Понад 27 тис. км2 території України належать до сейсмонебезпечних, на яких можливі землетруси силою від 4-5 балів (регіон Києва) і до 8-9 балів (Автономна Республіка Крим).

Надзвичайні ситуації, не передбачені нині ні за часом, ні за місцем, можуть супроводжуватися великими жертвами серед населення України та вимагати залучення значних сил і засобів надання необхідної допомоги з боку Міністерства охорони здоров’я України та інших міністерств і відомств для ліквідації їх наслідків.

Екологічна ситуація в Івано-Франківській області теж залишається надзвичайно складною і з часом загострюється. Програма поліпшення екологічного стану, прийнята обласною Радою попереднього скликання, виконується незадовільно, ряд заходів, передбачених цією програмою, не підкріплені фінансовими ресурсами, тобто мають декларативний характер. Окремі не реалізуються через байдуже ставлення виконавців.

Найбільшими забруднювачами водойм і грунтів в області залишаються Калуський концерн “Оріана”, Надвірнянський нафтопереробний завод, Вигодський лісокомбінат, Долинський нафтопереробний завод, міста Івано-Франківськ, Коломия, Галич Тлумач, Рогатинський і Тлумацький свинокомплекси, комбінат-господарство “Прикарпатський”, Снятинський та Івано-Франківський птахокомбінати, концерн “Барва”. Для прикладу:

Калуський концерн “Оріана” забирає щороку 39,9 млн. м3 чистої води і скидає 33,6 млн. м3 стічних вод, з яких 20,9 млн. м3 – забруднені;

Надвірнянський нафтопереробний завод щороку скидає в ріку Ворону 5,9 млн. м3 забруднених стоків, з яким до водойм потрапило – 408 т органіки, 6317 т солей, 127 т азоту амонійного, а також фосфор, марганець, феноли, поверхнево активні речовини, з року на рік відкладається введення в експлуатацію комплексу з випуску неетильованого бензину.

Відсутність науково обгрунтованої системи ведення сільського господарства приводить до зростання масштабів ерозії грунтів, яка охопила майже 1/3 всіх орних земель. Порушуються правила господарської діяльності в прибережних водоохоронних смугах, що приводить до забруднення і замулення рік.

В 1991 році виявлено 21 випадок аварійного забруднення водойм, чим нанесено державі збитків на суму 816,5 тис. крб.

Найбільшим водотоком області є ріка Дністер. Якість води піддається контролю в 14 пунктах, з них 10 – постійні.

Аналіз середньорічних значень концентрації основних показників якості води за останні 10 років показує, що на території області води ріки забруднені і вміст органічних речовин, амонію солевого, нітратів перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) для рибогосподарських водотоків.

Найбільш забруднена дільниця Дністра знаходиться нижче впадіння річки Сівка і випуску стічних вод концерну “Оріана”. Неочищені стічні води концерну (дощові, аспіраційні, шахтні) та стічні води після очисних споруд містять велику кількість амонію солевого, неорганічних солей, органічних речовин, нітратів, хлоридів, які значною мірою впливають на гідрохімічний стан ріки.

Другою ділянкою, де спостерігається високий рівень забруднення вод ріки Дністер є відрізок між випуском стічних вод фірми “Барва” і нижче впадіння ріки Бистриця.

Зміни в біосфері, які можуть викликати НС, пов’язані із зникненням окремих видів тварин і рослин або масовою їх загибеллю, виникненням нових форм захворювань у людей та зміною перебігу уже відомих хвороб.

ІІІ. Формування державної служби

медицини катастроф

Насиченість України хімічно-, вибухо- та пожежонебезпечними об’єктами, а також фізико-географічні особливості території створюють передумови для виникнення різних НС з ураженням населення. Такі обставини стали поштовхом для утворення в Україні Державної служби медицини катастроф (ДСМК), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. за № “Про утворення державної служби медицини катастроф” та затвердженими цією Постановою “Положенням про державну службу медицини катастроф” та “Положенням про координаційні комісії державної служби медицини катастроф”.

Служба функціонально об’єднує призначені для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій сили і засоби Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, системи охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя (див. схему).

Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладається на Міністерство охорони здоров’я України. Воно визначає за погодженням із зацікавленими міністерствами, відомствами та органами державної влади склад служби.

Основні завдання ДСМК:

Взаємодія медичних сил, засобів та лікувальних закладів у сфері медичного захисту населення на території України у разі виникнення екстремальних ситуацій.

Прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій та розробка рекомендацій щодо проведення конкретних скоординованих заходів для зниження їх негативного впливу.

Ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій.

ДСМК відповідно до покладених на неї завдань:

надає потерпілим в екстремальних ситуаціях безплатну екстрену медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах;

організовує і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах, де трапилися НС;

координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв’язку й оповіщення медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

забезпечує збереження здоров’я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;

здійснює збирання, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні НС;

забезпечує створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

бере участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у разі виникнення НС;

проводить науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги ураженим під час різних НС;

бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

Сили ДСМК представлені органами управління, закладами та формуваннями.

Органи управління. Керівництво наданням екстреної медичної допомоги під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф здійснює:

на державному рівні – Міністерство охорони здоров’я України;

на територіальному рівні – Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласні, а також Київське і Севастопольське міські управління охорони здоров’я.

Для координації дій медичних сил і засобів, що входять до складу ДСМК, створюють міжвідомчі координаційні комісії державного і територіального рівнів.

Керівництво наданням медичної допомоги у разі катастроф здійснюють оперативні групи, що призначаються на державному рівні міністром охорони здоров’я України,