані лікарні після надання їм необхідної допомоги, спрямованої на ліквідацію (профілактику)
