Отже, Державна служба медицини катастроф України (ДСМК) була створена юридично Постановою Кабінету Міністрів вiд 14 квiтня 1997року (№343).

Україна - держава з відсталою на даний час економікою, тому що перебуває в умовах багаторічної економічної кризи. Тому створити нову державну службу в галузі охорони здоров'я в цих умовах екстенсивними методами з витратами значних коштів і матеріальних ресурсів вона ще нездатна. Створення ДСМК вона могла проводити лише на базі існуючих медичних структур, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Тому і була створена ДСМК як підсистема єдиної державної системи попередження i реагування на аварiї, катастрофи та iншi надзвичайнi ситуацiї. Функціонально вона об'єднує медичні сили, засоби та лiкувальні заклади Міністерства охорони здоров'я, Мiнiстерства з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Мiнiстерства транспорту, Нацiональної гвардiї, системи охорони здоров'я Автономної Республiки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя, що визначенi Міністерством охорони здоров'я України для лiквiдацiї медико-санiтарних наслiдкiв НС.

Основним завданням ДСМК є надання безкоштовну медичну допомогу громадянам в екстремальних ситуацiях (стихiйне лихо, катастрофи, аварiї, масовi отруєння, епiдемiї, епiзоотiї, радiацiйне, бактерiологiчне i хiмiчне забруднення тощо). ДСМК вiдповiдно до покладених на неї завдань зобов'язана: надавати потерпілим в екстремальних ситуацiях безкоштовну медичну допомогу на догоспiтальному та госпiтальному етапах; органiзовувати i проводити комплекс санiтарно-гiгiєнiчних і протиепiдемiчних заходiв у районах НС; координувати роботу, спрямовану на забезпечення готовностi органiв охорони здоров'я, визначених МОЗ України лiкувальних закладiв, системи зв'язку та оповiщення, медичних і спецiалiзованих формувань i закладiв ДСМК до дiй у екстремальних ситуацiях; здiйснювати збирання, аналiз, облiк i надання iнформацiї про медико-санiтарнi наслiдки екстремальних ситуацій; зберегти здоров'я персоналу, який бере участь у лiквiдацiї наслiдкiв екстремальних ситуацiй; забезпечувати створення та рацiональне використання резерву матерiально-технiчних ресурсiв для проведення заходiв ДСМК; брати участь у пiдготовцi медичних i немедичних працiвникiв, на яких вiдповiдно до законодавства покладено надання медичної допомоги у випадках виникнення НС; проводити науково-дослiдну роботу, пов'язану з удосконаленням форм i методiв органiзацiї надання екстреної медичної допомоги потерпілим в НС; брати участь у мiжнародному спiвробiтництвi з проблем медицини катастроф. Тобто на ДСМК покладено вирішення в повному обсязі всіх медичних аспектів функціонування державної системи запобiгання i реагування на аварiї, катастрофи та iншi надзвичайнi ситуацiї.

Виходячи із специфіки підготовки та атестації в державі медичних кадрів, організації проведення науково-дослідних робіт з проблем медицини, наявності розвиненої інфраструктури системи ургентної медичної допомоги, органiзацiйно-методичне керiвництво ДСМК було покладене на Мiнiстерство охорони здоров'я України. Таке рішення є оригінальним і притаманним нашій державі. Для порівняння, в Російській Федерації для вирішення цих завдань створена Всеросійська служба МК, що об'єднує самостійні відомчі служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я, Міністерства оборони, а також сили і засоби Міністерства шляхів сполучення, Міністерства внутрішніх справ тощо. У Франції керівництво організацією надання екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях покладено на Міністерство внутрішніх справ.

Ієрархічна структура служби медицини катастроф у різних державах будується по-різному. В основу ієрархії можуть бути покладені географічні, адміністративно-територіальні або інші ознаки. Так, у Російській Федерації створена служба МК з системою управління на федеральному, регiональному, територiальному, мiсцевому та об'єктовому рiвнях , а в США в більшій мірі витримується адміністративно-територіальний принцип Національної системи надання медичної допомоги при катастрофах - на федеральному рівні і на рівні штатів . У нашій державі управління охороною здоров'я (крім відомчої медицини) побудоване за територіально-адміністративним принципом. Тому було визнано за доцільне створювати за цим принципом й ДСМК, що будується на двох рівнях – державному і територiальному. На державному рiвнi ДСМК органiзується в системi МОЗ України, на територiальному – в системi МОЗ Автономної Республiки Крим, управлiнь охорони здоров'я областей, міст Києва та Севастополя. Керівництво ДСМК пiд час ліквідації медико-санітарних наслідків НС покладається на державному рiвнi на МОЗ України, а на територiальному – вiдповiдно на МОЗ Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я областей, міст Києва та Севастополя.

Визначення медичних сил, засобiв і лiкувальних закладiв ДСМК державного та територiального рiвнів зобов’язане проводити Мiнiстерство охорони здоров'я України за погодженням з відомствами та органами влади, яким підпорядковані лікувальні заклади. До складу ДСМК входять сили і засоби різного відомчого підпорядкування. Тому координацiю дiяльностi ДСМК на випадок виникнення екстремальних ситуацiй здiйснюють центральна та територiальнi координацiйнi комiсiї, що створюються вiдповiдно Кабiнетом Мiнiстрiв України, Радою Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями.

МОЗ України визначило основні структури ДСМК державного рівня . Функції головного закладу служби покладено на Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який розміщений у Києві на базі Київської лікарні швидкої медичної допомоги. Він почав працювати з 1.07.97 р. і тепер здійснює функції штабної структури МОЗ з медицини катастроф, готує правову, нормативну та директивну базу ДСМК, навчає фахівців ДСМК, формує і утримує 5 бригад постійної готовності хірургічного профілю державного рівня. Затверджено склад Центральної координаційної комісії державної служби медицини катастроф; укомплектовано її технічний персонал, визначені медичні сили, засоби і лікувальні заклади у складі ДСМК державного рівня. Враховуючи нормативний запас на вихід із ладу сил і закладів ДСМК, до державного рівня залучені 592 медичні бригади постійної готовності першої