В даний час використовують більш сучасні ізолюючі протиінфекційні костюми, навіть з автономною подачею кисню чи повітря. Виготовлені з міцних та легких матеріалів, що дає можливість перебувати у них тривалий час.

Порядок надягання протичумного костюма:

Протичумний костюм надягають до входу у вогнище (приміщення), де знаходиться хворий, заразне відділення лабораторії і т.д. Необхідно надягати без поспіху, дотримуючи визначеної послідовності, ретельно, щоб було в ньому зручно і безпечно працювати. Порядок надягання:

піжама (або комбінезон),

носки,

чоботи (тапочки),

каптур (або велику косинку),

протичумний халат (тасьми з коміра халата і пояса зав'язати попереду петлею на лівій стороні),

респіратор або ватно-марлева маска (так,щоб закрити рот і ніс; верхні тасьми зав'язати петлею на потилиці, нижні на тімені - по типу пращевидно] пов'язки, з боків крила носа закласти ватяними кульками),

окуляри (повинні бути підігнані, скла натерти спеціальним олівцем або сухим милом, після надягання окулярів закласти ватяні кульки на перенісся),

рукавички (перед надяганням обов'язково перевірити на цілісність). Якщо необхідно користуватися фонендоскопом, його надягають раніш, ніж каптур. Рушник закладають за пояс халата з правої сторони.

При розкритті трупів додатково надягають клейончастий (поліетиленовий) фартух, такі ж нарукавники, другу пару рукавичок. Рушник закладають за пояс фартуха.

Порядок зняття протичумного костюма:

Захисний одяг знімають після роботи в спеціально виділеному для цього приміщенні або в тій же кімнаті, де проводилася робота, але після повного знезаражування приміщення. Для знезаражування костюма повинні бути передбачені:

миска (бачок) з дез.р-ном для обробки зовнішньої поверхні чобіт або калош (1-3% р-р хлораміну, 3% р-р перекису водню з 0,5% р-ром миючого засобу, 3-5% р-р лізолу)

бак з дез.р-ном (3-8% лізол, 1-3% хлорамін) для знезаражування рушника, халата, каптура, косинки, рукавичок

мискак з дез.н-ром (3-5% лізол, 0,5-1% хлорамін) для обробки рук

банку з 70% спиртом для знезаражування окулярів і фонендоскопів

банку (каструля) з дез.н-ром (1-3% хлорамін) або мильної води для знезаражування ватно-марлевих масок або респіраторів (в останньому випадку - кип'ятіння протягом 30 хвилин).

У тих випадках, коли знезаражування костюма проводиться в дезкамері або автоклаві, елементи костюма складають у бікси або мішки, зволожені і оброблені зовні дезрозчином.

Знімають протичумний костюм повільно, у строго встановленому порядку, занурюючи руки в рукавичках у дезинфікуючий розчин після зняття кожного елемента костюма.

Костюм знімають у наступному порядку:

ретельно протягом 1-2 хвилин миють руки в рукавичках у дез.розчині;

виймають з-за пояса і занурюють у дезрозчин рушник;

протирають рушником (не вичавлюючи його) фартух і нарукавники, знімають фартух, звертаючи зовнішньою стороною усередину; знімають нарукавники і 2-ю пари рукавичок;

чоботи протирають зверху вниз тампоном, рясно змоченим дезраствором (для кожного чобота окремий тампон);

не стосуючись відкритих ділянок шкіри, звільняються від фонендоскопа, занурюють його в банку з 70% спиртом;

знімають окуляри, відтягаючи їхніми двома руками вперед, нагору і назад, за голову; занурюють у банку з 70% спиртом;

ватно-марлеву маску розв'язують, знімають, не торкаючись обличчя, її зовнішньою стороною, згортають усередину, починаючи з кінця зав'язок і не випускаючи з рук;

розв'язують зав'язки ворота і пояси халата, потім тасьми рукавів, знімають халат, загортають його зовнішньою стороною усередину;

знімають косинку (каптур), обережно збираючи її кінці на потилиці в руку і загортаючи зовнішньою стороною усередину;

знімають рукавички, цілість яких перевіряють, заповнюючи їхній дезрозчином;

чоботи повторно обробляють у баці з дезрозчином і знімають.

після зняття протичумного костюма руки обробляють 70% спиртом і етельно миють з туалетним милом, рекомендується прийняти душ.

Перед виходом у вогнище працівники бригади проходять інструктаж з епідеміології, клініки і діагностики даного інфекційного захворювання, а також за правилами поводження у вогнищі. Усі члени бригади забезпечуються комплектом захисного одягу (по необхідності), дез.засобами і препаратами, бланками і медичними документами. Кожна бригада складає поквартирні списки населення даної території, включаючи приїжджих. Поквартирні обходи проводяться не рідше двох разів за добу з обов'язковим вимірюванням температури тіла в усіх проживаючих, результати заносяться в спеціальний журнал. При виявленні хворого організуються заходи щодо ізоляції хворого і проведенню дезінфекції.

Слід зазначити, що на всіх етапах надання мед.допомоги інфекційним хворим необхідно дотримуватися протиепідемічного режиму. Заходу щодо його здійсненню входять у план протиепідемічного захисту. Основними з них є:

* організація і проведення режимно-ограничительных заходів, контроль за їхнім виконанням

* організація і проведення поточної і заключної дезінфекції на всіх етапах надання медичної допомоги населенню

* попередження інфікування здорових осіб,включаючи мед.персонал, як при прямому контакті з хворим, так і через фактори зовнішнього середовища

* ретельне медичне сортування уражених, що надходять з вогнища з метою своєчасного виявлення й ізоляції осіб із інфекційними захворюваннями, і підозрілими на них

* заходи щодо попередження поширення інфекції усередині стаціонару, а також виносу інфекції за його межі

* заходу для попередження виносу інфекції за межі вогнища ураження

* підвищення резистентності населення,включаючи мед.персонал до збудників інфекційних захворювань.

4. екстрена профілактика і дезинфкційні заходи в районах нс

Одним з найбільш надійних засобів запобігання захворювань населення в епідемічному вогнищі є екстрена профілактика – це комплекс медичних заходів, здійснюваних по відношенню до людей, що були інфікуванні збудниками небезпечних інфекцій з метою попередження розвитку в них інфекційного процесу. Через можливе одержання постраждалим населенням великої дози збудника,а також зниження імунітету в що формується епід.вогнищі, спочатку необхідно терміново купувати розвиток хвороби або полегшити її клінічний плин за допомогою антибіотиків і інших препаратів широкого спектра дії, а потім провести імунізацію. Після встановлення виду збудника (по епід.показаннях) проводиться специфічна профілактика.

Екстрена профілактика підрозділяється на загальну і спеціальну. Спеціальна екстрена профілактика здійснюється після визначення виду мікроорганізму, його антибіотикочутливості і підтвердження клінічного