в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Суть усіх цих явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон – це велетенські віхоли нашої планети.
Тропічні урагани найчастіше виникають влітку над Атлантикою або Тихим океаном, коли нагріта сонцем вода віддає тепло повітрю. Діаметр такого урагану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мас доходить до 500 км/год., в цьому і полягає його руйнівна сила.
У центрі кожного тропічного циклону утворюється область дуже низького тиску з високою температурою. Це і є “око тайфуна”, його діаметр – 10-30 км.
Коли ураган наближається до узбережжя, він жене попереду себе величезні маси води. Штормовий вал, який супроводжується зазвичай і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить усе живе.
Тропічні циклони – сезонні явища, частота яких у різних районах планети міняється в середньому від одного до 20 ураганів у рік. За рік із супутників просліджується до 110 ураганів, що зароджуються над Атлантикою. Але тільки 10-11 з них виростають до таких розмірів, коли їх можна іменувати ураганами, чи тропічними штормами. Важливою мірою захисту людей від ураганів служить їхнє прогнозування. Тропічні циклони на початку звичайно пізнають, а потім просліджують по знімках із супутників. Якщо виявляють, що ураган підсилюється, проводиться прогнозування його шляху і швидкості, що потім уточнюється при одержанні нової інформації. Коли ураган наближається до берега на відстань 300 км, його швидкість і напрямок руху можна визначити по радіолокаторі. У прогнозах звичайно прагнуть визначити ділянка узбережжя, якому загрожує ураган, місце очікуваного максимального штормового нагону, райони зливових дощів і повеней, а також ознаки торнадо щонайменше за 36 ч. до виходу тропічного циклону на берег. Служба погоди США випускає для населення прогнози за 24, 12 і 6 ч., що містять зведення про місцезнаходження і характеристики циклона, а при необхідності випускаються щогодинні бюлетені. В Австралії попередження випускаються кожні 6 ч., коли ураган знаходиться більш ніж у 100 милях від берега, і кожні 3 ч., коли він наближається до суші.
З метою захисту життя людей і їхнього майна адміністрація і саме населення в районах, підданих дії ураганів, уживають різних заходів. Здійснюються спроби впливати на сам ураган. Для цього, наприклад, хмари в зоні урагану засівають йодистим сріблом. Споруджуються запобіжні берегові дамби, насипаються захисні вали, дюни закріплюються рослинністю, проводяться лісопосадки. Будуються сховища. Важливе значення надається суворому дотриманню правил зонування території, дотриманню будівельних норм, при потребі будівлі зміцнюються, проводиться їх вітро- і гідрозахист. На випадок стихії накопичуються запаси води, продовольства і будівельних матеріалів. Найважливіша роль належить системі оповіщення про наближення урагану. Настільки ж важлива і добре організована евакуація людей з небезпечної зони. Американські дослідники дуже лаконічно формулюють міри захисту безпосередньо під час урагану: "Евакуація. Пошуки сховища. Молитва".
Різновидами урагану є буря, смерч (торнадо). Останні утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а у верхніх – холодне. Швидкість переміщення хмари зі смерчем становить близько 50-60 км/год. Смерч, торкаючись поверхні землі, спричиняє великі руйнування. Це зумовлено двома чинниками: таранним ударом повітря, що швидко обертається, та великою різницею тиску між периферією та внутрішньою частиною лійки, з виникненням значної відцентрової сили.
На сьогодні існують сучасні методи прогнозування ураганів, смерчів. Так, підозрілі скупчення хмар, де б вони не виникали, фотографуються метеорологічними супутниками з космосу, з літаків. Ця інформація одразу ж аналізується, щоб розрахувати розвиток та рух ураганів та заздалегідь сповістити населення про небезпеку.
Рекомендації
щодо правил поведінки при ураганах |
отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;
з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;
вимкнути газ, загасити вогонь в печі, підготувати аварійне освітлення (ліхтарі, свічки);
створити запас води і продуктів на 2-3 доби, покласти на видне місце аптечку, перев’язочний матеріал;
в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла;
найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних приміщень;
коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);
ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.
Таблиця 3
Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми
внаслідок дії стихійного лиха
Локалізація ушкоджень | Характер травми
ізольована | множинна | поєднана
Голова
Груди
Живіт
Опорно-руховий апарат
Всього | 27,5
8,7
1,4
62,4
100,0 | 3,5
5,0
2,1
89,4
100,0 | 77,3
17,3
4,5
0,9
100,0
Дані таблиці показують, що провідне місце посідають ізольовані та множинні травми опорно-рухового апарату.
В Україні смерчі – явище поодиноке і спостерігається у літній період. За останні 20 років їх зареєстровано всього 34. Смерчі завдають значних збитків господарству і нерідко призводять до людських жертв.
2. техногенні аварії
Коли вперше з’явились міські поселення, почала формуватися і техносфера – сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини, давши їй змогу:
а) швидко пересуватися по земній поверхні і створювати світове господарство;
б) заглибитись у земну кору та океани;
в) піднятися в атмосферу;
г) створити багато нових речовин.
Виникли процеси, не властиві біосфері:
отримання металів та інших елементів;
виробництво енергії на атомних електростанціях;
синтез невідомих досі органічних речовин.
Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива.
У зв’язку з використанням все більших енергетичних потужностей