3. Наявність вогнищ інфекційних захворювань без вираженого розвитку епідемії

4. Розташування районів НС у безпосередній близькості від вогнища небезпечних інфекційних захворювань.

НЕБЛАГОПОЛУЧНИЙ СТАН:

1. Поява групових небезпечних інфекційних захворювань у зоні НС або вогнищ чуми,холери,жовтої лихоманки, геморагічних лихоманок (Ласса, Марбург, Ебола) на сусідніх територіях при наявності умов для їхнього подальшого поширення (незадовільний санітарний стан території, об'єктів водопостачання, комунальна неупорядженість і низька якість проведення всього комплексу заходів щодо протиепідемічного забезпечення)

2. Виникнення одиничних захворювань особливо небезпечними інфекціями (чуму, холера, лихоманки Ласса, Ебола й ін.).

НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН:

1. Наростання числа небезпечних інфекційних захворювань серед потерпілого населення в короткий термін

2. Групові захворювання особливо небезпечними інфекціями, це активізація природних вогнищ чуми, туляремії і поява захворювань ними людей.

Виходячи з характеристики епід. вогнища в зонах НС, санітарні втрати серед населення у вогнищі інфекційних захворювань будуть залежати від своєчасності і повноти проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Під санітарними втратами в епід. вогнищі розуміється число захворілих людей внаслідок поширення інфекції на етапі розвитку епідемічного процесу.

При оперативних розрахунках утрати населення в районах стихійних лих і

катастроф можна визначити по наступній формулі:

Сп = К х м х (1-Н) х (1-Р) х Е

де Св - санітарні втрати населення (чіл.)

К - чисельність зараженого і населення, що контактувало,чіл.

М - контагіозний індекс

Н - коефіцієнт неспецифічного захисту

Р - коефіцієнт специфічного захисту (коефіцієнт іммунності)

Е - коефіцієнт екстреної профілактики (антибіотикопрофілактики).

В залежності від інфекційної форми приймається, що при високонтагіозних інфекціях 50% населення, яке опинилося в зоні катастрофи, піддається зараженню. При контагіозних і малоконтагіозних інфекціях зараження людей може скласти 10-20% від загальної кількості населення.

Контагіозний індекс "М" - це чисельне вираження готовності до захворювання при первинному інфікуванні яким-небудь визначеним збудником. Цей індекс показує ступінь імовірності захворювання людини після інфікування (контакту з хворим). Контагіозний індекс найбільш високий у групі ОНІ, при деяких вірусних захворюваннях.

Коефіцієнт неспецифічного захисту "Н" залежить від своєчасності проведення сан.-гігієнічних і протиепідемічних заходів, захищеності питної води і продуктів харчування від зараження збудниками, роз'єднання населення на дрібні групи при повітряно-краплинних інфекціях, індивідуальних засобів захисту від комах і ін. Він може складати при відмінній санітарно-протиепідемічній підготовці населення 0,9; при добрій - 0,7; задовільній - 0,5; незадовільній - 0,2. Якщо населення потрапило у зону катастрофи біологічно небезпечного об'єкта, то в будь-якому випадку коефіцієнт "Н" буде дорівнює 0,1.

Коефіцієнт специфічного захисту "Р" враховує ефективність різних видів вакцин, що рекомендуються в даний час для специфічної профілактики інфекційних захворювань. Якщо населення іммунізовано проти даної інфекції, то коефіцієнт імуності може складати від 0,5 до 0,8.

Так, якщо тип епід.спалаху не встановлений і не проводилася імунізація населенню в епід.вогнищі, то коефіцієнт імуності с деяким наближенням можна вважати рівним 0,5.

Коефіцієнт екстреної профілактики (антибіотикозахищеності) "Е" відповідає захистові антибіотиками від даного збудника хвороби. Значення цього коефіцієнта:

* холера 0,2

* бубонна чума, геморрагічні лихоманки 0,3

* черевний тиф, вірусний гепатит "А" 0,4

* легенева чума, туляремія, Ку-лихоманка, менінгококкова інфекція, дифтерія, сибірська виразка 0,5

* висипний тиф, кліщовий енцефаліт 0,6

* бруцельоз, меліоідоз, скарлатина 0,75

* пситтакоз, сап 0,9

* якщо ж екстрена профілактика не проводилася 1,0

Існують розрахунки санітарних утрат табличним методом. Прикладом може служити: орієнтовані санітарні втрати при передачі інфекції аерогенним шляхом (по А.М. Мясненко)

% використання

населенням % населення, що приймає засобу екстреної

з-бів захисту профілактики

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0 65,0

58,3 53,9 49,4 44,8 40,3 36,7 31,2 26,6 22,1 17,5 13,0

10 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0 60,0

54,4 49,8 45,6 41,4 37,2 33,0 28,8 24,6 20,4 16,2 12,0

20 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0 55,0

49,5 45,6 41,8 37,6 34,1 30,2 26,4 22,5 18,7 14,6 11,0

30 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0

45,0 41,5 38,0 34,5 31,0 27.9 24,0 20,5 17,0 13,5 10,0

40 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0 45,0

40,0 37,3 34,2 31,0 27,9 24,7 21,6 18,4 15,3 12,1 9,0

50 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0 40,0

36,0 33,2 30,2 27,6 24,8 22,0 19,2 16,4 13,6 10,8 8,0

60 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0 35,0

31,5 29,0 26,6 24,1 21,7 19,2 16,8 14,3 11,9 9,4 7,0

70 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0

27,0 24,9 22,8 20,7 18,6 16,5 14,4 12,3 10,3 8,1 6,0

80 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0

22,5 20,7 19,0 17,2 15,5 13,7 12,0 10,2 8,5 6,7 5,0

90 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 20,0

18,0 16,6 15,2 13,8 12,4 11,0 9,6 8,2 6,8 5,4 4,0

Примітка: чисельник - % заражених,

знаменник - % захворівших від загальної кількості населення

Лікувально-евакуаційне забезпечення інфекційних хворих.

Особливістю медичної допомоги інфекційним хворим є її зв'язок із проведенням комплексу протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширення інфекційних захворювань.

В організації протиепідемічних заходів особливе місце займає активне виявлення