Особлива увага в польових умовах приділяється контролю за станом здоров'я працівників об'єктів харчування, які можуть стати причиною виникнення значних епідемічних спалахів інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі. Відповідальність за прийом на роботу та допуск до роботи осіб, які не пройшли медичного обстеження, або за порушення термінів його проведення несуть посадові особи відповідних об'єктів харчування та начальники продовольчої служби.

Таким чином санітарний нагляд за харчуванням в польових умовах передбачає:

- участь у розробці режиму харчування та складанні розкладки продуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру наслідків НС;

- перевірку готовності підрозділів продовольчої служби МНС(ЦО) до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі;

- перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, і їх знань гігієнічних норм і санітарних правил;

- контроль за забезпеченням евакуйованих індивідуальним посудом;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування пунктів харчування на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням відходів та сміття;

- контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів, забезпечення умов прийому їжі ;

- - перевірку якості миття та знезараження посуду, інвентарю та термосів на пунктах харчування ;

- контроль за організацією харчування потерпілих власне під час евакуації.

Санітарний нагляд за польовим водопостачанням

Серед профілактичних заходів, які забезпечують здоров'я населення яке потерпіло від НС значне місце посідає доброякісне, вчасне та достатнє водопостачання .

Вода використовується для господарсько-питних потреб, миття , санітарної обробки та прання білизни, для дезинфекції, знезараження та дезактивації одягу і техніки.

В польових умовах організація водопостачання засобами інженерної служби підрозділів МНС. Для забезпечення господарських та питних потреб потерпілих обладнуються пункти водопостачання (ПВП) та водорозбірні пункти. Пункти водопостачання це місце, де проводиться добування, очищення, зберігання та видача води. Місце, призначене для видачі запасів води називається водорозбірним пунктом. ПВП повинен бути поблизу пунктів харчування.

Для захисту джерел водопостачання від можливого забруднення та зараження навколо пунктів водопостачання в радіусі 100 м встановлюється зона санітарної охорони, в якій заборонено створювати звалища сміття, влаштовувати туалети та вигрібні ями.

Під час вибору місця для розгортання ПВП має бути враховано санітарно-епідеміологічний стан території та поблизу розташованих населених пунктів, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами, радіоактивними та отруйними речовинами, санітарно-технічні характеристики джерела водопостачання, його дебіт. Для виявлення джерел води та визначення можливості їх використання проводиться розвідка на воду. До складу групи повинен входити медичний працівник. Основне завдання розвідки полягає в визначенні придатності води для питних та інших потреб; відбору проб води для лабораторних досліджень; оцінки технічного стану джерел, дебіт та запас води в них.

Під час вибору джерел водопостачання перш за все слід орієнтуватись на артезіанські води та природні підземні джерела, як найбільш захищені від впливу шкідливих забруднень, потім на грунтові води та відкриті водоймища. Використання верховодки для господарсько-питного водопостачання допускається в останню чергу. Незалежно від походження води в польових умовах її використання для питних та господарських потреб дозволяється лише після очищення та знезараження. Очищення води це така її обробка, яка відновлює або надає воді необхідні гігієнічні властивості. Вживання води дозволяється лише після перевірки її якості медичною службою або фахівцями санітарно-епідеміологічних закладів.

Для покращання якості води в польових умовах використовуються табельні засоби очищення, які є на оснащені підрозділів МНС. До них відносяться: тканево-вугільний фільтр (ТВФ-200), військова (ВФС) та автомобільна фільтрувальні станції (МАФС).

При знезараженні води за допомогою табельних засобів використовують хлорування, коагуляцію, відстоювання та фільтрування. Ефективність знезараження води в польових умовах визначають кількістю залишкового хлору після закінчення встановленого терміну контакту.

Для знезараження індивідуальних та групових запасів води, в окремих випадках використовують спеціальні таблетовані засоби - пантоцид (1 таблетка розрахована на знезараження однієї фляги води). Час контакту повинен становити 1 годину. При відсутності вищеназваних можливостей знезараження води проводиться кип’ятіння.

Таким чином, санітарний нагляд за водопостачанням в польових умовах передбачає:

- участь медичної служби при виборі джерела водопостачання, при визначенні зони санітарної охорони та контролю за дотриманням в них встановленого режиму;

- участь у визначенні заходів з покращання якості води та контроль за дотриманням санітарних норм;

- контроль якості води, дотримання норм водоспоживання; постійний нагляд за санітарним станом джерела і пунктами водопостачання, засобами добування води, насосними станціями, водоводами, засобами її зберігання та транспортування;

- забезпечення потерпілих при особливих умовах засобами знезараження індивідуа-льних запасів води .

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням населення

в осредках катастроф

Лазнево-пральне обслуговування передбачає щотижневе миття евакуйованих у лазні з обов'язковою заміною при можливості натільної та постільної білизни, при потребі дезинфекцію та дезинсекцію одягу та постільних речей, забезпечення милом та миючими засобами.

Кухарі та пекарі миються щоденно, натільну білизну їм повинні замінювати не рідше 2 разів на тиждень, а спецодяг зважаючи на забруднення.

Миття хворих зі зміною білизни проводять в залежності від медичних показань, але не рідше одного разу на тиждень.

Перед миттям в лазні черговий фельдшер(медсестра) проводить тілесний огляд (щодо шкірно-гнійних захворювань, педикульозу). Весь колектив (сім’я), в якому було виявлено хоча б один випадок педикульозу підлягає позачерговому миттю в лазні зі зміною натільної та постільної білизни, дезинсекцією одягу та постільних речей.

Особам, у яких виявлено педикульоз, проводять обробку частин тіла, покритих волоссям одним із препаратів: 0,25% водною емульсією дикрезилу, 0,15% емульсією карбофосу, 10% водною мильно-гасовою емульсією, 5% маззю метилацетафосу. Після обробки цими емульсіями проводять миття теплою водою зі звичайним милом через 20-30 хвилин.

Таким чином санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням передбачає:

- контроль