Дорослому приготовлений розчин призначається для питва, виходячи з оптимальної об'ємної швидкості 1-1,5 л/година. Хворі звичайно п'ють по 200 мл кожні 8-12 хвилин протягом 2-3 годин.

При відсутності "Глюкосолана" можливе використання "Регідрону" і "Цитроглюкосолану".

У ряді випадків регидратацию доцільно проводити шляхом введення глюкозо-електролітного розчину через назогастральний зонд. При повторюваній блювоті, якщо наростають втрати рідини, а також у хворих цукровим діабетом і хворих похилого віку варто переходити на внутрішньовенну інфузійну терапію. Хворим зі зневоднюванням III-IY ступеня в період регідратації абсолютно показано в/венне струминне введення полііонних розчинів. При цьому розчин, підігрітий до 36-38 град., уводять струйно з об'ємною швидкістю 70-120 мл за 1 хвилину (до 5-7 л за 1-1,5години).

Найбільш адекватне заміщення іонів, які втрачаються, і оптимальна корекція порушень гомеостазу досягається при в/венній інфузії розчину "Квартасоль"

Струминне введення рідини повинне припинятися після нормалізації пульсу, відновлення АТ, ліквідації гіповолемії, гемоконцентрації, ацидозу і легеневої гіпертензії.

Корекцію триваючих втрат води і солей у важких випадках проводять на протязі декількох діб. При цьому об’єм рідини, що вводиться, знаходиться в прямій залежності від об’єму випорожнень і блювотних мас, які виміряються що 4-6-ти годинні інтервали і фіксуються в реанімаційній карті.

При лікуванні декомпенсованого зневоднювання призначення серцево-судинних засобів не показано. Прессорні аміни протипоказані - вони збільшують порушення мікроциркуляції і сприяють розвиткові гострої ниркової недостатності.

Крім регідратаційної терапії хворим холерою призначають перорально один з наступних препаратів:

* тетрациклін 0,3-0,5 через кожні 6 годин

* доксициклін 0,1 кожні 12 годин у першу добу лікування, надалі 0,1 один раз у добу

* левоміцетин 0,5 через кожні 6 годин

* еритроміцин 0,5 через кожні 6 годин

* фуразолідон 0,1 через кожні 6 годин

* ципрофлоксацин 0,5 через кожні 12 годин.

Дітям призначають:

15-17 років 3/4 дози дорослих

8-14 років 1/2 дози дорослих

7 років 1/3 дози дорослих

5-6 років 1/4 дози дорослих

4 роки 1/6 дози дорослих

2-3 року 1/8 дози дорослих

1 рік і молодші 1/12 дози дорослих

Тривалість застосування антибіотиків у залежності від важкості захворювання - 7 днів, а у випадку тривалого виділення збудника – до 10 днів.

Бак. обстеження вібріонносіїв проводиться до початку лікування антибіотиками. Тривалість антибіотикотерапії вібріонносіїв 3 дні, при мікст-інфекціях або хронічних захворюваннях ЖКТ - 5 днів.

Виписка хворих холерою (вібріононосіїв) проводиться після їх видужання, завершення регідратаційної і етіотропної терапії і одержанні негативних результатів бак.дослідження. Контрольне бак.обстеження перед випискою зі стаціонару проводиться через 24-36 годин після закінчення лікування антибіотиками.

Дезинфекційні заходи

Заключну дезінфекцію по місцю виявлення хворого (вібріононосія). У лікувально-профілактичних установах при виявленні хворого холерою або с підозрою на неї силами персоналу цих установ проводять дезінфекцію випорожнень і блювотних мас, кабінету лікаря й інших приміщень, де знаходився хворий, місць загального користування, спецодягу персоналу, щобрав участь у прийомі й огляді хворого, інструментарію, використаного під час прийому хворого.

Персонал, що здійснює дезінфекцію, повинний бути одягнений у протичумний костюм II типу (піжама або комбінезон, носки, тапочки, велика косинка (каптур),протичумний халат, ватно-марлева маска, гумові рукавички, чоботи, рушник). По закінченні обробки вогнища бригада дезінфекторів зобов'язана продензифікувати взуття, рукавички, гумові (поліетиленові) фартухи, по закінченні зміни - пройти санобробку. У госпіталях поточну дезінфекцію проводить молодший мед.персонал під безпосереднім керівництвом ст.медсестри відділення. Матковий розчин дезсередників готують централізовано дезінфектори стаціонару в спеціальному приміщенні.

При закритті госпіталів і ізолятора проводять заключну дезінфекцію з обов'язковим бак.контролем її якості. Обмежувальні й обсерваційний, обсерваційні-карантинно-обсерваційні міри при виникненні вогнищ холери.

До обмежувальних мір відносяться:

* заборона водокористування поверхневими водоймами в місцях, обумовлених органами ДСЕН

* заборона виїзду з організованих колективів (курорти, турбази, табори і т.д.) при виявленні в них хворих холерою (вібріонносіїв) і при погрозі поширення інфекції

* заборона розміщення в населених пунктах, особливо курортної зони, неорганізовано відпочиваючих при відсутності належних сан.-гігієнічних умов

* заборона масових зборів населення при різних ритуальних обрядах (весілля, похорон)

* припинення туристських поїздок, спеціальних заходів (ярмарки, спортивні змагання й ін.)

Межі території, на якій уводяться ті або інші обмежувальні міри, визначаються виходячи з конкретних епід.обставин.

У виняткових випадках СПК Уряду країни по представленню територіальної комісії визначає необхідність введення карантинно- обсерваційних заходів на окремій адміністративній території.

Обсерваційні, карантинно-обсерваційні заходи передбачають комплекс господарських, господарсько-адміністративних, профілактичних, лікувально-профілактичних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних заходів, направлених на попередження виносу холери за межі вогнища.

Обсервацією передбачено 5-денна ізоляція виїжджаючих, мед.сростереження за ними та одноразове бак. обстеження на холеру в першу добу перебування в обсерваторі. Обсерватори можуть бути розміщені в пристосованих приміщеннях.

Міліцейські пости в обсерваторі забезпечують:

* охорону території обсерватора с метою недопущення контактів с місцевим

населенням

* забороняється самовільно залишати обсерватор

* строгий контроль за в’їздом і виїздом з обсерватора, вивозом майна.

При введені обмежувальних та карантинно-обсерваційних заходів встановлюються відповідні знаки, пости, силами органів внутрішніх справ і контрольно-пропускні пункти для транспорту.

Екстрена профілактика

Екстреній профілактиці піддаються, що контактували з хворим холерою (вибрионосителем) у родині, квартирі, за місцем роботи, навчання, відпочинку, лікування, а також особи, що знаходилося в однакових умовах по ризику інфікування (по эпидпоказаниям).

Для екстреної профілактики призначають один з наступних препаратів:

препарати середня разова кратність добова тривалість

добова доза, м застосування доза, м застосування (днів)

Тетрациклін 0,5-0,3 2-3 1,0 4

Доксициклин 0,1* 1-2 0,1* 4

Левоміцетин 0,5 4 2,0 4

Эритромицин 0,5 4 2,0 4

Ципрофлоксацин 0,5