Основними вимогами до організації та проведення СЕР є:

безперервність;

достовірність;

послідовність;

цілеспрямованість;

своєчасність;

дієвість.

Основними завданнями СЕР є:

1. Своєчасність виявлення, локалізація та ліквідація епідемічних (епі-зоотичних) осередків та попередження контакту особового складу з інфекційними хворими.

2. Вибір джерел доброякісного водопостачання.

3. Збір та аналіз даних про умови використання сил і засобів медичної служби в інтересах протиепідемічного захисту .

Проведення санітарно-епідеміологічної розвідки проводиться медичним складом всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміо-логічної служби. Кожен начальник медичної служби організовує проведення СЕР в районі дислокації або можливого маршруту евакуації потерпілих від НС. Основними методами СЕР в таких випадках є збір даних про наявність інфекційних захворювань на даній території, обхід, огляд та обстеження, які супроводжуються відбором певних проб для аналізу в санітарно-епідеміологічних підрозділах (установах). Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.

Під час проведення СЕР з'ясовуються наступні питання: інфекційна захворюваність серед місцевого населення, епізоотії серед домашніх тварин та синантропних гризунів, наявність природних осередків інфекційних захворювань та їх активність; санітарний стан населених пунктів, наявність переносників інфекційних захворювань, систему та організацію протиепідемічного забезпечення населення, місцеві ресурси протиепідемічного забезпечення тощо.

Основними об'єктами СЕР можуть бути населені пункти, окремі будівлі та ділянки території, які становлять епідеміологічну небезпеку щодо можливості занесення чи поширення інфекції серед населення та рятівників в умовах конкретної обстановки. Найбільш повну та точну інформацію в цьому відношенні можна отримати від місцевих представників системи охорони здоров'я, ветеринарної служби, представників органів місцевої влади. В ряді випадків єдиним джерелом інформації є місцеве населення. При організації і проведенні санітарно-епідеміологічної розвідки територія НС розділяється на райони, які закріплюються за санітарно-епідеміологічними та медичними підрозділами (установами).

Об'єм та зміст заходів СЕР визначається конкретними умовами НС та епідемічної обстановки.

Основні етапи підготовки, планування та проведення

санітарно-епіде-міологічної розвідки

1. Підготовчий період.

1) Попереднє орієнтування про санітарно-епідемічну обстановку в районі НС, переселення за даними медико-географічних та санітарно-епідеміологічних описів, оглядів, звітів та інших матеріалів.

2) Уточнювання оперативно обстановки в районі катастроф.

2. Планування основних заходів по забезпеченню СЕР.

1) Визначення форм розвідки, виділення конкретних виконавців, постановка завдання.

2) Розрахунок матеріальних і транспортних засобів.

3) Вибір маршрутів та об'єктів розвідки.

4) Встановлення форм зв'язку, термінів проведення та порядку інформації.

3. Проведення розвідки.

1) Опитування медичних та ветеринарних фахівців, представників влади та місцевого населення.

2) Огляд санітарного стану населених пунктів, джерел водопостачання, комунальних та харчових об'єктів, уточнення ландшафту.

3) Відбір матеріалу для лабораторних досліджень від виявлених хворих та об'єктів навколишнього середовища.

4) Виявлення місцевих ресурсів протиепідемічного призначення.

5) Визначення епідемічних протипоказань для розташування відселенного населення, потерпілих, медичних пунктів.

6) Докладне обстеження виявлених епідемічних (епізоотичних) осередків, організація в них первинних заходів.

4. Підготовка доповіді за результатами розвідки з висновками та пропозиціями.

Результати СЕР оформлюються у вигляді особистої доповіді та письмового повідомлення безпосередніх виконавців організаторам розвідки.

КАРТА

санітарно-епідеміологічної розвідки

Дата _______________

1. Населений пункт ______________________________________________

2. Кількість мешканців ___________________________________________

3. Санітарний стан _______________________________________________

4. Водопостачання _______________________________________________

5. Кількість свердловин _________________________ де _______________

дебіт _______________ м3/год _______________ м3/добу _____________

6. Відповідність ДЕСТу за даними СЕС _____________________________

7. Кількість колодязів ____________________________________________

8. Районна СЕС ___________________________ категорія _____________

9. Фельдшерсько-акуш. пункт _____________________________________

дільнича лікарня ______________________ ЦРЛ ___________________

10. Кількість ліжок ______________ з них інфекційних ________________

11. Наявність інфекційних хворих:

ГКІ __________________ ВГА ____________________

Черев. тиф ____________ Дифтерія ________________

Туберкульоз ___________ Венерич. захворювання ________

12. Кількість лазень________________ на ____________ місць __________

13. Кількість санпропускників _____________________________________

14. Наявність сміттєзвалищ _______________________________________

15. Природно-осередкові інфекції __________________________________

______________________ де ___________________________________

16. Епізоотії серед с/г тварин ______________________________________

17. Наявність тваринницького комплексу __________ на _____ голів _____

18. Наявність скотомогильників _________ де ________________________

19. Дотримання правил поховання трупів тварин ______________________

СЕР провів ______________________________________________

(посада, прізвище)

На зворотному боці карти наноситься масштабний план-схема населеного пункту із зазначенням джерел водопостачання, їх дебіту, лікувальних та санітарно-епідеміологічних закладів, лазень, санпропускників, скотомогильників тощо.

Санітарно-епідеміологічна розвідка переходить в санітарно-епідеміологічне спостереження, яке передбачає систематичне отримання даних про санітарно-епідемічний стан району. Постійно збирається інформація про інфекційну захворюваність в даному районі серед населення, рятівників від підрозділів системи охорони здоров'я, а також екстрені повідомлення у випадку виникнення епідемічних осередків.

3. оцінка санітарно-епідемічного стану зон НС

На основі отриманих даних роблять оцінку санітарно-епідеміологічного стану по наступної критеріям:

БЛАГОПОЛУЧНИЙ СТАН:

1. Наявність інфекційних захворювань серед населення (за винятком захворювань чумою, холерою, жовтою лихоманкою або захворювань, незвичайних для даної місцевості), не зв'язаних одне з одним і які з'явилися на протязі терміну, що перевищує інкубаційний період даного захворювання

2. Стан епізоотичної (ендоотичної) обстановки, який не являє небезпеки для населення і формувань рятувальників

3. Відсутність умов для поширення інфекційних захворювань (задовільний санітарний стан територій, об'єктів водопостачання, комунальна упорядженість, якісне проведення всього комплексу протиепідемічних заходів

4. У сусідніх районах серед населення відсутні масові інфекційні захворювання, а наявні одиничні захворювання не являють собою у існуючих умовах безпосередньої небезпеки для населення.

НЕСТІЙКИЙ СТАН:

1. Виникнення окремих, що не реєструвалися раніше інфекційних захворювань, незначне підвищення спорадичного рівня інфекційної захворюваності або виникнення окремих групових захворювань без тенденції до подальшого поширення при задовільному санітарному стані території, об'єктів харчування і водопостачання, комунальної упорядженості і якісному проведенні всього комплексу заходів щодо протиепідемічного забезпечення району НС.

2. Відсутність інфекційної захворюваності, за винятком спорадичних, при наявності епізоотичних (ендоотичних) вогнищ зоонозних інфекцій,