винятком І ступеня) становить 20-25% поверхні тіла або якщо площа глибоких опіків (ІІІ Б – IV ступінь) перевищує 10%.
Госпіталізації потребують потерпілі, які мають:
опіки ІІ ступеня площею понад 10%;
опіки ІІІ А ступеня площею понад 3-5%;
опіки ІІІ Б- IV ступеня будь-якої площі;
опіки обличчя, китиць, стоп, промежини;
потерпілі з електротравмою та електроопіками.
Невідкладна медична допомога.
У разі термічних опіків необхідно:
якомога швидше припинити дію високої температури;
охолоджувати ушкоджену поверхню водою (20-25°С) протягом 10 хв.;
у разі опіків китиць зняти каблучки з пальців (небезпека ішемії);
накласти асептичну пов’язку (якщо опіки великі, використати стерильне або чисте простирадло);
ввести внутрішньовенно знеболювальні та антигістамінні препарати;
у разі опіків, що охоплюють більше ніж 15-20% поверхні тіла, необхідне проведення внутрішньовенної інфузії 0,9% розчину натрію хлориду – 2 л/год;
оксигенотерапія проводиться через маску кисневого інгалятора 100% киснем;
госпіталізація потерпілого до опікового (комбустіологічного) відділення.
Обробка опікових ран будь-якими мазями, аерозолями, барвниками до поступання потерпілого у стаціонар лікарні неприпустима!
У разі електроопіків дія струму може спричинити розриви м’язів, вивихи та переломи кісток. За наявності скарг на біль у кінцівці необхідна транспортна іммобілізація.
У разі хімічних опіків для видалення агресивної рідини уражену поверхню тіла добре промивають проточною водою протягом 20-25 хв.
Пам’ятайте! Ефективність першої медичної допомоги у разі хімічних опіків тим вища, чим раніше вона надана.
Опіки дихальних шляхів
Опіки дихальних шляхів стали спостерігатися останнім часом нерідко. Незалежно від ступеню та площі ураження слизової оболонки, ці опіки відносять до категорії тяжких, бо вони становлять значну загрозу для життя потерпілих. Особливо небезпечні опіки, які поширюються на підзв’язкову ділянку гортані. Опіки дихальних шляхів спостерігаються при пожежах у житлових будівлях, на пароплавах, при вибухах парових котлів, спалахуванні бензоцистерн, газопроводів тощо і зумовлені вдиханням потерпілими гарячих пари, повітря та диму. Опіки дихальних шляхів нерідко комбінуються з отруєнням потерпілих токсичними хімічними речовинами, що виділяються під час горіння побутових приладів, які виготовляються переважно з пластмасових компонентів.
Оскільки опіки дихальних шляхів майже завжди поєднуються з опіками шкіри, які передусім привертають до себе увагу, своєчасна діагностика інгаляційних опіків дуже важлива. Клінічна симптоматика цих опіків у ранній період (в перші 8 годин!) обмежується спазмом м’язів гортані, а пізніше – набряком та запаленням слизової оболонки дихальних шляхів, які зумовлюють порушення прохідності дихальних шляхів та дихання. Діагностика грунтується на таких клінічних ознаках та симптомах:
наявність опцків голови та шиї;
спалене волосся в носі;
охриплість голосу;
задишка та ціаноз;
“трубний” кашель;
біль вздовж грудини;
запалення ротоглотки;
виділення харкотиння з домішками сажі, кіптяви;
Різко підвищена кількість виділень із бронхів (бронхорея).
Усі такі хворі потребують обов’язкової госпіталізації. Допомога таким хворим полягає у диханні зволоженим киснем, туалеті верхніх дихальних шляхів, інгаляції та введенні бронхолітичних та муколітичних засобів. Призначають також преднізолон (30-60 і більше мг на добу), як протинабряковий та протизапальний засіб, антигістамінні, спазмолітикі, у разі наростання асфіксії проводять трахеотомію, або роблять інтубацію трахеї та штучну вентиляцію легень.